Зміни торкнуться всіх зайнятих осіб, які нині мають право добровільно визначати – чи платити ЄСВ. Міністерство соціальної політики України внесе пропозицію про обов’язкову сплату єдиного соціального внеску всіма працюючими особами незалежно від системи оподаткування. Про це напередодні заявив міністр соціальної політики України Андрій Рева, відповідаючи на запитання – як покриватимуть дефіцит Пенсійного фонду.

Як передає кореспондент ТСН, міністра обурює, що з усього зайнятого населення, яких налічується 16 млн осіб, ЄСВ сплачують лише 9 млн осіб. При цьому право на пенсійне забезпечення мають всі. «Люди, які працюють у сільському господарстві, вони звільнені від ЄСВ, і вони платять цей внесок добровільно – такий закон. З 2,5 млн осіб, які зайняті у сільському господарстві, добровільно платять цей внесок 12 744 особи. Він буде тепер обов’язковий – це буде наша пропозиція. Якщо є закон, що пенсію мають отримувати всі, то й єдиний соціальний внесок мають платити всі. Це наша принципова позиція», — заявив міністр.

Чи будуть надалі змінюватися ставки ЄСВ – міністр каже, в цьому на часі не бачать необхідності. Як відомо, з 1 січня поточного року ставка ЄСВ за загальною системою оподаткування складає 22%. Фізособи-підприємці, що перебувають на спрощеній системі, оподаткування визначають суму єдиного внеску самостійно, але в межах визначеного законом коридору. А фізособи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність та які перебувають на загальній системі оподаткування, можуть не платити ЄСВ у місяці, коли не отримали доходу.

Прес-служба / 19.05.2016

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 11.05.2016 р. ярі зернові та зернобобові культури (з кукурудзою) при прогнозі 7,4 млн га посіяні на площі 6,5 млн га або 88% до прогнозу (у 2015 р. – 5,8 тис. га), в тому числі: ранні ярі зернові посіяні на площі 2,4 млн га або 100% (пшениці – 164 тис. га, або 100%, ячменю – 1,8 млн га, або 100%, вівса – 211 тис. га, або 100% та гороху – 226 тис. га, або 101%);кукурудза на зерно посіяна на площі 3,9 млн га або 85% до прогнозу (у 2015 р. – 3,5 млн га); гречка – на 62 тис. га або 48% (у 2015 р. – 43 тис. га); просо – на 40 тис. га або 33% (у 2015 р. – 34 тис. га); рис – на 9 тис. га або 79% (у 2015 р. – 9 тис. га); сорго – на 22 тис. га або 26%.

Сівбу цукрових буряків проведено на площі 283 тис. га, що становить 101% до прогнозу (у 2015 р. – 236 тис. га).

Соняшник посіяний на площі 4,3 млн га або 84% (у 2015 р. – 3,4 млн га).

Соя – на площі 1,4 млн га 67% (у 2015 р. – 1,3 млн га).

Щодо структури посівних площ, то за узагальненими даними регіонів вся посівна площа сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств під урожай 2016 року очікується в межах 26,5 млн га або на рівні 2015 року.

Зернові культури в усіх категоріях господарств прогнозується посіяти на площі 14,4 млн га або 54% у структурі посівних площ, що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах у тому числі із посіяних озимих зернових 7,1 млн га збереглось та продовжують вегетацію посіви на площі 6,9 млн га.

Сівба ярих зернових культур прогнозується на площі 7,4 млн га. При цьому структура зернового клину під урожай 2016 року може дещо зрости за рахунок оптимізації площ кукурудзи на зерно та пізніх круп’яних культур.

Прес-служба / 11.05.2016

Міністерство фінансів внесло зміни до порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації. Зокрема, запроваджується автоматичний розподіл митних декларацій між інспекторами митниць.

Міністерство фінансів працює над ліквідацією можливостей для суб’єктивізму та корупції в ДФС. В рамках цієї політики, Мінфін розробив Концепцію щодо залучення міжнародних компаній (радників) до реформування митниць ДФС, а також проект закону про інститут уповноважених економічних операторів (УЕО) - аналогічний тому, що функціонує в ЄС. Черговим кроком в цьому напрямку є запровадження автоматичного розподілу митних декларацій між інспекторами митниць, що покращить та спростить процедури митного оформлення товарів.

Нова автоматизована процедура виключатиме можливість «в ручному режимі» обирати працівників митниці, які будуть здійснювати митне оформлення товарів за конкретними митними деклараціями чи підприємствами, а також попереджатиме можливі корупційні дії у вигляді попередньої змови посадової особи митниці та підприємця.

