B8D61AFA-8787-43F4-882F-DE02F471C047 cx0 cy14 cw0 w987 r1 s r111 липня 2016 року Перший віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів та Міністр міжнародної торгівлі Канади Христя Фріланд підписали Угоду про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою.

З 2009 року Уряди України та Канади вели переговори щодо лібералізації двосторонньої торгівлі, і минулого року переговорній групі від Уряду України на чолі з заступником Міністра економічного розвитку і торгівлі - Торговим представником України Наталією Микольською вдалося довести справу до кінця. Після шести раундів переговорів 14 липня 2015 року переговори було завершено, а текст Угоди - парафовано. Після підписання для набрання чинності Угода також потребує ратифікації парламентами обох країн.

“Угода з Канадою є першою угодою з країною північноамериканського регіону, що охоплює ринок такого масштабу, - зазначив Перший віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів. - Угода України з Канадою є додатковим фактором включення України в глобальний ланцюг виробництва товарів з доданою вартістю у контексті укладання майбутньої Угоди про ЗВТ між Канадою та ЄС”.

Основний зміст Угоди охоплює положення щодо торгівлі товарами, правилами походження, сприяння торгівлі, праці, технічних бар'єрів, державних закупівель, інтелектуальної власності, врегулювання спорів, навколишнього середовища, санітарних та фітосанітарних заходів.

Угода дозволить диверсифікувати торгові потоки з України та залучити канадські інвестиції в Україну. Оскільки Канада відкриває свій ринок для українських товарів на 99%, український бізнес зможе скористатися безмитним доступом на новий ринок. Відповідно до Угоди, українські підприємці отримають підтримку у виході на канадський ринок, зокрема через проект CUTIS (Canada – Ukraine Trade and Investment Support project).

Прес-служба / 13.07.2016

energoroslyny«В Україні є багато земель, які не використовуються у сільському господарстві – це близько 4 млн га сільськогосподарських земель низької якості, з низькими показниками врожайності, які доцільно використовувати саме для вирощування енергетичних рослин», – повідомив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук, коментуючи проведення Всеукраїнського семінару «Перспективи вирощування енергетичних культур в Україні», та додав, що за підрахунками експертів при вирощуванні на 1 млн га енергетичних культур та середній їх врожайності 11,5 млн т/рік потенційно можна замістити до 5,5 млрд м3 газу в рік.

energoroslyny-1«Отже, наприклад, при використанні 4 млн га таких малородючих земель для вирощування енергетичної верби, тополі, міскантусу тощо, подальшій їх переробці для спалювання в котлах, можна досягти заміщення близько 20 млрд м3 газу щорічно», – повідомив Сергій Савчук.

Під час свого виступу на семінарі Юрій Шафаренко, начальник Управління заміщення традиційних видів палива Держенергоефективності, зазначив, що вагомим аргументом для розвитку зеленої енергетики є те, що енергетичні культури, такі як енергетична верба та міскантус, здатні рости на землях, які виведені з сільськогосподарського використання, та формувати за таких умов велику кількість біомаси, яка потім може бути використана саме для заміщення газу.

energoroslyny-2Він також нагадав присутнім, що країни Європи, Америка, Китай, Японія демонструють величезні темпи розвитку відновлюваних джерел енергії, і якщо говорити про біомасу, то у всіх вищезгаданих країнах вона використовується як при виробництві електрики, тепла, так і при виробництві рідких видів палива, зокрема, біоетанолу.

«Україна має гарні передумови для динамічного розвитку біоенергетики та великий потенціал використання біомаси саме для заміщення газу», – підкреслив Юрій Шафаренко і додав, що сьогодні в країні вже існує ряд компаній, які вирощують енергетичні культури. І, навіть, є практичні приклади реалізації таких проектів.

Прес-служба / 04.07.2016

urogaiУкраїна встановила новий рекорд експорту зернових, який перевищив минулорічний показник майже на 5 мільйонів тонн.

За даними Мінагрополітики попередні обсяги експорту зернових культур у 2015/2016 маркетинговому періоді склали 39415 тисяч тонн. Зокрема експортовано:

- пшениці - 17354 тис. тонн;
- кукурудзи - 17396 тис. тонн;
- ячменю - 4409 тис. тонн;
- інших зернових - 256 тис. тонн.

Минулорічні обсяги експорту перевищено на 4610 тисяч тонн, або на 113%.

