Україна та Литовська Республіка продовжать планомірний і взаємовигідний розвиток торговельно-економічних відносин у сфері АПК. Про це йшла мова під час зустрічі заступника Міністра з питань європейської інтеграції Владислави Рутицької та Марюса Януконіса, Надзвичайного та Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні.

«Я хочу відзначити активний діалог та співпрацю між аграрними Міністерствами обох країн. Україну цікавить запозичення литовського досвіду та співпраця в питаннях гармонізації українського законодавства до європейських норм, зокрема, в сфері безпечності продуктів харчування. Також варто виокремити співпрацю у сфері органічного виробництва. Вважаю, що наша держава має серйозний нерозкритий потенціал в цій сфері», - зазначила Владислава Рутицька.

Окрім того, сторони обговорили спільні візити та серію експертних консультацій щодо надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції та розвитку підприємницьких ініціатив у сільській місцевості.

«Нам важливий досвід Литовської Республіки, який використовується для створення в Україні оптимальної системи адміністрування державної підтримки аграрної сфери та сільського розвитку, гармонізованої з відповідними вимогами ЄС. У контексті імплементації Угоди про асоціацію, ми продовжуємо співпрацювати у сфері обміну інформацією та передача литовського досвіду щодо вимог до харчової продукції, стандартам якості та безпеки. У планах  - проведення круглих столів та навчальних семінарів для українських фахівців з питань гармонізації національного законодавства та імплементації норм права ЄС у сфері безпеки продуктів харчування», - додала Владислава Рутицька.

Довідково:
За 11 місяців 2015 року товарообіг сільськогосподарської продукції між Україною та Литвою склав 109,5 млн. дол. США що на 63 млн. дол. США менше порівняно з показниками 2014 року.
Експорт – 87,8 млн. дол. США, що на 54,7 млн. дол. США менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Експортувалась переважно наступна продукція:
залишки і відходи харчової промисловості – 20,9 млн. дол. США;
зернові злаки –16,5 млн. дол. США;
олія – 13,8  млн. дол. США;
какао-боби, продукти з нього, шоколад – 5,2 млн. дол. США.
Імпорт – 21,7 млн. дол. США, що на 8,2 млн. дол. США менше. Імпортувалась наступна продукція:
тютюн та вироби з нього – 5,8 млн. дол. США;
спирт – 4,0 млн. дол. США;
готові чи консервовані продукти з риби та ракоподібні – 3,1 млн. дол. США;
м'ясо та субпродукти – 2,03 млн. дол. США.

Прес-служба Мінагрополітики

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України скасувало ГОСТи, які були розроблені до 1992 року. Це один із ключових кроків у реформі системи технічного регулювання, який звільняє бізнес від зайвих обмежень у розробці товарів та послуг, стимулює підприємницьку ініціативу та конкуренцію.

Накази Мінекономрозвитку №№175, 182-188, які було прийнято в грудні, скасовують 12 776 ГОСТів. Більшість із них будуть чинними ще 2 роки до початку 2018 року для того, щоб бізнес встиг пристосуватися до нових умов. "Де юре держстандарти вже були не обов’язковими. Але існував імператив щодо їх застосування, як в текстах самих ГОСТів, так і в численних підзаконних актах. Тому багато підприємств де факто продовжували застосовувати держстандарти в обов’язковому порядку. Відтепер зняття цього обов’язку затверджено чітко й однозначно", – зазначив заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.

За його словами, скасування  ГОСТів є ключовим кроком реформи системи технічного регулювання. Головним завданням реформи є перехід від обтяжливої й неефективної системи обов’язкових державних стандартів до європейської моделі технічного регулювання, яка базується на застосуванні технічних регламентів та добровільному використанні стандартів. Такий перехід відкриває додаткові  можливості для бізнесу, оскільки знімає обмеження щодо розробки товарів та послуг.

