19 липня, за участю Мінагрополітики, операторів органічного ринку та міжнародних експертів відбувся круглий стіл з питань впровадження Закону України № 2496-VIII «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (вводиться в дію з 2 серпня 2019 р.) та  Закону України 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (вводиться в дію з 6 серпня 2019 р.).

Участь у заході взяли Олена Ковальова, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України;

Володимир Лапа голова Держпродспоживслужби;

Джон Міллнз, керівник проекту ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики»;

Елізабет Рюегг, керівник проекту «Німецько-українська співпраця у галузі органічного землеробства»;

представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Антимонопольного Комітету, Національного агентства з акредитації України, Українського інституту інтелектуальної власності, органу сертифікації «Органік Стандарт», інформаційного центру «Зелене досьє», провідних торговельних мереж, дистриб’юторів, імпортерів та спеціалізованих закладів роздрібної торгівлі, виробники органічної продукції.

«Сьогодні ми розширюємо коло учасників органічного ринку, залучаючи не тільки виробників, технологів та контролерів, але і тих, хто безпосередньо реалізує продукцію і забезпечує її фактичну поставку до споживача. Наше спільне завдання – забезпечити впевненість споживача у тому, що продукція, за яку він сплачує, є якісною і безпечною, вона дійсно є сертифікованою і органічною», - зазначила заступник Міністра Олена Ковальова. Вона додала, що за останніми даними, експорт органічної продукції втричі більше у вартісному вимірі за внутрішній споживчий ринок в Україні (99 млн євро і 29,4 млн євро відповідно).  Органічний ринок є одним з найдинамічніших ринків продовольства у світі, тому удосконалення харчового законодавства набуває все більшого значення.

У свою чергу голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа підкреслив важливість донесення інформації щодо нових законодавчих змін до суб’єктів ринку, щоб у серпні вже всі були готові виконувати нові вимоги відповідно до введених в дію законів.

Зі свого боку, керівник проекту ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» Джон Міллнз подякував Мінагрополітики та Держпродспоживслужби за співпрацю та напрацювання закону, який дозволить розвивати сильний органічний ринок України: «Органічна продукція, яка виробляється в Україні, є смачною і може бути ще смачнішою, тому її слід популяризувати та експортувати на всесвітній міжнародний органічний ринок, який постійно розширюється. В той же час органічне виробництво позитивно впливає на навколишнє середовище».

За словами керівника проекту «Німецько-українська співпраця у галузі органічного землеробства» Елізабет Рюегг, новий закон, в першу чергу,  слугуватиме тому, щоб споживач отримував саме ту продукцію, яку він бажає отримувати – здорову, органічну, і щоб процес виробництва був прозорим та чесним.

Разом з усіма учасниками заходу спікери розбирали особливості застосування закону в частині здійснення маркування та торгівлі органічними продуктами, вимог до інспекції та сертифікації. На завершення зустрічі було окреслено подальші спільні кроки для забезпечення гармонійного впровадження та реалізації нового харчового законодавства з серпня 2019 року.

11 липня Верховна Рада України ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Ізраїлем. За умовами угоди Ізраїль відкриє для України ринок промислових товарів на 80%, а Україна – на 70%. Для решти товарів окремо передбачені перехідні періоди.

Урядовий портал інформує: Уряд схвалив Стратегію інноваційного розвитку України на період до 2030 року. Очікується, що результатом реалізації документа стане, зокрема, збільшення кількості фізичних осіб та суб’єктів господарювання, що займаються винахідництвом, прикладними дослідженнями та науково-технічними розробками, насамперед — за межами державного сектору;

збільшення кількості суб’єктів господарювання, що надають послуги із комерціалізації технологічних рішень;

збільшення надходжень від продажу та використання (насамперед, експорту) об’єктів інтелектуальної власності, наукоємної продукції;

зростання частки підприємств, що займаються інноваціями, зокрема, малих.

Розпорядження Кабінету міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526-р «Про схвалення Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року» та текст Стратегії можна прочитати тут.

Головне управління статистики у Кіровоградській області інформує: обсяг експорту товарів з області у січні-травні 2019 року становив 282,8 млн дол. США, порівняно з січнем-травнем 2018 року збільшився на 27,4%.

Кіровоградська область в основному експортує продукти рослинного походження, жири та олії, готові харчові продукти, машини, обладнання та механізми, також електротехнічне обладнання.

Експорт товарів з області здійснюється до 111 країн світу. Найбільше товарів експортовано до Туреччини, Індії, Білорусі, Нідерландів, Чехії, Китаю, Російської Федерації, Німеччини.

Частка області в експорті товарів України у січні-травні 2019 року становила 1,4%.

9 липня 2019 року Президент України Володимир Зеленський з метою збереження лісів та забезпечення раціонального використання лісових ресурсів, протидії незаконним рубкам і нелегальному обігу деревини підписав Указ "Про деякі заходи щодо збереження лісів та раціонального використання лісових ресурсів". В Указі, зокрема, надано доручення Кабінету Міністрів України підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект, в якому передбачити:

запровадження порядку реалізації деревини на конкурсних засадах;

створення системи контролю та відстежування обігу деревини на ринку з моменту її заготівлі до реалізації шляхом функціонування загальнообов’язкової для всіх постійних лісокористувачів єдиної державної системи електронного обліку деревини;

встановлення адміністративної та кримінальної відповідальності за неподання, несвоєчасне подання, подання завідомо недостовірної інформації до єдиної державної системи електронного обліку деревини.

