У Києві завершив свою роботу Перший національний форум з підтримки експорту. Президент Кіровоградської торгово-промислової палати Ірина Саєнко, яка була учасником цієї непересічної події, характеризує його як «відвертий, конструктивний та ефективний діалог бізнесу і влади». Вона зібрала цитати з виступів вітчизняних та іноземних промовців, які будуть цікавими і відвідувачам нашого сайту.
Геннадій Чижиков, президент ТПП України: "Основна мета Форуму - обговорення та визначення шляхів підтримки вітчизняних експортерів у просуванні українських товарів і послуг на ринки країн ЄС, Китаю, традиційні ринки країн Середнього та Ближнього Сходу і Північної Африки та інших країн.
…Ми почули багато думок і пропозицій з найактуальнішого для нашої країни економічного питання – пошуку шляхів розширення експортних можливостей та підтримка українських експортерів. Ті пропозиції та побажання, які будуть внесені під час Форуму, узагальняться Торгово-промисловою палатою та, в разі необхідності, будуть внесені на розгляд Уряду та інших центральних органів влади».
Ян Томбінський, голова Представництва ЄС в Україні: «Скоро буде рік, як ЄС односторонньо скасував усі мита на експорт українських товарів на європейський ринок. Цей асиметричний підхід був підготовлений для того, щоб допомогти українському бізнесу акумулювати перший капітал.
Європейський ринок має свою специфіку. Це ринок найбільшого глобального регулятора. Фінансово він є найбільшим у світі. Він має свої принципи. Зокрема, це принцип домінування споживача над виробником. Споживач – найбільший інструмент для того, щоб покращити конкурентоспроможність. Принцип, за яким працює європейський ринок – це принцип, коли споживач у центрі уваги. Він надає великі можливості малим та середнім підприємствам, бо такі підприємства найбільш реактивні, вони найшвидше реагують на зміни на ринках і на зміни настроїв між споживачами. Україні потрібно орієнтуватися на такий підхід».
Олена Макеєва, заступник Міністра фінансів України : «Завдяки дуже ефективній ідеї створення Нацради реформ нарешті створена цільова команда, яка буде займатися напрацюванням податкових змін, яких на сьогоднішній день так очікує бізнес. До нашої цільової команди входять і представники уряду, і парламенту, і бізнесу, тому інтереси – збалансовані. Звичайно, 20 людей писати реформи не можуть. Тому ми хочемо говорити і будувати партнерство із бізнесом. Вчора ми вже представили на сайті міністерства нашу комунікаційну політику».
Пан Чжан Сіюнь, Надзвичайний та Повноважний Посол КНР в Україні: «Співробітництво у різних сферах між Китаєм та Україною, переживши період застою у минулому році, сьогодні характеризується тенденцією швидкого відновлення. Ми ведемо пошук нових проектів. Китай і надалі лишається другим за величиною торговельним партнером України. Двостороннє торгово-економічне співробітництво переходить від простої торгівлі до спільних проектів у сферах виробництва енергоресурсів, сільського господарства, фінансів, високих технологій».
Джеффрі Пайєтт, Надзвичайний і повноважний посол США в Україні: «Україна має потенціал, щоб виробляти продукцію світового класу і створювати компанії світового класу, але потрібна зміна бізнес-стратегії. Важливо мати позитивну державну політику для просування експорту, мати допомогу галузі за рахунок кредитів, через політику уряду, через дипломатичні канали, для того щоб знайти ринки і розвивати ці ринки. У цьому зв’язку, я вітаю те, що ТПП України робить сьогодні.
…Я вважаю, що єдиною і найважливішою перешкодою сьогодні в Україні, яка повинна бути подолана, є вплив корупції та корупційних ділових практик. Тепер завдання полягає у відповіді на вимоги українського народу, щоб подивитися, що верховенство закону дійсно застосовується до всіх політиків, всіх економічних груп, до всіх бізнес-груп».
Наталя Микольська, заступник Міністра Мінекономрозвитку і торгівлі України: … «Ми, з боку Міністерства, можемо обіцяти Вам роботу за такими принципами. По-перше, плануємо використовувати всі наявні у нас механізми, які є зараз у нашому арсеналі, для того, щоб ефективно просувати експорт, захищати українських експортерів на зовнішніх ринках.
По-друге, обіцяємо і закликаємо працювати в інтересах пріоритетів галузей, а не окремих підприємств. Так це відбувається у всьому світі, де індустріальні асоціації мають дуже важливий голос і формують торгівельну політику.
Ми будемо працювати не лише з великим, але й середнім і малим бізнесом. Бо за ним наше майбутнє. Важливим напрямком є посилення акценту на експорт послуг. У 2014 році він становив лише 17% від загального обсягу українського експорту. Послуги IT-галузі, наприклад, становили лише 2%! Між тим експорт послуг повинен сягати 25%, а в ідеалі – 30%, як це відбувається в інших розвинених країнах. Звичайно нам треба розвивати інфраструктуру, робити зміни у бізнес-кліматі, щоб цей бізнес не проводив операції через офшорні компанії.
Як відомо, і за кордоном існує політика протекціонізму власних виробників, і в Україні треба захищати власного виробника і формувати бізнес-клімат, у якому ми будемо захищати і лобіювали торгівельні інтереси нашої країни. Ми відкриті для спілкування з бізнес-асоціаціями, з індустріальними асоціаціями, з Торгово-промисловою палатою України».
Олександр Павленко, Міністр аграрної політики та продовольства України: «37% загального експорту України складає аграрна продукція. 2014 рік показав, що саме аграрний сектор є тим локомотивом, який рухає нашу економіку вперед. Експорт продукції АПК в країни Європейського Союзу минулого року склав 4,8 млрд. дол. Це – зростання у 6%. Експорт у країни Азії та Близького Сходу, у тому числі Китаю та Саудівської Аравії, складав 6,6 млрд. дол., що свідчить про зростанням у 9%.
Тож ми бачимо, що падіння експорту до країн Митного Союзу змусило нас дуже активно шукати зовнішні ринки і українська продукція почала доводити світу свою якість, зокрема, і той факт, що вона виробляється без ГМО. Крім того, на ряду з цілою низкою переваг наразі українська продукція ще має й низьку собівартість у зв’язку із здешевленням гривні майже у 3 рази. Це також дає можливість для відкриття нових ринків».
Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби України: «Так, у рамках процесу дерегуляції, за ініціативи нашого відомства було скасовано експертно-наукове супроводження договорів надрокористування. Майже мільярд гривень на рік компанії витрачали на непотрібну послугу. Ми скасували таке навантаження для бізнесу.
Відтепер Державна регуляторна служба щомісяця звітуватиме про те, як відбувається процес дерегуляції. Чіткий контроль дозволить інтенсивно впроваджувати реформи. Крім того, це нічого не вартує для державного бюджету.
Ми відкриті до діалогу і чекаємо на ініціативу від підприємців. Запрошуємо разом контролювати виконання плану дерегуляції. Разом ми зможемо змінити бізнес середовище на краще, залишити мільярди ресурсу бізнесу».