Кабінет Міністрів України схвалив проект закону «Про публічні закупівлі», який стане основою для наступного етапу реформи державних закупівель: переведення всіх державних тендерів у електронний формат. Цей крок дозволить поширити ефект пілотного проекту електронної системи ProZorro на всю країну.

Законопроект «Про публічні закупівлі» є черговим кроком у законодавчому забезпеченні реформи після прийняття пакету змін у чинне законодавство про держзакупівлі (законопроект 2087а). Він затверджує  засади роботи в системі електронних закупівель, яка сьогодні працює в пілотному режимі. Після прийняття закону зміниться, зокрема, порядок обміну електронними документами, буде затверджено положення про розкриття інформації після аукціону, введено процедуру оскарження результатів торгів та багато іншого.

Презентуючи законопроект на засіданні Уряду, Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус зазначив, що прийняття документу є вкрай важливим для переходу до наступного етапу повномасштабної реформи у цій сфері. «Наступний рік стане доленосним для реформи державних закупівель. З прийняттям проекту закону «Про державні закупівлі» будуть створені всі підстави для розгортання системи ProZorro до національних масштабів. Електронна форма закупівель стане обов'язковою для всіх державних замовників у країні. Це створить додатковий позитивний ефект до того, що існує вже зараз від системи ProZorro», - зазначив Міністр, додавши, що загальна економія бюджетних коштів від використання електронної системи вже перевищила 400 млн грн.

У назві нового закону термін «державні закупівлі» був свідомо замінений на «публічні закупівлі». Причин для такого ребрендингу декілька. Так, термін «публічні закупівлі» більше відповідає загальноприйнятій термінології ЄС (Public Procurement).

«І ще одна причина ребрендингу – термін «державні закупівлі» давно асоціюється з корупцією і зловживанням. Цього негативного шлейфу треба позбутися», - підкреслив заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.

Законопроект «Про публічні закупівлі» вже пройшов усі етапи узгоджень із громадськими організаціями й іншими стейкхолдерами. 23 жовтня цього року Департамент регулювання державних закупівель оприлюднив законопроект "Про публічні закупівлі" для громадського обговорення. Auksiniai ir sidabriniai papuošalai gera kaina

Очікується, що документ буде схвалений депутатами і підписаний Президентом України до кінця 2015 року. Масштабне розгортання системи електронних закупівель заплановано на I півріччя 2016 року, а повний перехід державних установ на електронну систему закупівель повинен відбутися до січня 2017 року.

Прес-служба Мінекономрозвитку

27 серпня стартував проект «Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств», загальний бюджет якого складає 1,053 млн доларів США. Проект працюватиме над прискоренням розвитку сектора МСП в Україні шляхом зміцнення потенціалу бізнес-об’єднань, які долучатимуться до активізації діалогу між приватним та державним секторами. Партнерами у реалізації стали Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні (ПРООН) за фінансової підтримки Уряду Швейцарії.

“Бізнес-об’єднання в Україні роздрібнені й з малою кількістю учасників, вони не здатні забезпечити репрезентативне представництво інтересів малих і середніх підприємств, у тому числі і у стратегії розвитку МСП, формуванні нормативно-правової бази та інфраструктури МСП в Україні. Ми сподіваємося, що проект, який ми започатковуємо сьогодні, сприятиме появі міцних об’єднань, які мобілізують МСП та представлятимуть їхні інтереси, та на базі яких у майбутньому будуть створюватися потужні саморегульовані організації  МСП. Я хотіла б особливо подякувати ПРООН, Уряду Швейцарії та Швейцарському бюро співробітництва в Україні за підтримку цієї важливої ініціативи”, - заявила Юлія Клименко, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України, на церемонії підписання проектного документу у Мінекономрозвитку.

Вона нагадала, що у середньому та малому бізнесі в Україні сьогодні зайнято майже 60% працездатного населення, а також відбувається 52,2% продажів товарів та послуг.

“Український Уряд докладає всіх зусиль, щоб зменшити нормативне та адміністративне навантаження на підприємців. Реформи для малого та середнього підприємництва і особливо - комплекс законопроектів з дерегуляції, ставить на меті створити комфортні умови, щоб підприємства займались операційною діяльністю, а не витрачали час та зусилля на отримання дозволів і ліцензій”, - підкреслила заступник Міністра.