"В технічних регламентах містяться всі необхідні вимоги щодо безпеки продукції. Проте, на відміну від застарілих держстандартів, регламенти не висувають вимог щодо конструкції, дизайну виробів. Наприклад, стандарт чітко регулює, скільки ніжок має бути у стільця, якої висоти спинка тощо. А технічні регламенти вимагають лише, щоб стілець був безпечним і виробленим із матеріалу, який відповідає санітарним і екологічним вимогам. Скільки ж ніжок в ньому буде і якою буде спинка, та чи буде в нього ця спинка взагалі – це вже особисте рішення виробника, конструктора, дизайнера", - пояснив Максим Нефьодов.

Він додав, що ті підприємства, для яких використання ГОСТів є важливим, або надає певні конкурентні переваги, можуть продовжувати їх застосовувати. Але використання цих стандартів відтепер не буде обов’язковим.

Прес-служба Мінекономрозвитку

Кабінет Міністрів України на засіданні Уряду схвалив проект постанови «Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2016 р. до 1 вересня 2017 року». Про це повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

«Відповідним проектом пропонується установити граничний розмір квоти поставки цукру на внутрішній ринок (квота «А») у період з 1 вересня 2016 року до 1 вересня 2017 року (без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополь) в обсязі 1670 тис. тонн. Затвердити мінімальні ціни на цукрові буряки та цукор, квоти його поставки на внутрішній ринок на період з 1 вересня 2016 року до 1 вересня 2017 року на рівні відповідно 616,99 грн та 9078,87 грн за 1 тонну (без урахування ПДВ)», - наголосила заступник Міністра.

Олена Ковальова повідомила, що Кабінетом Міністрів України, на виконання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» щорічно встановлюються мінімальні ціни на цукор, розмір яких розраховується науковими установами, виходячи із ситуації, яка складається на ринку цукру. При розрахунку цін обов'язково враховується собівартість виробництва цукру та мінімальний рівень рентабельності. Мінімальна ціна встановлюється з метою недопущення падіння рівня цін на цукор до рівня, нижчого за собівартість продукції. Встановлена у 2016-2017 маркетинговому році ціна на цукор значно нижча ринкової, яка склалася на даний час на ринку.

Довідково: За даними НАЦУ "Укрцукор" станом на даний час оптово-відпускні ціни складають 13,90-14,10 грн. за 1 кг (з ПДВ).

Разом з тим, в рамках дерегуляційних процесів Мінагрополітики було розроблено проект Закону «Про визнання такими, що втратили чинність деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру», яким пропонується скасувати державне регулювання цін на цукрові буряки і цукор шляхом встановлення їх мінімального рівня та обмеження щодо поставок цукру виробниками на внутрішній ринок.

Рівні мінімальних цін на цукрові буряки та цукор квоти «А» визначені на підставі розрахунків Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України і Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут цукрової промисловості.

При розрахунку цін ураховано фактичний рівень інфляції у попередньому році.

Прес-служба Мінагрополітики

I.Проведення збиральних робіт

У поточному році у всіх категоріях господарств станом на 04 грудня зернові та зернобобові культури при прогнозі 14,6 млн га зібрані на площі 14,5 млн га (99 відсотків до прогнозу), намолочено 60,3 млн тонн зерна при врожайності 41,5 ц/га (у 2014 році – 43,6 ц/га).

Найбільший вал зерна намолотили хлібороби у Полтавській – 5,1 млн тонн, Харківській – 4,5 млн тонн, Дніпропетровській – 4,0 млн тонн, Вінницькій та Черкаській по – 3,8 млн тонн, Одеській – 3,6 млн тонн, Сумській – 3,4 млн тонн, Кіровоградській та Чернігівській по – 3,3 млн тонн, Миколаївській – 3,0 млн тонн областях.

Найвища урожайність зернових та зернобобових культур у Черкаській – 59,9 ц/га, Полтавській – 57,0 ц/га, Хмельницькій – 55,4 ц/га, Сумській – 54,3 ц/га, Київській – 52,0 ц/га, Чернігівській – 49,8 ц/га областях.

