Українські підприємства дедалі частіше запрошують на роботу іноземних фахівців, які живуть на території України. Однак працевлаштування іноземців має певні особливості. Зокрема, роботодавець, який має намір укласти з іноземцем трудовий договір, повинен отримати дозвіл на застосування його праці.

Нагадаємо, іноземець – це особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 р. № 3773-VІ). Іноземців можна умовно поділити на дві категорії.

До першої категорії належать ті, хто має право на зайнятість на підставах і в порядку, установлених для громадян України:

• іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні;
• яких визнано в Україні біженцями;
• яким надано притулок в Україні;
• яких визнано особами, що потребують додаткового захисту; яким надано тимчасовий захист;
•  які одержали дозвіл на імміграцію в Україну.

До другої категорії входять іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк. Такі особи приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному Законом України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 р. № 5067-VI (далі – Закон № 5067), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (далі – ВРУ) (ч. 4 ст. 3 Закону № 5067).

Трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, у якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України (ст. 8 Кодексу законів про працю).

Дозвіл на працевлаштування отримує роботодавець, який має намір укласти з іноземцем трудовий договір (п. 1 ст. 42 Закону № 5067). Такий дозвіл також потрібен (якщо інше не встановлене міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ) для (ст. 1, ч. 1 ст. 421 Закону № 5067):

• іноземних відряджених працівників – іноземців, які направлені іноземним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), укладених між українським та іноземним суб’єктами господарювання;
• внутрішньокорпоративних  цесіонаріїв – іноземців, визнаних такими відповідно до графіка специфічних зобов’язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі;
• іноземців та осіб без громадянства, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про надання статусу біженця або особи, що вимагає додаткового захисту.

Дозвіл видається на певний термін і на визначену посаду. Праця іноземців може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох роботодавців за умови отримання дозволу на кожній посаді. Дозвіл на посаду за сумісництвом іноземних високооплачуваних професіоналів можна не отримувати, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строк дії дозволу за основним місцем роботи.

Іноземні високооплачувані професіонали – іноземці або особи без громадянства, заробітна плата яких становить не менше ніж 50 мінімальних заробітних плат (у 2019 р. – 208 605 грн). Іноземний найманий працівник може суміщати роботу на посаді, визначену дозволом, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника, за умови, що суміщення триває не більше ніж 60 календарних днів протягом календарного року.

Іноземці також мають право провадити в Україні інвестиційну, зовнішньоекономічну та інші види діяльності відповідно до законодавства. Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на посаду або займатися трудовою діяльністю у разі, коли відповідно до законодавства призначення на відповідну посаду або провадження відповідного виду діяльності пов’язане з належністю до громадянства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ.

Роботодавець може отримати дозвіл за умови виплати заробітної плати в розмірі не менше, як: п’ять мінімальних заробітних плат (20 865 грн – у 2019 р.) – іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах; 10 мінімальних заробітних плат (41 730 грн – у 2019 р.) – для всіх інших категорій найманих працівників. Вимоги до мінімальної заробітної плати не застосовуються в разі отримання дозволу на застосування праці особливих категорій іноземців.

«Сміття – це той ресурс, який можна перетворити з екологічної проблеми на джерело енергії та точку росту вітчизняної економіки», – повідомив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук в інтерв’ю 7 каналу. Тому Держенергоефективності вже розроблено не лише концепцію, а й цілу низку законопроектів для стимулювання енергетичної утилізації твердих побутових відходів.

Уряд затвердив склад Національної комісії із стандартів державної мови. Відповідне розпорядження № 655-р було прийнято на урядовому засіданні 21 серпня 2019 року.

Утворено комісію на виконання статті 45 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», відповідно до якої Комісія є колегіальним органом у складі 9 членів. Строк повноважень члена Комісії становить 6 років. Одна і та сама особа може бути членом Комісії не більше ніж 2 строки поспіль.

Згідно зі статтею 43 мовного закону Нацкомісія зі стандартів державної мови опрацьовуватиме стандарти української мови як державної. Завданням Комісії визначено збереження та розвиток державної мови через встановлення її стандартів і методів перевіряння рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства чи зайняття визначених законами посад.

