Як повідомлялось раніше, 29 січня, за участі президента КРТПП Ірини Саєнко відбулось чергове засідання робочої групи для напрацювання пропозицій щодо вирішення проблемних питань діяльності малого та мікробізнесу. Під час засідання представники малого бізнесу області підняли низку дискусійних питань. Відповіді на ці питання вже надано Головним управлінням Державної податкової служби в області:
1. Скільки ФОПів єдинщиків по місту Кропивницькому використовують РРО? Чи є можливість аналізу їх по КВЕДам чи по групам?
Всього суб’єктів господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування по м. Кропивницькому станом на 01.01.2021 року- 8878, в т. ч. 1-група 1815, 2-група 3399, 3-група 3664. Проводиться аналіз як по КВЕДам так і групам.
2. Чи є в місті Кропивницькому торгові площі, що схожі на ринки за зовнішніми ознаками, але їм не надано статусу Ринку за рішенням органу місцевого самоврядування? Чи є у вільному доступі реєстр ринків, які мають статус ринку і межі їх території?
Торгові площі, що схожі на ринки за зовнішніми ознаками, яким не надано статусу Ринку звичайно є. Але це питання стосується більше до органів місцевого самоврядування. Щодо реєстру ринків, дана інформація доступна на офіційному сайті міської ради м. Кропивницького.
3. Чи потрібно ФОПУ, який перебуває на спрощеній системі вести первинну документацію?
Відповідно до ст. 296 Платник веде облік доходів у вільній і зручній для нього формі, електронному або паперовому вигляді, що і буде достатньою інформацією для податкового органу.
Якщо платник перебуває на загальній системі оподаткування, то необхідно вести облік і доходів і витрат відповідно наказу Міністерством доходів і зборів України від 16.09.2013 №481.
4. Якщо підприємець не має місця здійснення торгівлі (торгової точки чи складу) на яку адресу реєструвати РРО?
Якщо не має місця здійснення торгівлі РРО реєструється за адресою місця знаходження платника податків згідно його реєстраційних даних. При інтернет-торгівлі при реєстрації РРО також необхідно зазначити веб-адресу сайту.
5. Чи існує можливість тестової реєстрації РРО у кабінеті платника податків для вивчення особливостей його застосування до офіційної реєстрації?
Станом на сьогодні є можливість використовувати тестову версію ПРРО (тестовими ключами).
6. Як правильно трактувати ПК Перехідні положення ст. 61 абз.14 «Застосування РРО/ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації СГ як платника єдиного податку»?
Абзацом чотирнадцятим пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ із змінами, внесеними згідно із Законом №1017-IX від 01.12.2020 визначено, що у разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Наприклад, у разі перевищення у березні 2021 року платником єдиного податку другої-четвертої групи доходу у сумі понад 1 320 000,00грн., застосування РРО обов’язкове з 01 квітня 2021 року.
А). Чи повинні застосовувати РРО платники єдиного податку 1 групи, якщо до цього вони перебували на 2-3 групі з РРО?
Відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці, які перебувають на першій групі спрощеної системи оподаткування, РРО - не використовують.
Водночас п.9 ст.9 Закону України від 06.07.95р. №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон про РРО), передбачає, що фізичні особи-підприємці, спрощеної системи оподаткування, які здійснюють діяльність:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних виробів, виробів із дорогоцінних металів, виробів із дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння повинні застосовувати РРО/ПРРО.
Б). Чи повинні застосовувати РРО платники єдиного податку після нової реєстрації ФОП на спрощеній системі 1-3 групи, які ведуть діяльність, що не відповідає умовам обов’язкового встановлення РРО, якщо раніше вони знялись з реєстрації як фізичні-особи підприємці, які перебували на спрощеній системі 2-3 групи ЄП і використовували РРО (перевищили 1 млн., чи торгували складною побутовою технікою, медпрепаратами)?
Відповідно до п.п.298.1.4 п. 298 ПКУ визначено , що СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Наприклад: Якщо СГ перебував на спрощеній системі оподаткування (1-4 група) та використовував РРО, при повторній державній реєстрації не зможе повернутися на спрощену систему оподаткування у поточному році. А перебуваючи на загальній системі оподаткування використання РРО є обов’язковим.
В). Чи має право ФОП на єдиному податку 1-3 групи продовжувати діяльність без РРО (зняти з реєстрації РРО), якщо вони добровільно зареєстрували РРО, і їх діяльність не відповідає обов’язковим умовам використання РРО?
ФОП має право продовжувати діяльність без застосування РРО (зняти з реєстрації РРО) лише:
- 1 група , якщо не здійснюють діяльність з:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних виробів, виробів із дорогоцінних металів, виробів із дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння.
- 2-3 група до 1 січня 2022 року продовжено термін незастосування РРО та/або програмних РРО фізичними особами-підприємцями, які перебувають на другій та третій групі спрощеної системи оподаткування.
Водночас зауважуємо, що фізичним особам-підприємцям, які перебувають на другій та третій групі спрощеної системи оподаткування (крім тих, що здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних виробів, виробів із дорогоцінних металів, виробів із дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, а також надають платні послуги у сфері охорони здоров’я) та у 2021 році перевищили обсяг доходу більше 220 мінімальних заробітних плат (більше 1 320 000 гривень) такій категорії платників необхідно з наступного кварталу за таким перевищенням розпочати використовувати РРО та/або програмні РРО.
Також, слід звернути увагу на те, що з 10 грудня 2020 року вступили в дію зміни до законодавства про РРО, а саме п. 14 ст. 9 Закону № 265, яким передбачена пільга щодо незастосування РРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
