Нещодавно у ТПП України відбулось розширене засідання Ради Торгово-промислової палати України, в якому взяли участь представники нового уряду - міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета та народний депутат, заступник голови комітету ВР з питань економічної політики Ксенія Ляпіна. Було розглянуто звіт про роботу Президії Палати за 2013 рік. Президент ТПП України Геннадій Чижиков у своєму виступі акцентував увагу на основних напрямках роботи і поділився думками про перспективи розвитку.
- Виклики, які ми спільно маємо нині долати, мають складний та багатосторонній характер, - наголосив Геннадій Чижиков. - Головне питання: які конкретні дії необхідні для швидкого та ефективного збільшення українського експорту і як Палата може сприяти в цьому процесі вітчизняному бізнесу.
Також президент ТПП України зазначив, що і національна, і регіональні палати повинні зараз працювати у двох основних напрямках: створення сприятливого бізнес-середовища для розвитку підприємництва і сприяння у роботі на зарубіжних ринках, зокрема, у напрямку пошуку партнерів та інформаційному забезпеченні.
На засіданні Ради ТПП України було прийнято звернення до органів влади з конкретними пропозиціями підприємців щодо поліпшення бізнес-середовища.
- Важливим чинником розвитку зовнішньоекономічної діяльності стає чіткий курс України на євроінтеграцію, що створюватиме сприятливі умови для експорту на ринок Євросоюзу. Особливо для малого і середнього бізнесу нині постає необхідність отримання інформації щодо наявних технічних регламентів і стандартів продукції, яка планується для експорту до країн ЄС та умов роботи на цих ринках. ТПП повинна постійно забезпечувати вітчизняних виробників необхідною інформацією, яка сприятиме успішному здійсненню зовнішньоекономічної діяльності. Робота у цьому напрямку вже активно здійснюється Палатою, створений і ефективно працює Центр "Мережа європейських підприємств", який інтегрований у міжнародну систему сприяння бізнесу. Також невдовзі планується створити окремий підрозділ з європейської інтеграції, конкретну допомогу українському бізнесу вже надає сайт export.ua.
Палата має всі можливості сприяння бізнесу у роботі на зарубіжних ринках, зокрема: укладені угоди щодо співробітництва з партнерськими організаціями із 90 країн, працюють ділові ради з 25 країнами світу, ТПП є членом Міжнародної торгової палати та Європалати.
Будемо розвивати й навчальну діяльність (програми, тренінги, семінари) українського бізнесу для здобуття ним навичок роботи за міжнародними нормами і стандартами. Палата здійснює заходи по залучення до цього зарубіжних експертів і фахівців, зокрема, така робота вже здійснюється з німецькою стороною, успішно реалізуються проекти East Invest та Плато Україна, - повідомив Геннадій Чижиков.
Учасники засідання відзначали, що сьогодні Україна переживає складний період свого розвитку. Разом з цим, перед країною та її економікою відкривається надзвичайна перспектива, адже йдеться про те, що наша держава може стати повноправним членом Європейського Союзу, а це - величезний платоспроможний ринок, на який раніше українська продукція заходила з надзвичайними труднощами. Це також і потенційний приплив інвестицій в економіку.
Під час засідання неодноразово звучала думка про те, що нині ТПП України і регіональні палати повинні стати рупором українського бізнесу. Це стосується, у першу чергу, дерегуляції та зміни законодавства.
- Торгово-промислові палати нині мають можливість достукатися до широкого кола бізнесу в Україні, вони мають стати майданчиком, через який український бізнес зможе доносити свої проблеми до уряду, рупором проблем і пропозицій бізнесу та контролю за рішеннями, - на цьому наголосила народний депутат, заступник голови комітету ВР з питань економічної політики Ксенія Ляпіна на засіданні Ради ТПП України.
За її словами, це можна буде зробити тільки в тому випадку, якщо ТПП стане своєрідним "концентратором" зусиль різних асоціацій і об'єднань.
- Дуже добре, що сьогодні створюються відповідні інструменти - це і пряме членство у ТПП України, і міжнародна співпраця, адже палаті немає рівних в Україні у питанні бізнес-дипломатії, тобто співпраці з іноземними представниками для залучення інвестицій в Україну, - зазначила Ксенія Ляпіна.
