a1025 листопада 2019 р.  у Кіровоградській регіональній торгово-промисловій палаті відбулася друга частина спільної агроконференції «AgroDay 2019» в рамках #ЄвропейськийТижденьПідприємництва.

Організатори AgroDay2019: Центр інформаційної підтримки бізнесу у м. Кропивницькому, заснований на базі Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, Центр інформаційної підтримки бізнесу м.Дніпро,  заснований при Дніпропетровська Торгово-промислова Палата за підтримки ЄБРР: консультації для малого бізнесу в Україні в рамках ініціативи #EU4Business Європейського Союзу.

Модератор конференції – керівник ЦІПБ Надія Пшенична.

У роботі конференції взяли участь виробники сільськогосподарської продукції, землевласники, власники та працівники підприємств агропромислової галузі, фахівці, які займаються селекційною роботою та насінництвом.

ag1Надія Пшенична відкрила роботу конференції, розповіла про роботу Центру інформаційної підтримки бізнесу та представила доповідачів конференції.

Доповідачі конференції:

Рейнауд Наутен, радник з питань сільського господарства в посольстві Королівства Нідерландів в Києві;

Любов Максимова, заступник з науки торгового дому «Степова», канд. с-г. наук;

 Тарас Манзюк, юрист адвокатського бюро «Юрій Ковальчук та партнери»;

Мельник Євген, регіональний координатор проекту IFC «Аграрні розписки»;

Олег Клименко, представник ТОВ «Advanta Seeds»;

Михайло Саницький, головний спеціаліст ТОВ «Інфоінудстрія», експерт ринку агрохімії;

Микола Мостіпан, завідувач кафедри загального землеробства КНТУ;

Віталій Сімонов, директор Центру ефективних технологій.

ag nautenРейнауд Наутен презентував слухачам інформацію про розвиток сільського господарства у Нідерландах та про органічне сільське господарство.

Нідерланди за обсягом експорту  посідають перше місце в ЄС і друге — у світі (після США). Нідерландські виробники найбільше у світі виробляють цибулі, на чверть забезпечують світ помідорами і майже на 22% — картоплею.

Нині пріоритетною метою розвитку сільського господарства Нідерландів є охорона довкілля, покращення умов утримання тварин, підвищення якості продукції та виробництво органічної продукції. Так, при «біологічно чистому» веденні сільського господарства фермер майже не використовує хімічно-синтезованих засобів захисту рослин та штучних добрив.

У галузі тваринництва Нідерланди відомі завдяки надійній системі забезпечення здоров’я тварин та ефективному контролю якості продукції.

Голландські сільськогосподарські підприємці використовують ефективні та екологічні системи і процеси виробництва, завдяки чому продуктивність сільського господарства  в п'ять разів вища від середньоєвропейської.

Ключові напрямки співпраці України та Нідерландів у галузі сільського господарства: розвиток сімейних ферм (тваринництво та картоплярство), гармонізація українського законодавства у галузях ветеринарії та фітосанітарії, науково-освітній напрямок та розвиток виробництва переробленої харчової продукції.

ag manzukТарас Манзюк розкривав актуальне питанні, яке хвилює всіх аграріїв України: «Ринок землі: поточний стан та перспективи».

Історично мораторій на обіг земель сільськогосподарського призначення неодноразово продовжувався, востаннє — до 01.01.2020 р. Основні підстави дії мораторію: вірогідність виникнення загрози національній і продовольчій безпеці та недопущення обезземелення українських громадян. У зв'язку з фактичним існуванням тіньового ринку землі та неотриманням державним бюджетом податкових надходжень, питання скасування мораторію набуває все більшої актуальності. При цьому перехід до відкритого ринку землі можливий лише шляхом прийняття необхідного пакета законодавчих актів, які забезпечать поетапність та повну прозорість такого переходу.

Погіршує ситуацію загроза рейдерства орендованої землі, найчастіше шляхом проведення безпідставних реєстраційних дій з використанням підроблених документів та через відсутність контролю договорів оренди.

Після скасуванням мораторію стане можливим передання власниками земель с/г призначення в заставу та залучення іпотечних кредитів, де земля виступатиме заставним майном.