Нагадаємо: У попередньому 2014/2015 маркетинговому році обсяг експорту склав 34805 тис. тонн. З 1 липня розпочався новий маркетинговий рік 2016/2017, який завершиться 30 червня 2017 року.

Прес-служба / 02.07.2016

 

kutovyiМіністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий переконаний в тому, що майбутнє агропромислового сектору України за малими та середніми фермерами.

Відкриваючи VIII Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство» Кутовий зазначив: «Я б дуже хотів, щоб наступного року ми побачили на конгресі уже більше малих та середніх виробників. Вони будуть слугувати комунікатором між владою, представниками тваринницької галузі та переробниками».

Також міністр додав, що наразі напрацьовуються конкретні рішення, які дадуть позитивні сигнали учасникам ринку.

Серед іншого Кутовий зазначив, що аграрна галузь на сьогодні веде конструктивний діалог із Урядом України.

«Це не ті позиції, де обидві сторони не чують один одного і лише декларують свою силу, можливості і дії. Сьогодні це діалог», - констатував міністр.

Довідково:

VIII Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство» організовано спільно з Продовольчою сільськогосподарською організацією Об’єднаних націй (ФАО) та Європейським банком реконструкції та розвитку.

Прес-центр / 01.07.2016

 

energoefektyvnistГеннадій Зубко: Уряд зробить усе, аби ринок енергоефективних проектів розвивався прозоро й конкурентно
.

Ринок енергоефективних проектів відкриває величезні можливості українським виробникам, проектним та енергосервісним компаніям. Ми оцінюємо інвестиційний обсяг цього ринку у $40 млрд, — наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко під час виступу на панелі «Хто, як і чим утеплить ваші будинки? Чи готові українські виробники до приходу інвестицій на ринок енергоефективності» в рамках Форуму «Фонд енергоефективності. Ключовий START-UP УКРАЇНИ» 23 червня.


Він закликав учасників представників таких компаній готуватися до розвитку такого ринку в Україні, пропонувати споживачу готові рішення, які можуть бути масово задіяні по всій країні.
«Запрошую виробників, експертів, компаній з обслуговування знайти своє місце у великій програмі енергоефективності України. Уряд зробить усе, аби цей ринок розвивався чесно, прозоро і конкурентно. Клієнт, а не чиновник визначатиме виконавця робіт», — підкреслив Зубко. 
«Цей ринок відкриває перспективи компаніям з енергоаудиту, із прокладання і заміни інженерних мереж. Будуть залучені до ринку проектанти, виробники будівельних матеріалів, власне будівельні компанії», — зауважив Геннадій Зубко. 
Він відзначив серед урядових завдань необхідність підготовки та прийняття до кінця року відповідного законодавства і передбачення джерел фінансування заходів з енергоефективності. «Це – величезний виклик для України. Але немає жодної європейської країни, яка би не подолала цей шлях, і ми теж маємо його пройти за допомогою системної політики енергоефективності», — заявив Геннадій Зубко.

Прес-служба / 24.06.2016

 

 

urozhay4 0-2219За 11 місяців 2015/2016 маркетингового року ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" експортувала понад 30 тисяч тонн борошна, що майже у 2 рази перевищує показники аналогічного періоду минулого сезону. Про це повідомив директор департаменту маркетингу та реалізації готової продукції В'ячеслав Цегельник.

"За даними експертів, ДПЗКУ наразі займає 2 місце серед експортерів пшеничного борошна з України", - зазначив директор департаменту.

За його словами, у 2016/17 МР корпорація планує відвантажити близько 55 тисяч тонн борошна на зовнішні ринки та має намір стати лідером за експортом борошномельної продукції з України.

"Ми продовжуємо розширювати географію поставок продукції переробки до країн Близького Сходу, СНД та Азії. Слід також відмітити перспективу у подальшій роботі і з державами африканського континенту", - повідомив В'ячеслав Цегельник.

Прес-служба / 24.06.2016

 

NSV 1460 2 2Удосконалення законодавчого регулювання виробництва та обігу органічної с/г продукції дозволить посилити державний контроль у сфері маркування та сертифікації органічної продукції. На цьому наголосив Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа під час круглого столу «Органічне виробництво - пріоритетний напрямок аграрного сектору в Україні», який відбувся в рамках XXVIII Міжнародної агропромислової виставки «АГРО 2016».