Також в документі йдеться про необхідність встановити порядок проведення моніторингу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених, а також контролю за неперевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених, передбачений статтею 4 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», у тому числі шляхом запровадження електронного обліку деревини.

Окрім того, доручено запровадити до 1 листопада 2019 року електронний облік деревини державними підприємствами, що входять до сфери управління Міністерства оборони України, а також забезпечити оприлюднення на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади щомісячних звітів про стан запровадження та функціонування такого електронного обліку.

Зазначимо, що статтею 4 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» встановлюється обмеження внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених у розмірі 25 мільйонів кубічних метрів на рік. Моніторинг внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених, а також контроль за неперевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нагадаємо, лісогосподарськими підприємствами, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, запроваджено 100-відсотковий облік усієї заготовленої та реалізованої деревини у Cистемі електронного обліку деревини (ЕОД). Це 73% всіх лісів України. Доступ до електронного обліку надано Національній поліції та Службі безпеки України і вони можуть в режимі реального часу контролювати, як відбувається заготівля деревини по кожному об’єкту. Однак, ще залишається «чорна діра» у 27%, де не відбувається киркування деревини.

Прес-служба Мінагрополітики повідомляє, що 17 липня у Мінагрополітики відбулася skype-конференція під головуванням заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Віктора Шеремети щодо стану реалізації програми «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств».

У конференції взяли керівники структурних підрозділів облдержадміністрацій з питань агропромислового розвитку, представники Мінагрополітики, Міністерства юстиції України, ДФС, Держказначейства, Укрдержфонду.

В Україні запрацювали нові вимоги до безпечності та якості молока та молочних продуктів, які стимулюватимуть підвищення обсягу виробництва молока. Відповідний наказ Мінагрополітики від 12.03.2019 №118 «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока та молочних продуктів» набрав чинності 15.07.2019 року (наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.06.2019 за №593/33564).

Документ запроваджує належну практику виробництва, переробки та введення в обіг молока та молочних продуктів, встановлює критерії до сирого молока, які обумовлюють його придатність для споживання людиною.

Вимоги стосуються всіх операторів ринку молока та молочних продуктів незалежно від форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою та введенням в обіг зазначеної продукції. При цьому правила не поширюються на первинне виробництво молока та молозива, призначених для власного споживання.

Передбачається, що такі вимоги будуть стимулювати підвищення обсягу виробництва молока ґатунку «екстра». Також оновлення вимог у цій сфері дозволить привести національне законодавство у відповідність до вимог ЄС щодо ветеринарно-санітарних правил виробництва та обігу молока, визначення показників безпечності.

Крім того, зазначені вимоги зобов’яжуть переробників стежити за показниками якості та безпечності, запровадити принципи ризикоорієнтованих підходів при формуванні періодичності відбору зразків. При цьому відповідальність покладається на учасника ринку, залишаючи за компетентним органом інструмент контролю добросовісності оператора ринку.

Перехідний період для адаптації до нових правил для операторів ринку, орієнтованих на внутрішній ринок, встановлено до 2022 року.

Ознайомитися з Наказом та Вимогами до безпечності та якості молока та молочних продуктів можна тут.

12 липня відбулося засідання комісії Мінагрополітики з питань державної підтримки розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, за результатами якого схвалено розподіл коштів на суму 119,8 млн грн для компенсації витрат 112 суб’єктам господарювання.

Слід зазначити, що завдяки державній підтримці українські сільгоспвиробники вже заклали 1853,3 га нових насаджень, зокрема, фундука, горіха, яблуні, груші, черешні, лохині, суниці, винограду, вишні, малини, сливи, персика, обліпихи.

Нагадуємо, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» Мінагрополітики передбачено видатки загального фонду в сумі 400 млн грн за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними».

Банк "Південний" спільно з компанією "Top Lead" презентує унікальний інфографічний довідник про зовнішню торгівлю "Експорт-імпорт України". На сторінках видання можна дізнатися, з ким та чим торгує Україна, як зовнішня торгівля впливає на економіку, які договори про ЗВТ є в України, як знайти фінансові можливості для початку експорту.

Станом на 8 липня українським аграріям спрямовано 174,6 млн грн часткової компенсації вартості за купівлю техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

На сьогодні Мінагрополітики співпрацює із 9 уповноваженими банками – Ощадбанк, ПриватБанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Райффайзен банк Аваль, Південний, ПУМБанк, Індустріалбанк, Кредобанк.

За звітний період програмою скористалося 1 513 сільськогосподарських товаровиробника, в тому числі 773 фермерських господарства. Загалом, сільгоспвиробниками придбано 2 583 одиниць техніки та обладнання на суму 842,8 млн грн. Зокрема, придбано 49 тракторів, 1 зернозбиральний комбайн, 2 автомобілі с/г призначення, 2 089 ґрунтообробнопосівної техніки, та 456 – іншого обладання.

Серед найбільших отримувачів компенсації від держави є сільгоспвиробники Вінницької (22,5 млн грн), Сумської (15,5 млн грн), Одеської (12 млн грн), Хмельницької (10,7 млн грн) та Кіровоградської (10,6 млн грн) областей.

Із умовами участі в урядових програмах підтримки сільгосптоваровиробників можна ознайомитись тут.

Для довідки:

на 2019 рік Державним бюджетом України за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» передбачено видатки на суму 881,79 млн грн.