Також Тарас Манзюк прокоментував проекти законів щодо ринку землі №2178-10 від 10.10.2019 р.«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» та №2195 від 01.10.2019 р.«Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони».

Проектом Закону №2178-10, зокрема, визначається суб’єктний склад осіб, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення: громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року.

Також встановлюється правило, за яким до 1 січня 2024 року не допускається набуття юридичними особами, бенефіціарним власником (контролером) яких є іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземні держави, права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Вказані вимоги не розповсюджуються на випадки набуття у власність земельних ділянок їх орендарями, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, якщо з часу державної реєстрації юридичної особи - набувача права власності пройшло не менше 3 років, а також на випадки набуття у власність зазначеними особами земельних ділянок. 

Проектом Закону №2195 пропонується передбачити принципово інший порядок продажу та передачі в користування земельних ділянок державної та комунальної власності. Зокрема, йдеться про запровадження продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них обов’язково через електронні аукціони в електронній торговій системі.

ag maximovaЛюбов Максимова, заступник з науки торгового дому «Степова», канд.   с.-г. наук, ознайомила присутніх із сучасними технологіями вирощування та гібридами кукурудзи.

При підборі гібридів важливе значення мають такі характеристики насіння кукурудзи:

  • середнє значення врожаю кукурудзи в господарстві;
  • зона розташування господарства;
  • попередник;
  • ресурсне забезпечення та фінансове забезпечення господарства;
  • технологія вирощування кукурудзи, насамперед, спосіб основної підготовки ґрунту, час та тривалість посіву і збирання.

Обираючи попередника, слід враховувати запаси вологи в ґрунті, наявність основних елементів живлення, присутність спільних хвороб та шкідників, а також бур’янів, з якими важко боротися. В останні роки збільшення посівних площ кукурудзи зумовило вирощування її в монокультурі.

ag raspiskiЄвген Мельник розповів про практичні моделі використання аграрних розписок.

Законодавство визначає аграрну розписку як товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

За суттю аграрна розписка є засобом забезпечення зобов’язання. Оформлюючи аграрну розписку, боржник зобов’язується поставити майбутній урожай (товарна аграрна розписка), або сплатити грошові кошти на визначених у аграрній розписці умовах (фінансова аграрна розписка), а таке зобов’язання забезпечується заставою майбутнього урожаю. В аграрній розписці зазначаються кількісні та якісні показники сільськогосподарської продукції та перелік земельних ділянок, на яких вона повинна бути вирощеною.

ag klimenkoОлег Клименко, представник ТОВ «Advanta Seeds» інформував присутніх про  перспективи вирощування та переробки соняшнику в Україні.

Со­няш­ник є ос­нов­ною олійною куль­ту­рою в Ук­раїні. Порівня­но з інши­ми куль­ту­ра­ми цієї гру­пи він за­без­пе­чує найбільший вихід олії з оди­ниці площі. Со­няш­ни­ко­ве насіння в се­ред­нь­о­му містить по­над 48–50% жи­ру, білка — 16–19, а вихід олії за про­мис­ло­вої пе­ре­роб­ки ся­гає 47%.

Насіння со­няш­ни­ку, що ви­ро­щує­ть­ся та ви­ко­ри­с­то­вується в Ук­раїні, має відповіда­ти ви­мо­гам ДСТУ 7011-2009 «Со­няш­ник. Технічні умо­ви».

Соняшникова олія, як і оливкова, багата ненасиченими жирами. Нові дослідження доводять, що олія з насіння соняшника може краще знижувати рівень холестерину, ніж оливкова.

Спри­ят­ли­ва ціно­ва си­ту­ація та при­ваб­ли­вий рівень рен­та­бель­ності сти­му­лю­ють аг­раріїв ви­ро­щу­ва­ти со­­няш­ник. Високого рівня рентабельності та належної якості продукції можна досягти за умови дотримання сівозміни та агро­тех­но­логій. Нині рин­ку потрібен якісний та не­до­ро­гий то­вар.

ag sanitskiuМихайло Саницький ознайомив присутніх із ринком мінеральних добрив в Україні.  У сучасному аграрному виробництві останніми роками зберігається стійка тенденція збільшення попиту на використання різних видів мінеральних добрив.