Державна фіскальна служба розпочинає щоденний моніторинг митного оформлення товарів з метою недопущення виникнення затримок у зв’язку із застосуванням нового технологічного процесу автоматизованого розподілу митних декларацій.

Наказ Міністерства фінансів України від 28.03.2016 № 395 - за посиланням: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0616-16.

Прес-служба / 10.05.2016

Так прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук дані щотижневого моніторингу реалізації державної підтримки населення, ОСББ та ЖБК до впровадження енергоефективних заходів.

Сума коштів, виданих на «теплі» кредити для домогосподарств за минулий тиждень, з 25 квітня по 4 травня 2016 року, сягнула 55.2 млн. гривень, а їх кількість склала 3247одиниць.

Для порівняння у квітні місяці цього року було взято кредитів на суму 212 млн. грн., що в 20 разів більше ніж у квітні минулого року.

Незважаючи на те, що опалювальний сезон закінчився лише у квітні місяці, значним попитом серед населення продовжують користуватися «негазові» котли. Наразі, за минулий тиждень, взято 118 кредитів на суму 2.2 млн. гривень.

З початку дії програми населенню та ОСББ видано більше 100 тисяч "теплих" кредитів загальною сумою понад 1,514 млрд. гривень.

Прес-служба / 06.05.2016

ПАТ «Аграрний фонд» вперше пройшов міжнародний фінансовий аудит, який був проведений компанією BDO.

Компанія була обрана на відкритій комісії за участю представників Мінагрополітики, Товариства та аудиторських компаній, що приймали участь у відборі.

Аудиторська компанія BDO входить до топ-5 найбільших аудиторсько-консалтингових компаній світу і надає аудиторські послуги за міжнародними стандартами.

Компанія BDO має більше 1,2 тис. офісів в 138 країнах світу, мережа нараховує більше 54 тис. партнерів та співробітників, сукупний комісійний дохід компанії склав більше 6 млрд. дол. США.

З результатом  аудиту можно ознайомитись тут. 

Прес-служба / 05.05.2016

Перший заступник Міністра економічного розвитку та торгівлі України Юлія Ковалів пропонує реформувати законодавство про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Така ініціатива була представлена під час круглого столу в Американській торговельній палаті.

Реформа стосується діяльності майже 500 тис. товариств (43% від усіх юридичних осіб зареєстрованих в Україні) та безпосередньо впливає на розвиток малого та середнього бізнесу. Як відомо, товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) - є найбільш поширеною організаційно-правовою формою для малого та середнього підприємництва. Недоліки в регулюванні, яке було прийнято ще 1992 року, створюють можливості для незаконного набуття контролю над підприємствами, привласнення активів; блокування діяльності товариства у разі виникнення незначних розбіжностей між учасниками, тощо.

Сьогодні діяльність товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю регулюється Цивільним та Господарським кодексами, а також Законом “Про господарські товариства”. Таке законодавство є недостатньо ефективним, тому що не захищає права учасників товариств. Так, наприклад, через недосконалість процедури, учасника можуть виключити з товариства без його згоди, а виплата вартості його частки може тривати рік. Законом також не передбачений механізм укладення договорів між учасниками, які визначали б їх права та обов'язки (корпоративні договори).

Законопроект, розроблений спільно з Центром комерційного права та ТОП-6 юридичних компаній України, пропонує врегулювати проблемні запитання. Зокрема, пропонується спростити реєстрацію ТОВ (зокрема, в частині вимог до статутного капіталу); запровадити процедуру виключення учасників товариств лише в судовому порядку; створити можливість конвертації боргового зобов’язання підприємства у частку статутного капіталу; усунути норми, що дозволяють учасникам блокувати діяльність товариств.

За словами Юлії Ковалів, законопроект є одним зі способів підтримки малого та середнього бізнесу в Україні. Разом із новими правилами бухгалтерського обліку та балансуванням податкового навантаження, закон створить більш сприятливі умови для розвитку підприємництва і залучення інвестицій в Україну. Крім того, очікується, що ухвалений законопроект поліпшить позиції України у рейтингу Doing Business.

25.03.2016 | 14:51 | Прес-служба Мінекономрозвитку

Кабінет Міністрів України на засіданні в середу затвердив Положення про функціонування електронної системи закупівель ProZorro та проведення авторизації електронних майданчиків. Закріплення детальних правил роботи з ProZorro забезпечує своєчасне переведення всіх державних закупівель в електронний формат, зазначив заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.

Він нагадав, що, згідно з Законом «Про публічні закупівлі», який Президент України підписав у лютому, з 1 квітня на електронну систему держзакупівель повністю перейдуть великі державні замовники: міністерства, відомства, великі державні компанії. А з 1 серпня всі свої закупівлі в електронній формат переведуть інші замовники: місцеві органи влади, комунальні підприємства тощо.

