Кодексом законів про працю України (далі - Кодекс) встановлено, що неповнолітні (особи, що не досягли 18-ти років) у трудових відносинах прирівнюються у правах до повнолітніх та мають пільги, встановлені законодавством.
Статтею 188 Кодексу передбачено, що не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16-ти років.
За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли 15-ти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
У кожного роботодавця має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли 18-ти років, із зазначенням дати їх народження (стаття 189 Кодексу).
Батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси (стаття 199 Кодексу).
Начальник інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості Стоян Б.С.