Міндобрива залишаються важливим фактором інтенсифікації виробництва, збереження балансу поживних речовин і родючості ґрунту та підвищення показників рівня урожайності сільськогосподарських культур для збільшення загальної дохідності ведення бізнесу.

Вагому частину азотних мінеральних добрив в Україні виробляють на підприємствах холдингової компанії Ostchem Holding AG. Вона об’єднує, зокрема, ПАТ «Азот», ПАТ «Рівнеазот». Також виробництвом азотних добрив займається ВАТ «Одеський припортовий завод».

Виробниче підприємство АТ «ЕКО-АЗОТ» з 2003 р. випускає комплексні органо-мінеральні добрива під торгівельною маркою «АГРОЛАЙФ». Це єдине в Україні виробництво добрив на основі пташиного посліду, виготовлених шляхом аеробної біоферментації, що працює за унікальною американською технологією HARMONY на оригінальному обладнанні.

Відмінною рисою «АГРОЛАЙФ». є те, що макро- і мікроелементи вміщені в одну органічну гранулу. Потрапляючи в ґрунт вона поступово починає розчинятись, в першу чергу мінеральна складова підживлює рослину, а далі за роботу береться органіка збільшуючи вміст органічних речовин, вуглекислого газу, посилює мікробіологічні процеси в ґрунті. Це добриво не вимивається водою.

ag mostipanМикола Мостіпан, завідувач кафедри загального землеробства КНТУ розповів про стан посівів озимої пшениці та заходи для догляду за ними.

Догляд слід розпочинати відразу ж після сходів озимини, систематично проводячи обстеження посівів з метою виявлення пошкодження рослин шкідниками та хворобами, також не менш важливо звернути увагу і на застосування добрив у період розвитку озимих культур.

Ранні посіви, а при теплій осені і посіви оптимальних строків потребують захисту в осінній період.

Догляд за посівами озимини у ранньовесняний період повинен базуватись на врахуванні стану рослин, який значною мірою залежить від строків відновлення вегетації та погодних умов у цей період.

Діагностика посівів дозволяє визначити норму використання азотних добрив та розробити схему підживлення посівів озимої пшениці залежно від умов мінерального живлення.

Постійні спостереження за посівами дозволяють стверджувати, що підживлення надто ослаблених внаслідок тривалого зимового періоду посівів можна проводити лише тоді, коли вони утворять нові весняні вторинні корені. Це єдине свідчення того, що рослини регенерували всі пошкодження, відновили свої фізіологічні процеси та здатні нормально засвоювати елементи живлення.

Анатолій Скороход познайомив слухачів із препаратами БіоАктив, які є комплексами штамів корисних мікроорганізмів, що збагачені широким спектром мікроелементів і використовуються як добрива, а також для виробництва кормів та переробки відходів тваринництва.

ag simonovВіталій Сімонов розповідав про природні мікробіологічні  засоби для біологізації  сільського господарства і навколишнього середовища.

Багаторічний світовий досвід переконує, що інтенсивне застосування хімічних препаратів для захисту рослин хоча й дає змогу зменшити втрати врожаю від шкідників та хвороб, але при цьому практично завжди супроводжується побічними негативними явищами і процесами. По-перше, це накопичення токсичних хімічних речовин у продуктах харчування й навколишньому природному середовищі, а по-друге, знищення багатьох корисних організмів (птахів, комах-запилювачів) та мікроорганізмів ґрунту, що спричиняє порушення рівноваги в екосистемі.

Біологізація землеробства має на меті суттєве зменшення хімічного пресингу на сільськогосподарські угіддя шляхом відновлення регулюючих і продуктивних сил природи

Під час конференції слухачі отримали багато нової інформації, дискутували з найактуальніших питань, зокрема, щодо відкриття ринку землі, застосування аграрних розписок, а також щодо порівняння  сільського господарства України та Нідерландів. Особливе зацікавлення викликало застосування органічних та мінеральних добрив,  а також питання вибору та вирощування гібридів.

На завершення конференція Надія Пшенична подякувала учасникам за інтерес та активну участь, за плідні дискусії та запитання до спікерів, а також розповіла про плани Центру на 2020 рік і запросила до участі в майбутніх заходах.

Прес-служба КРТПП

Журнал "ЗОВНІШСЕРВІС"

Slider