Затверджене Положення деталізує ключові принципи взаємодії системи ProZorro з електронними майданчиками. Зокрема, визначаються вимоги до майданчиків, порядок їх авторизації, умови підключення та порушення, за які майданчики від’єднуються від електронної системи. Також, чітко визначається відповідальність за порушення правил роботи в системі.

Згідно з Положенням, авторизацію електронного майданчика здійснює спеціальна комісія за одним, або декількома рівнями акредитації залежно від користувачів, яким надаються послуги та порядку здійснення закупівлі. Кожен майданчик повинен забезпечувати на безоплатній основі рівний доступ усіх зацікавлених осіб до інформації про закупівлі, а також захист конфіденційної інформації від несанкціонованого доступу.

Крім того, встановлюються тарифи за участь у тендерах для постачальників товарів та послуг. Вартість участі залежить від вартості тендеру і коливатиметься від 1 до 100 неоподаткованих мінімумів. При цьому, користування системою для державних замовників залишається повністю безкоштовним.

«Правила і вимоги до електронних майданчиків були розроблені на основі пілотного проекту ProZorro, який вже рік успішно працює на допорогових торгах. Ці правила дозволять отримати позитивний ефект від запровадження системи у масштабах всієї країни, - підкреслив Максим Нефьодов: - ProZorro перетворюється з успішного пілотного проекту на повномасштабну національну систему державних закупівель, яка дозволить успішно завершити глобальну реформу цієї корупційної сфери».

Детальні роз’яснення щодо затверджених правил буде розміщено на офіційному сайті http://prozorro.org/

Нагадаємо, що минулий рік електронна система державних закупівель ProZorro працювала у пілотному режимі на допорогових закупівлях (до 200 тис. грн для товарів і послуг, та до 1,5 млн грн для робіт). Вже у пілоті в систему заведено понад 50 тис. тендерів на суму майже 13 млрд грн. При цьому, економія бюджетних коштів перевищила 860 млн грн.

Протягом 2016 року відбудеться переведення всіх державних закупівель у систему ProZorro.

24.02.2016 | Прес-служба Мінекономрозвитку

За підсумком 2015 року частка ЄС в загальній структурі аграрного експорту склала 28,2%, або $4,2 млрд. При цьому в межах безмитних квот вітчизняні виробники можуть експортувати 36 груп товарів. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко в своєму блозі на порталі «Лівий берег».

Він зазначив, що відповідно до законодавства ЄС, на даний момент адміністрування тарифних квот здійснюється за двома принципами: за принципом «перший прийшов – перший обслуговується» (first come, first served) та через систему імпортних ліцензій.

«Для України дія автономного торговельного преференційного режиму з боку ЄС, в межах якого і надаються квоти, – це, фактично, і є відкриття дверей на ринок Європи, доступ на який відбувається за чіткими та зрозумілими правилами. При цьому не йдеться про обмеження обсягів експорту, а лише про те, що експорт зазначених товарів понад визначений обсяг оподатковуватиметься за тими самими умовами, які діють для України сьогодні», - наголосив Олексій Павленко.

Очільник відомства повідомив, що деякі квоти були вичерпані досить швидко. Зокрема, це стосується окремих позицій по зернових та крупах, м’ясу, які були закриті відразу.

«За 2015 рік на 100% було вичерпано квоту на виноградний та яблучний соки, пшеницю, кукурудзу, ячмінну крупу та борошно, основну на курятину, овес, оброблені томати та мед. На 98,9% - квоту на цукор. Крім того, доволі динамічно було використано квоту на ячмінь, ячмінне борошно та гранули (77,7%), солод та пшеничну клейковину - 72,9 %, висівки, відходи та залишки - 22,7% та додаткову річну квоту на курятину – 22,5 %. Також у 2015 році було розпочато експорт в рамках АТП цукру, крохмалю та більш активно вівса та солоду», - уточнює Міністр.

Разом із тим, є види продукції, квоти по яких не були використані у минулому році взагалі. Це, наприклад, квоти на баранину та молочну продукцію.

«Не важко побачити, що в самій процедурі експорту та використання квот немає нічого складного. Водночас скористатися квотою означає, серед іншого, також і виконати низку вимог, пов’язаних із сертифікацією продукції та приведенням її у відповідність з технічними, санітарними та фітосанітарними регламентами Європейського Союзу. Вітчизняним виробникам слід прийняти виклик та показати – наша продукція варта того, аби зайняти місце на європейському ринку», - додав Міністр Олексій Павленко.