Новий проект спрямовує свої зусилля на розробку та впровадження індивідуалізованої програми зміцнення потенціалу бізнес-об’єднань по всій Україні, що сприятиме посиленню їх інституційної, організаційної та фінансової спроможності щодо представництва інтересів приватного сектора та сприятиме здійсненню енергійнішої, ефективнішої та більш професійної співпраці між державним і приватним секторами. Проект передбачає реалізацію чотирьох фундаментальних взаємопов’язаних напрямків:

зміцнення організаційного потенціалу бізнес-об’єднань і збільшення чисельності їхніх членів;

поліпшення послуг, надаваних бізнес-об’єднаннями малим і середнім підприємствам;

зміцнення адвокаційної діяльності та посередницького потенціалу бізнес-об’єднань;

підтримка і заохочення державно-приватного діалогу.

“Ми очікуємо, що проект позитивно вплине на здатність бізнес-об’єднань ефективно працювати, покращить їхню організаційну та фінансову стабільність і допоможе їм зростати, щоб вони могли виконувати свою природну роль як компонент інфраструктури підтримки МСП”, - сказав Янтомас Хімстра, Директор ПРООН в Україні. “Понад 20 років ПРООН працює в Україні, щоб подолати бідність, зменшити нерівність і підвищити рівень життя, зокрема шляхом підтримання ініціатив із розвитку приватного сектора, і ми готові й далі надавати всю можливу технічну допомогу Уряду в його реформаторських зусиллях”, - додав він.

«У рамках нової прийнятої стратегії співробітництва Швейцарії з Україною на 2015-2018 роки ми прагнемо допомогти у створенні більш сприятливих умов для бізнесу. Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань виділив 1 млн дол. США на підтримку розбудови спроможності бізнес-асоціацій, які могли б належним чином представляти інтереси МСП та всіх макрорегіонів України, зокрема й східних», – заявив Гуідо Бельтрані, директор Швейцарського бюро співробітництва в Україні.

Прес-служба Мінекономрозвитку

За 7 місяців поточного року Україна експортувала до країн ЄС сільськогосподарської продукції на загальну суму близько 2 млрд доларів США. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко в статті для Європейської правди «Як сприяти українському агроекспорту до ЄС».

За його даними, найбільшу питому вагу в структурі європейського експорту зайняли зернові злаки (кукурудза, пшениця, сорго), олія (соняшникова, соєва, ріпакова), насіння олійних культур (соя, ріпак, соняшнику, плоди, горіхи.

«Ринок ЄС для нас привабливий географічно, його населення має високу купівельну спроможність, а сам процес виробництва європейської продукції є дорожчим за український, що робить нашу продукцію більш конкурентоспроможною», — наголосив Міністр.

Він додав, що одним з основних факторів стримування експорту до ЄС є відносно невеликі квоти. Наступні ж поставки на загальних підставах обкладаються ввізним митом, що найчастіше стає непосильною ношею для вітчизняних виробників.

Зокрема, станом на кінець вересня за деякими позиціями аграрної продукції Україна або вже вичерпала, квоти або наближаємося до їх закриття. Наприклад, це стосується меду, ячмінної крупи, борошна, обробленого зерна зернових злаків, оброблених томатів, виноградного та яблучного соків, вівса, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці та ячменю.

Крім європейського українські виробники отримали доступ на ринки Ізраїлю, Єгипту, Китаю, Індії, Саудівської Аравії. Є великі перспективи в короткостроковій перспективі розширити експорт в країни Північної Африки, Близького Сходу. «Ми прагнули довести самим собі і цілому світові, що із втратою російського ринку катастрофи у вітчизняному АПК не станеться, адже наша продукція знайде свого споживача. Нам це вдалося», — заявив Олексій Павленко, нагадавши, що наразі доля РФ в загальному українському експорті складає всього 2%.

Прес-служба Мінагрополітики

Міністерством аграрної політики та продовольства України було внесено на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України «Щодо внесення змін до деяких Законів України щодо скасування мінімальних цін на цукор та цукрові буряки». У середу, 26 серпня 2015 року КМУ підтримав дану ініціативу.

Наразі законодавством України встановлено мінімальну ціну на цукор квоти А, нижче якої заборонено реалізовувати продукцію на внутрішньому ринку. Так, якщо власник цукру реалізує цукор за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, то з нього стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку.

