Національний банк дозволив бізнесу купувати іноземну валюту за рахунок кредитних коштів у гривні без обмежень по сумі. Відповідні валютні послаблення затверджені Постановою Правління Нацбанку № 104 від 6 серпня 2019 року «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України». Вона набула чинності  8 серпня 2019 року.

Станом на 12 серпня за період з грудня 2018 р. до червня 2019 р. українським сільгоспвиробникам спрямовано 331 млн грн часткової компенсації вартості за купівлю сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.06.2019 року № 316 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2019 року за № 742/33713) затверджені Норми природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах та Порядок розрахунку норм природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах.

Природні втрати зерна при зберіганні виникають за рахунок біологічних і механічних чинників.

Наказ встановлює єдині норми і правила для відображення в кількісно-якісному обліку зерна та продуктів його переробки, списання норм природних втрат.

Оскільки Податковий кодекс України не передбачає самостійного визначення суб’єктами господарювання норм природних втрат зерна, затвердження норм дозволить без затрат працювати зерновим складам і зернопереробним підприємствам на базі чинних програм бухгалтерського обліку та автоматичних інформаційно-аналітичних комплексів обслуговування роботи цих підприємств.

Це дозволяє вести належний і коректний облік та формувати операції із зерном та продуктами його переробки за зернових складах та зернопереробних підприємствах. 
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 червня 2019 № 316 можна переглянути за посиланням.

 За матеріалами сайту Міністерства аграрної політики та продовольства

Міністерство інфраструктури вводить електронний формат товарно-транспортної накладної. 

Наказом Міністерства інфраструктури України від 03.06.2019 №413 затверджено зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 із змінами та доповненнями.

Зокрема, у новій редакції викладено форму товарно-транспортної накладної  та запроваджено товарно-транспортну накладну в електронній формі, яка підписується за допомогою електронного підпису водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача.

У разі оформлення Е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі.

У разі оформлення ТТН у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.

Наказ набув чинності з дня його офіційного опублікування. Опублікований у бюлетені «Офіційний вісник України» 12.07.2019 № 52.

За матеріалами сайту Міністерства інфраструктури України.

Повний текст наказу можна прочитати тут.

Прес-центр Національного Банку України інформує: з 5 серпня 2019 року стартує запровадження міжнародного номера банківського рахунку  IBAN відповідно до вимог стандарту ISO 13616. З цієї дати нові рахунки клієнтам банки відкриватимуть відповідно до вимог стандарту IBAN.

При експорті продукції на світовий ринок українські експортери повинні неухильно виконувати вимоги міжнародних договорів. Насамперед йдеться про дотримання фітосанітарних вимог Китайської Народної Республіки під час експорту до цієї країни рослинницької продукції, зокрема ячменю, сої та кукурудзи.

На цьому наголосив директор Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва - Головний державний фітосанітарний інспектор України Андрій Челомбітко під час колегії за підсумками роботи Держпродспоживслужби за перше півріччя.

«Імпорт кукурудзи, сої та ячменю згідно з китайським законодавством відбувається на підставі протоколів фітосанітарних вимог, які є міжнародними договорами міжвідомчого характеру і які є обов’язковими для виконання постачальником», - зазначив Андрій Челомбітко.

Так, для забезпечення виконання вимог щодо експорту ячменю з України до КНР державні фітосанітарні інспектори щорічно офіційно встановлюють та контролюють підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільної від Tilletia controversa.

Головний державний фітосанітарний інспектор України поінформував, що у поточному році було обстежено вдвічі більше площ, ніж торік, і встановлено понад 2,6 тис. місць вирощування посівів ячменю, вільних від шкідливих організмів, які заборонені КНР: карликова сажка пшениці, штрихувата мозаїка ячменю, церкоспорільозна гниль злакових, офіобольозна гниль злакових.

При цьому під час обстеженнях посівів ячменю було зафіксовано 35 випадків виявлення шкідливих організмів, які заборонені КНР: штрихувату мозайку ячменю на площі понад 2 тис. га в Запорізькій, Донецькій, Кіровоградській, Миколаївській та Луганській областях та церкоспорільозну гниль на площі 87 га в Миколаївській області.

«Таким чином, державний фітосанітарний інспектор не може видати дозвільні документи для переміщення ячменю з цих ділянок», - зазначив Андрій Челомбітко.