Народний депутат закликала представників бізнесу активно ініціювати зміни у законодавстві.
- Уряд сьогодні відкритий для нових пропозицій від бізнесу щодо зміни законодавства. І тут важливі не тільки зміни у законах, а й зворотний зв'язок: як вони (закони, - прим. ред.) працюють на практиці, втілюються у життя або ігноруються. Якщо ігноруються, то ким і чому. Уряд готовий оперативно реагувати. Ми не повинні імітувати реформи, а маємо дійсно їх запроваджувати, тому від вашої ініціативи багато що залежить. У цьому зв'язку дуже важливо, щоб при ТПП України і регіональних палатах створювалися такі дерегуляційні комітети, які виступали б "голосом бізнесу" не тільки стосовно вже існуючих законів, а й у створенні нових, спрямованих на поліпшення бізнес-клімату в Україні, - зазначила Ксенія Ляпіна.
Те ж саме стосується і правил для бізнесу.
- По-перше, нині надзвичайно необхідна реформа акціонерного управління, яка повинна захистити як українського, так і західного інвестора, по-друге, у нас більше 80% підприємств - це товариства з обмеженою відповідальністю. Ми стоїмо на порозі кардинальної реформи правил управління таких ТОВ. Нині уряд спільно з юридичною спільнотою відпрацьовує відповідний законопроект. Отже, я закликаю бізнес-кола долучитися до цієї роботи, адже головне завдання, яке нині на порядку денному, - захистити приватну власність, - підкреслила вона.
- Роль уряду ми вбачаємо в активізації діяльності тих бізнесових структур, які створюють робочі місця, - зазначив міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета під час свого виступу на засіданні Ради ТПП України.
- Держава щонайменше протягом наступного року не створюватиме робочі місця, вона буде їх скорочувати. Єдина сфера, де відбуватиметься зростання, - підприємництво, бізнес. Яким чином? Тільки шляхом перемоги у конкурентній боротьбі з іншими підприємствами. Якщо у компанії збільшується попит на його товари або послуги, зростає і кількість зайнятих на виробництві. Є два шляхи для створення робочих місць: перемога у конкуренції або розподіл бюджету. Зараз ми намагаємося зменшити можливості другого варіанту, отже, залишається завдання - перемагати у конкуренції.
А конкуренція нині у нас - глобальна. Це факт, який вимагає перебудови діяльності і уряду, і всього бізнесу. І по вертикалі, і по горизонталі суспільства.
Нині ми перебуваємо зовсім в інших умовах, як економічних, так і політичних. Отже, уряд і я маємо велику надію на вас, найбільше об'єднання вітчизняного бізнесу - Торгово-промислову палату України. Сподіваємося, що ви станете піонером, локомотивом змін, які потрібні бізнесу і у бізнесі. Нам з вами необхідно переорієнтувати членів - підприємців і підприємства - на умови ведення бізнесу в умовах глобальної конкуренції.
Як нам вигравати цю конкуренцію, яка роль Палати у цьому процесі? Ми максимально всі разом, і в уряді, і в Палаті переорієнтувалися від бюрократичної на змістовну роботу, на те, щоб думати і діяти у напрямку створення нових робочих місць.
Ми вже продемонстрували світу, що маємо характер і можемо відстоювати свої інтереси. Упевнений, що ми також зможемо довести нашу здатність витримати глобальну конкуренцію та досягати успіхів у бізнесі. Робота уряду і бізнесу - це двосторонній процес. Уряд нині, крім швидкого залучення ресурсів в Україну, має ще два пріоритети. Перший - вдосконалення закону про державні закупівлі (очищення його від величезної кількості існуючих винятків), аби зробити його прозорим. Також на порядку денному стоїть питання нарощування людського капіталу в Україні, тому що у XXI столітті торгувати й перемагати треба не тільки чорноземом або газом, але й інтелектом, який, до речі, у нашій державі є. Цей "мозок" не повинен виїжджати до Силіконової долини, а має залишатися в Україні і створювати тут робочі місця та перемагати у глобальній конкуренції, - зазначив міністр.