За його словами, зараз у процесі виробництва та обігу органічної продукції існують досить серйозні проблеми, які потребують вирішення на законодавчому рівні. Факти недобросовісної реалізації так званої органічної продукції трапляються не лише на вітчизняному ринку, але при її експорті за кордон.

Існування зазначених проблем вводить в оману споживачів органічної продукції, створює підґрунтя для процвітання недобросовісної конкуренції для виробників органіки, а також формує для України негативний імідж на світовому ринку.

Володимир Лапа зазначив, що Міністерство аграрної політики та продовольства України розробило нову редакцію Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», яка дозволить запровадити прозоріші і чіткіші правила гри на ринку органіки. Цей законопроект передбачає вдосконалення системи державного нагляду (контролю). Контролювати дотримання правил застосування органічного виробництва повинна Держпродспоживслуба.

«Відповідно до розробленого законодавства ми, як орган контролю, маємо свою місію: забезпечити максимально комфортні умови для роботи виробників і постачальників органічної продукції», - зазначив Володимир Лапа.

Прес-служба / 14.06.2016

36 main ukrЗа даними Мінагрополітики станом на 10.06.2016 фактичні обсяги експорту зернових складають 37292 тис. тонн, з яких: пшениці – 15941 тис. тонн; кукурудзи – 16800 тис. тонн; ячменю – 4320 тис. тонн та інших зернових – 231 тис. тонн.

Крім вказаного, на звітну дату з України експортовано ще майже 319 тис. тонн борошна пшеничного.

Таким чином, загальні обсяги експорту зерна становлять 37721 тис. тонн.

Прес-служба / 14.06.2016

a merМіністерство економічного розвитку і торгівлі та ДП “Зовнішторгвидав України” за підтримки МФ Відродження та Transparency International Україна розпочали навчальну програму по закупівлях у форматі “Тренінг для Тренерів” (Training of Trainers, ТoТ). Протягом дводенного інтенсиву 16 громадських активістів, які були відібрані з понад 150 претендентів, отримують теоретичні знання та практичні навички, необхідні для організації базових навчальних семінарів ProZorro в регіонах.

Програма навчання у форматі ТоТ була розроблена в рамках підготовки до другого, фінального етапу повного переходу на електронні закупівлі, що відбувається відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”. З 1 квітня використання електронної системи публічних закупівель ProZorro стало обов’язковим для центральних органів влади і великих держкомпаній-монополістів. А з 1 серпня перевести свої закупівлі в електронний формат доведеться місцевим органам влади, комунальним підприємствам тощо. Саме для них і будуть працювати Агенти ProZorro, підготовлені в рамках програми ТоТ.

Прес-служба / 09.06.2016

apkКитай зацікавлений у розширенні та збільшенні експорту української сільськогосподарської продукції, а також у можливостях виробляти продукцію в Україні.

Про це йшлося під час зустрічі Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового із делегацією провінції Шаньдун на чолі з Віце-губернатором провінції паном Ван Шуаном. Зокрема, сторони обговорили можливість експорту соняшникового шроту, жмиху та сорго. Також представники китайської делегації висловили зацікавленість у можливостях вирощувати та переробляти продукцію в Україні.

Зі свого боку, Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий заявив, що Україна зацікавлена у збільшенні експорту власної продукції із доданою вартістю. Адже розвиток фермерських господарств допоможе перетворити сільське господарство України із сировинної галузі – на переробну. Це – одна з головних цілей стратегії реформ «3+5», розробленої командою Мінагрополітики.

«Збільшення аграрного ринку приведе до попиту у суміжних галузях: обладнанні, сільгосптехніці, засобах захисту рослин, добрив. Вважаю, що у китайської сторони сьогодні є гарні можливості взяти участь у зростанні цього ринку в Україні», - підкреслив Міністр Тарас Кутовий.

Нагадаємо, Тараса Кутового було призначено Міністром аграрної політики і продовольства України 14 квітня 2016 року. Нова команда міністерства розробила концепцію під назвою «3+5», яка передбачає конкретні шляхи реформування галузі. Вона включає 3 стратегічно важливі пріоритети: державна підтримка фермерів, розвиток державних підприємств та чесний і прозорий обіг землі – і 5 напрямків, які витікають із них. Це розвиток сільських територій, збільшення ринків збуту, органічне виробництво і нішеві культури, зрошення і безпека харчової продукції.

Прес-служба / 31.05.2016

Журнал "ЗОВНІШСЕРВІС"

Журнал ЗОВНІШСЕРВІС 067 2021.jpg
" "