За його словами, експортувати зерно кукурудзи, сої та ячменю до КНР може будь-який суб’єкт господарювання, внесений до відповідних переліків: переліки осіб, які планують експорт цієї продукції до КНР та переліки місць зберігання, з яких планується експорт до Китаю.

Наразі період встановлення ділянок, вільних від шкідливих організмів на посівах ячменю, минув і зараз триває формування переліку осіб, які планують експорт кукурудзи та сої до КНР.

«У зв’язку з цим звертаю увагу зацікавлених осіб на необхідність дотримання термінів подачі необхідних документів та проведення передбачених фітосанітарних процедур: для сої - до 1 серпня цього року, для кукурудзи - до 1 вересня 2019 року», - підкреслив Андрій Челомбітко.

Мінагрополітики повідомляє:  станом на 22 липня українські аграрії зібрали 23,5 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур з площі 6,6 млн га або 68% до прогнозу.

Прес-служба Адміністрації Президента України повідомляє:

Президент Володимир Зеленський підписав Указ «Про заходи щодо протидії рейдерству». Документ містить набір інструментів, що будуть впроваджені найближчим часом для належного захисту власників бізнесу та протидії позбавленню їх майнових прав.

За результатами робочої наради щодо дорожньої інфраструктури, яка відбулася 19 липня, Президент Володимир Зеленський підписав Указ №529/2019 «Про деякі заходи щодо створення умов для розвитку та підвищення якості автомобільних доріг».

 19 липня, за участю Мінагрополітики, операторів органічного ринку та міжнародних експертів відбувся круглий стіл з питань впровадження Закону України № 2496-VIII «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (вводиться в дію з 2 серпня 2019 р.) та  Закону України 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (вводиться в дію з 6 серпня 2019 р.).

Участь у заході взяли Олена Ковальова, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України;

Володимир Лапа голова Держпродспоживслужби;

Джон Міллнз, керівник проекту ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики»;

Елізабет Рюегг, керівник проекту «Німецько-українська співпраця у галузі органічного землеробства»;

представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Антимонопольного Комітету, Національного агентства з акредитації України, Українського інституту інтелектуальної власності, органу сертифікації «Органік Стандарт», інформаційного центру «Зелене досьє», провідних торговельних мереж, дистриб’юторів, імпортерів та спеціалізованих закладів роздрібної торгівлі, виробники органічної продукції.

«Сьогодні ми розширюємо коло учасників органічного ринку, залучаючи не тільки виробників, технологів та контролерів, але і тих, хто безпосередньо реалізує продукцію і забезпечує її фактичну поставку до споживача. Наше спільне завдання – забезпечити впевненість споживача у тому, що продукція, за яку він сплачує, є якісною і безпечною, вона дійсно є сертифікованою і органічною», - зазначила заступник Міністра Олена Ковальова. Вона додала, що за останніми даними, експорт органічної продукції втричі більше у вартісному вимірі за внутрішній споживчий ринок в Україні (99 млн євро і 29,4 млн євро відповідно).  Органічний ринок є одним з найдинамічніших ринків продовольства у світі, тому удосконалення харчового законодавства набуває все більшого значення.

У свою чергу голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа підкреслив важливість донесення інформації щодо нових законодавчих змін до суб’єктів ринку, щоб у серпні вже всі були готові виконувати нові вимоги відповідно до введених в дію законів.

Зі свого боку, керівник проекту ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» Джон Міллнз подякував Мінагрополітики та Держпродспоживслужби за співпрацю та напрацювання закону, який дозволить розвивати сильний органічний ринок України: «Органічна продукція, яка виробляється в Україні, є смачною і може бути ще смачнішою, тому її слід популяризувати та експортувати на всесвітній міжнародний органічний ринок, який постійно розширюється. В той же час органічне виробництво позитивно впливає на навколишнє середовище».

За словами керівника проекту «Німецько-українська співпраця у галузі органічного землеробства» Елізабет Рюегг, новий закон, в першу чергу,  слугуватиме тому, щоб споживач отримував саме ту продукцію, яку він бажає отримувати – здорову, органічну, і щоб процес виробництва був прозорим та чесним.

Разом з усіма учасниками заходу спікери розбирали особливості застосування закону в частині здійснення маркування та торгівлі органічними продуктами, вимог до інспекції та сертифікації. На завершення зустрічі було окреслено подальші спільні кроки для забезпечення гармонійного впровадження та реалізації нового харчового законодавства з серпня 2019 року.

Журнал "ЗОВНІШСЕРВІС"

Журнал ЗОВНІШСЕРВІС 067 2021.jpg
" "