В даний час продовжується збирання кукурудзи на зерно, при прогнозі 4,1 млн га обмолочено на площі 4,0 млн га або 97%, намолочено 22,4 млн тонн при врожайності 56,2 ц/га (у 2014 р. – 59,8 ц/га).

Крім того, зяблевий обробіток ґрунту проведений на площі 13 млн га (94% до прогнозу), в тому числі глибока оранка – 800 тис. га (116%).

ІІ. Посів озимих культур

Посіяно близько 6,7 млн га, або 90% запланованих площ озимих культур. Посів озимих завершено у 14 областях. Поряд з цим у Херсонській області посіяно озимих – 64%, Кіровоградській – 74%, Миколаївській та Дніпропетровській по – 76% до прогнозу. По зоні Степу цей показник складає 82%, Полісся – 100%, Лісостепу – 102%.

Пшениця та тритикале посіяні на площі 5,6 млн га, що становить 91% від запланованої площі, ячмінь – на площі 881 тис. га, або 84%, жито озиме – на площі 145 тис. га, або 92% запланованої площі.

Крім того, озимий ріпак посіяний на площі 649 тис. га, або 79% до прогнозу.

ІІІ. Щодо стану посівів

Обстеження посівів озимих зернових культур станом на 03.12.2015 р. показує, що сходи отримано на площі 5,6 млн га (83% до посіяних), з них в доброму та задовільному стані 3,7 млн га (66%), в слабкому та зрідженому стані – 1,9 млн га (34%), загинуло – 0,08 тис. га. За підрахунками близько 17% посівів (1,1 млн га) не утворили сходів, найбільше таких площ в Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій та Харківській областях.

Крім того, сходи озимого ріпаку отримані на площі 564,6 тис. га (87% до посіяних), з них в доброму та задовільному стані 376,5 тис. га (67%), в слабкому та зрідженому стані – 185,9 тис. га (33%), загинуло 2,2 тис. га, або 0,4%. За підрахунками 13% посівів (84,1 тис. га) не утворили сходів, найбільше таких площ в Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській та Полтавській областях.

Опади третьої декади листопада значно поповнили запаси вологи у ґрунті. Покращення волого забезпечення посівів найбільше було сприятливим фактором для південних областей, де рівень температури повітря дозволяв рослинам повільно рости та розвиватися. На деяких площах з’явилися масові сходи, почалося листоутворення, збільшилися площі із кущінням рослин. У кінці декади за візуальною оцінкою стан посівів по всій території країни був строкатим – від задовільного, місцями незадовільного, до відмінного. При цьому збільшилася кількість площ у доброму стані.

IV. Щодо прогнозу валового збору зерна

У 2015 році за розрахунковими даними валове виробництво зерна у вазі після доробки очікується близько 60 млн тонн, що повністю задовольнить внутрішні потреби та продовольчу безпеку держави, також збережеться хороший потенціал ресурсів для поставки на зовнішній ринок.

V. Мінеральні добрива

Для проведення комплексу літньо – осінніх польових робіт та виходячи із фінансових можливостей, господарствами заявлено та передбачається використати в межах 614 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив.

Враховуючи перехідні залишки, станом на 04.12.2015, в сільськогосподарських підприємствах є в наявності 662 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив (108 % до заявки), в тому числі азотних - 356 тис. тонн, або 109 % до заявки (у 2014 р. - 97 %), фосфорних - 170 тис. тонн, або 109 % до заявки (у 2014 р. - 97 %), калійних – 136 тис. тонн або 104 % до заявки (у 2014 р. - 94 %).

VІ. Паливо

Технологічна потреба сільгосптоваровиробників у пальному на період осінньо-польових робіт у 2015 році 499 тис. тонн дизпалива та 115 тис. тонн бензину.

Станом на 04.12.2015 придбано 533 тис. тонн дизпалива та 124 тис. тонн бензину, що становить відповідно 107% та 108% до потреби.