Рішення Комісії є обов'язковими до виконання на всій території України і можуть бути оскаржені в судовому порядку. Комісія, серед іншого, напрацьовуватиме (з урахуванням пропозицій та висновків Інституту української мови НАН України, інших наукових та освітніх установ) і затверджуватиме стандарти державної мови: правопис української мови та зміни до нього; українську термінологію; стандарти транскрибування і транслітерації; затверджуватиме вимоги до рівнів володіння державною мовою для набуття громадянства України; затвердить завдання для проведення іспиту на рівень володіння державною мовою та форму державного сертифіката; організовуватиме іспити для визначення рівня володіння державною мовою та призначатиме спеціально уповноважені державою установи, які проводитимуть іспити. Під час напрацювання стандартів української термінології в різних галузях Нацкомісія сприятиме застосуванню українських слів, словосполучень і термінів замість іншомовних.

Податківцям доведеться поміняти своє ставлення до харчування людей на роботі. Досі вони вважали витрати підприємств на їжу працівників додатковим благом і налічували на витрачені суми податок (податок на доходи фізосіб, 18%). А тепер їм доведеться докорінно змінити свою думку. Так ухвалив Верховний суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Міністерство юстиції України наказом від 15 серпня № 2567/5 внесло зміни до Правил ведення нотаріального діловодства.

Бланки

Згідно зі змінами для виготовлення бланків використовуються аркуші паперу формату А4 (210 х 297 мм) та А5 (210 х 148 мм). Бланки документів мають бути з такими полями: 30 мм - ліве; 10 мм - праве; 20 мм - верхнє та нижнє. Відбиток печатки проставляється так, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, або на окремо виділеному для цього місці.

Документи

На копіях (фотокопіях) документів, що залишаються у справах нотаріусів, проставляються відмітка «згідно з оригіналом», дата та підпис нотаріуса. Текст нотаріального документа виготовляється за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Під час підготовки документа рекомендовано використовувати шрифти розміром 12 - 14 друкарських пунктів і гарнітуру Times New Roman. У випадку відмови фізичної особи від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків зазначаються серія та номер її паспорта. Текст нотаріальних документів викладається з дотриманням таких полів: 30 мм - ліве; 10 мм - праве; 20 мм - верхнє; 10 мм - нижнє (не нижче верхньої межі QR-коду). У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер.

Оформлення спадщини

 У разі надходження додаткової заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину на нововиявлене спадкове майно за спадковою справою до справи долучаються заяви спадкоємців, документи, що підтверджують належність спадкодавцю спадкового майна, та інші документи, необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину. Долучені документи нумеруються наступними порядковими номерами після останньої сторінки спадкової справи.

Архів

У разі якщо архівні справи державного нотаріального архіву залишилися на тимчасово окупованій території України, нотаріус у 3-денний термін надає письмову відмову у видачі справи, що витребовується.

Нові форми

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом у разі, якщо обов'язкова частка у спадщині залишилась відкритою

Свідоцтво про право на спадщину за законом, що видається з урахуванням укладеного спадкоємцями договору про зміну черговості одержання права на спадкування

Свідоцтво про право на спадщину за законом, що видається з урахуванням укладеного спадкоємцями договору про поділ спадщини Свідоцтво, яке посвідчує повноваження управителя спадщини - корпоративними правами

Посвідчувальний напис про заборону відчуження жилого будинку (квартири) у зв'язку зі зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку (квартирі), іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона

Посвідчувальний напис про накладення заборони щодо відчуження грошових сум, що будуть зараховані заявником вимоги, визначеним відповідно до частини четвертої статті 65-2 Закону «Про акціонерні товариства», на рахунок умовного зберігання (ескроу)

21 серпня 2019 року відбулось засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, на якому розглядалися питання захисту українських товаровиробників від недобросовісного та зростаючого імпорту.

За результатами проведення засідання, комісія прийняла рішення:

• про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив (зокрема: нітрату амонію та вапняково-аміачної селітри, карбаміду та карбамідо-аміачної суміші) незалежно від країни походження та експорту;
• про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію, що класифікуються за кодом УКТЗЕД 3105, незалежно від країни походження та експорту.
• про продовження дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну ламп розжарювання електричних загального призначення походженням з Китайської Народної Республіки.