p 831 жовтня 2019 року в  Кіровоградській регіональній торгово-промисловій палаті відбулася  конференція «Перспективи розвитку бджільництва в Кіровоградській області» в рамках #ЄвропейськийТижденьПідприємництва".

Організатори конференції: Центр інформаційної підтримки бізнесу м.Кропивницький, створений на p 3базі Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати в рамках ініціативи ЄС #EU4Business за підтримки #ЄБРР в Україні, Кіровоградська регіональна торгово-промислова палата та ЄБРР: консультації для малого бізнесу в Україні.

Головна мета конференції – ознайомлення бджолярів з новинками законодавства, програмами державної p 2підтримки, досвідом формування високопродуктивних бджолосімей, а також захисту їх від хвороб і отруєнь, перспективи об’єднання бджолярів у кооперативи, ознайомлення із успішними кейсами реалізації продуктів бджільництва та розвиток зеленого туризму.

У конференції взяли участь президент Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати Ірина p10Саєнко, 80 бджолярів Кіровоградщини та сусідніх областей.

Привітала учасників та відкрила конференцію керівник Центру інформаційної підтримки бізнесу Надія Пшенична.

p 6Розпочалася конференція виступом Сергія Замкового, почесного бджоляра, експерта з матководства, який розповів присутнім про виведення маток та технологію цілорічного утримання нуклеусного парка, а також про захист бджіл від кліща та інших шкідників, а також хвороб.

Життєздатність, сила та продуктивність сімей значною мірою залежать від маток. Основне їх призначення — відкладати яйця, з яких виводяться робочі бджоли, трутні, матки. Чим більше яєць відкладе матка, тим p11більше в сім'ї буде робочих бджіл. При сприятливих умовах високоякісна матка може відкласти 3 тис. яєць і більше за добу, а за сезон — 150—200 тис.

Практика світового бджільництва свідчить, що штучне виведення є найефективнішим способом одержання бджолиних маток і поширення племінного матеріалу. Однак ця справа досить складна, потребує від пасічника вміння та знань.

p132Сенчук Наталія, директор ДНЗ «Гадяцьке аграрне училище» Полтавської області, голова громадської спілки «Обласне об’єднання «Полтавський пасічник» докладно зупинилася на розвитку зеленого туризму та бджільництва, зокрема, розповідала про садибу  «Золота сота» Віталія та Марини Мостових, яка розташована у сел. Петрівка за 25 км від Полтави. Садибу подружжя Мостових розвивають три роки. За кілька років вони звели у селі кілька будинків, де приймають туристів. Садиба Мостових – єдина на Полтавщині, де пропонують апітерапію (медичне використання бджолиних продуктів), для цього є спеціальний будиночок.

Тут можна пройти курс апітерапії та бджоложалення, скушутвати справжній мед та напої, приготовлені з нього, спробувати авторські та традиційні страви полтавської кухні, відвідати майстер-класи від господині, та й просто пожити у затишному природньому куточку.

Також пані Наталія розповідала про особливості роботи племінних пасік Полтавщини. 

В області працює 4 племінних господарства з розведення української степової породи бджіл.

Серед української степової бджоли відібрано та знаходяться в процесі закріплення ознак групи бджіл, стійких до основних захворювань та вароатолерантні. Українська оригінальна бджола та її комбінації не є гіршими , а в окремих випадках і переважають своїх европейських  родичів.

Також пані Наталія акцентувала увагу на питанні захисту бджіл від отруєнь. Вона радила оформити ветеринарний паспорт на пасіку, зареєструвати пасіку в сільській раді, в письмовій формі повідомити аграріям про місце знаходження пасіки. В такому випадку аграрії зобов'язані повідомити бджолярів про плановану обробку поля.

Також окремо пані Наталія зупинилася на заснуванні та реєстрації кооперативів бджолярів.

В Україні близько 90% пасік знаходиться у приватній власності. Тобто, основна частка меду виробляється малими та середніми сільгоспвиробниками, які потребують особливої уваги та підтримки від держави. Так, у 2019 році Уряд додав напрям бджільництва до переліку діяльності сільськогосподарських кооперативів, яким відшкодовується 70% вартості закупленого обладнання. Також виробники можуть скористатися програмою здешевлення кредитів.

Аматорський підхід у бджільництві не відповідає сучасним викликам, для досягнення успіху пасічникам необхідно розвиватися, об’єднуватися та брати курс на промислове бджільництво на науковій основі. А чим потужніший кооператив, тим більше можливостей у його представників.

Крім того, виступ пані Наталії був присвячений успішним кейсам реалізації продукції бджільництва на внутрішньому та європейському ринках.

p131Володимир Малихін, почесний пасічник України, власник пасіки з виробництва маточного молочка та трутневого гомогенаду, автор серії книг «Творче бджільництво», бджоляр-дослідник, почесний пасічник України, лауреат Золотої премії Бджолярського кола докладно зупинився на апітерапії та особливостях використання продуктів бджільництва: меду, маточного молочка, перги, бджолиного пилку, спиртового та водного настою прополісу, гомогенату, воскової молі. Також розповідав про способи лікування алергічних реакцій на продукти бджільництва.

Під час конференції жваво обговорювалися проблемні питання бджолярства, зокрема, захист бджіл від отруєнь, хвороб та шкідників, способи виведення маток та утримання бджолосімей взимку, реалізація продукції,  а також юридичні питання утримання пасік.

Насамкінець спікери відповідали на запитання учасників конференції.

Бджолярі ділилися власним досвідом, способами вирішення проблем та труднощів, які виникають у роботі.

p 7

Підвела підсумки конференції Надія Пшенична, яка розповіла про перспективи та плани роботи Центру на 2020 рік, а також запросила до присутніх до подальшої співпраці.

Вісім годин роботи конференції не вистачило, щоб обговорити всі питання з фахівцями. Таку популярність конференції надали фахові спікери, які самі на практиці багато років займаютьс

я бджолярством, та актуальність питань, що обговорювалися.

Бджолярі запропонували такі конференції проводити регулярно, щоб виробники медових солодощів мали постійний майданчик для обміну досвідом та вирішення актуальних проблем, а також в планах – медовий ярмарок, де можна було б придбати продукти бджільництва від виробника та популяризувати апітерапію.

#Прямуєморазом

Журнал "ЗОВНІШСЕРВІС"

Slider