"Мінагрополітики України запропонувало скасувати такий механізм контролю за ринком цукру. Для споживача це означає, що держава дозволить реалізовувати на ринку дешевий цукор. При цьому, ця норма не вплине на зростання цін на солодкий продукт, оскільки спрямована на контроль нижнього рівня цін. Для підприємств скасування даної норми означатиме розвиток конкуренції, оскільки цукрові заводи отримають стимул для здешевлення своєї продукції", - наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко.

Мінагрополітики пропонує внести відповідні зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" та Закону України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції".

Прес-служба Мінагрополітики

Завдяки злагодженим та цілеспрямованим діям Мінекономрозвитку зроблено ще один крок для підтримки українського експорту.

30.09.2015 року Офіс торгового представника США оголосив, що, за результатами перегляду переліку товарів, які підпадають під дію Генералізованої системи преференцій США (ГСП), Адміністрацією Президента США прийнято рішення щодо повернення певних товарів українського експорту до США під сферу дії ГСП, що надає можливість їх безмитного ввезення на територію США.

"Зазначений крок дозволяє потенційно збільшити експорт української продукції до США та надає додаткові конкурентні переваги український продукції", - зазначила заступник Міністра – Торговий представник України Наталія Микольська.

Під дію ГСП будуть повернені товари, які попередньо були вилучені США, як такі, що не відповідали встановленими критеріям, зокрема: макуха та інші тверді залишки виділення жирів та олії з соняшникового насіння (код 2306.30.00); рідкісні гази, крім аргону (код 2804.29.00); частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамваю або рухомого складу (код 8607.19.03).

Довідково.

У 2014 році США імпортували зазначених українських товарів на суму понад 37 млн дол. США. При цьому було сплачено мит на суму понад 800 тис. дол. США. Режим ГСП для вищезазначених товарів набуде чинності з 1 жовтня 2015 року. Дію ГСП відновлено до кінця 2017 року.

З метою використання переваг ГСП 29.07.2015 року Мінекономрозвитку згідно зі встановленою процедурою розмістило відповідне звернення до Офісу торгового представника США  на веб-сайті: www.regulations.gov для повернення під сферу дії ГСП зазначених товарів українського експорту.

Детальна інформація про Генералізовану систему преференцій США на сайті Мінекономрозвитку у розділі: Діяльність » Співробітництво з Cвітовою організацією торгівлі» Генералізована система преференцій США за посиланням: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=34b43efc-b88e-4f72-bb3c-22998b8bb4fa&title=GeneralizovanaSistemaPreferentsiiSsha

 Прес-служба Мінекономрозвитку

Мінекономрозвитку впроваджує прозоре та ефективне управління Держрезервом України та закликає бізнес до відкритої співпраці.

У свою чергу, Державне агентство резерву України наголошує на готовності завоювати довіру українського бізнесу, а також забезпечити гідний рівень прозорості роботи держпідприємств та якість їх корпоративного управління.

Як зазначив заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Руслан Корж: “Діяльність цієї державної установи довгі роки була закритою від очей громадськості та підприємництва. Після призначення нового голови відомства, триває його реформа. Результатом впровадження цієї реформи стане відповідність української структури європейській моделі системи державного резерву”.

За словами голови Державного агентства резерву України Вадима Мосійчука, понад 30 підприємств відомства, що працюють у сфері приймання, зберігання та переробки зерна, а також мукомельних послуг, володіють складськими, холодильними приміщеннями й об’єктами зберігання нафтопродуктів - відкриті до співпраці з реальним сектором економіки.

«Державне Агентство резерву України зобов’язується забезпечувати максимальний рівень прозорості та надійності відносин із своїми партнерами», - наголосив голова Держрезерву. «Ми готові завоювати довіру українського бізнесу і відкрити нову сторінку відносин із підприємцями», – підкреслює голова Держрезерву В. Мосійчук.

Ініціатива є кроком у реалізації Стратегії підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженої Кабінетом Міністрів України 27 травня 2015 року. Вона відповідає європейській моделі системи державного резерву. Очікується, що завдяки такому партнерству вдасться забезпечити рівні умови діяльності компаній на ринку, підвищити рівень прозорості роботи держпідприємств та якість їх корпоративного управління.

Прес-служба Мінекономрозвитку