Середні оптові ціни склали: на дизпаливо – 16 979 грн./тонну (збільшились проти відповідного періоду 2014 року на 1,3%);

на бензин – 20 260 грн./тонну (зменшились проти відповідного періоду 2014 року на 1,3%).

Мінекономрозвитку затвердило план комплексних перевірок підприємств на 2016 рік, який передбачає суттєве поліпшення умов для роботи бізнесу.

З нового року кілька органів державного нагляду (контролю) зможуть перевіряти підприємство тільки одночасно, а не по черзі, як це було раніше.

«Захистити бізнес від надмірного втручання органів державного контролю у діяльність є однім із завдань Мінекономрозвитку», - підкреслює заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України – керівник апарату Юлія Клименко.

До Плану комплексних планових заходів державного нагляду (Наказ Мінекономрозвитку від 30.11.2015 № 1553) увійшли понад 13 тисяч компаній різних форм власності, з різних секторів економіки та з різними ступенями ризику.

Нагадаємо, законопроекти  №2531а, №2418а та №2422а, які передбачають обмеження термінів та кількості перевірок, ще очікують на друге читання у ВРУ. Отже Мінекономрозвитку скористалось ст. 4  чинного Закону України № 877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для прискорення втілення реформи державного контролю.

Вже сьогодні 13 тисяч суб’єктів бізнесу знатимуть, коли до них прийдуть із перевіркою та хто саме прийде. Перевірка відбуватиметься у визначений термін та раз на рік. Усі органи контролю, які запланували перевірити даного суб’єкта, зможуть його перевірити виключно у визначені дати. Суттєва перевага полягає ще й у тому, що планова перевірка не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Сьогодні різні органи держнагляду проводять перевірки суб’єктів господарювання протягом року в довільному порядку, що відволікає ресурси бізнесу. В Плані комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік зазначені: назва суб’єкта господарювання, ідентифікаційний код або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи – підприємця, перелік органів державного нагляду (контролю), які мають перевірити цього суб’єкта господарювання та дата початку проведення комплексного планового заходу.

Кожен орган перевірки, зазначений у комплексному плані, зобов'язаний дотримуватися дати початку перевірки, а також привести у відповідність дату зазначену у його плані заходів державного нагляду (контролю).

Прес-служба Мінекономрозвитку

Кабінет Міністрів України постановою від 13.10.2015 № 916 вніс зміни до чинного Порядку видачі ветеринарних документів. Цими змінами передбачене скасування обов’язкового оформлення ветеринарного свідоцтва Ф-2 для транспортування фуражних культур за межі території України через пункти пропуску на державному кордоні, що відкриті на території

«Відтепер оформлення свідоцтва буде добровільним. Оригінали міжнародних ветеринарних сертифікатів будуть видаватися на підставі звернень вантажовласника або уповноваженої ним особи. Скасування обов’язкового оформлення ветеринарного сертифікату Ф-2 – це один зспільних Мінінфраструктури та Мінагрополітики заходів чергового етапу дерегуляції в морських портах», - зазначив Олексій Павленко, Міністр аграрної політики та продовольства України. «Дерегуляція в портах запрацювала 8 вересня, коли в силу вступила низка спрощень до процедур оформлення суден і вантажів у портах», - додав Міністр.

Після прибуття фуражного зерна до зернового складу в морському порту за відсутності в супровідних документах ветеринарного свідоцтва такий зерновий склад зобов’язаний надати регіональній службі державного ветконтролю та нагляду на державному кордоні та транспорті відповідні товаротранспортні та/або залізничні накладні, в яких зазначається місце походження фуражного зерна. У разі функціонування в морському порту ІСПС зазначені документи передаватимуться в електронному вигляді.

Постанова № 916 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 213 від 14 листопада 2015 року і набуде чинності через 30 днів з дня її опублікування.

Прес-служба Мінагрополітики