23.02.2016

Україна та Литовська Республіка продовжать планомірний і взаємовигідний розвиток торговельно-економічних відносин у сфері АПК. Про це йшла мова під час зустрічі заступника Міністра з питань європейської інтеграції Владислави Рутицької та Марюса Януконіса, Надзвичайного та Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні.

«Я хочу відзначити активний діалог та співпрацю між аграрними Міністерствами обох країн. Україну цікавить запозичення литовського досвіду та співпраця в питаннях гармонізації українського законодавства до європейських норм, зокрема, в сфері безпечності продуктів харчування. Також варто виокремити співпрацю у сфері органічного виробництва. Вважаю, що наша держава має серйозний нерозкритий потенціал в цій сфері», - зазначила Владислава Рутицька.

Окрім того, сторони обговорили спільні візити та серію експертних консультацій щодо надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції та розвитку підприємницьких ініціатив у сільській місцевості.

«Нам важливий досвід Литовської Республіки, який використовується для створення в Україні оптимальної системи адміністрування державної підтримки аграрної сфери та сільського розвитку, гармонізованої з відповідними вимогами ЄС. У контексті імплементації Угоди про асоціацію, ми продовжуємо співпрацювати у сфері обміну інформацією та передача литовського досвіду щодо вимог до харчової продукції, стандартам якості та безпеки. У планах  - проведення круглих столів та навчальних семінарів для українських фахівців з питань гармонізації національного законодавства та імплементації норм права ЄС у сфері безпеки продуктів харчування», - додала Владислава Рутицька.

Довідково:
За 11 місяців 2015 року товарообіг сільськогосподарської продукції між Україною та Литвою склав 109,5 млн. дол. США що на 63 млн. дол. США менше порівняно з показниками 2014 року.
Експорт – 87,8 млн. дол. США, що на 54,7 млн. дол. США менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Експортувалась переважно наступна продукція:
залишки і відходи харчової промисловості – 20,9 млн. дол. США;
зернові злаки –16,5 млн. дол. США;
олія – 13,8  млн. дол. США;
какао-боби, продукти з нього, шоколад – 5,2 млн. дол. США.
Імпорт – 21,7 млн. дол. США, що на 8,2 млн. дол. США менше. Імпортувалась наступна продукція:
тютюн та вироби з нього – 5,8 млн. дол. США;
спирт – 4,0 млн. дол. США;
готові чи консервовані продукти з риби та ракоподібні – 3,1 млн. дол. США;
м'ясо та субпродукти – 2,03 млн. дол. США.

Прес-служба Мінагрополітики

Кабінет Міністрів України на засіданні Уряду схвалив проект постанови «Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2016 р. до 1 вересня 2017 року». Про це повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

«Відповідним проектом пропонується установити граничний розмір квоти поставки цукру на внутрішній ринок (квота «А») у період з 1 вересня 2016 року до 1 вересня 2017 року (без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополь) в обсязі 1670 тис. тонн. Затвердити мінімальні ціни на цукрові буряки та цукор, квоти його поставки на внутрішній ринок на період з 1 вересня 2016 року до 1 вересня 2017 року на рівні відповідно 616,99 грн та 9078,87 грн за 1 тонну (без урахування ПДВ)», - наголосила заступник Міністра.

Олена Ковальова повідомила, що Кабінетом Міністрів України, на виконання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» щорічно встановлюються мінімальні ціни на цукор, розмір яких розраховується науковими установами, виходячи із ситуації, яка складається на ринку цукру. При розрахунку цін обов'язково враховується собівартість виробництва цукру та мінімальний рівень рентабельності. Мінімальна ціна встановлюється з метою недопущення падіння рівня цін на цукор до рівня, нижчого за собівартість продукції. Встановлена у 2016-2017 маркетинговому році ціна на цукор значно нижча ринкової, яка склалася на даний час на ринку.

Довідково: За даними НАЦУ "Укрцукор" станом на даний час оптово-відпускні ціни складають 13,90-14,10 грн. за 1 кг (з ПДВ).

Разом з тим, в рамках дерегуляційних процесів Мінагрополітики було розроблено проект Закону «Про визнання такими, що втратили чинність деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру», яким пропонується скасувати державне регулювання цін на цукрові буряки і цукор шляхом встановлення їх мінімального рівня та обмеження щодо поставок цукру виробниками на внутрішній ринок.

Рівні мінімальних цін на цукрові буряки та цукор квоти «А» визначені на підставі розрахунків Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України і Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут цукрової промисловості.

При розрахунку цін ураховано фактичний рівень інфляції у попередньому році.

Прес-служба Мінагрополітики