В Україні у вівторок, 7 квітня набрав чинності закон №191-VIII про спрощення ведення бізнесу (дерегуляцію).

Цей закон був опублікований в офіційному виданні Верховної Ради - газеті "Голос України".

Згідно з його положеннями, спрощується процедура відкриття і ведення господарської діяльності, скорочуються дозвільні і погоджувальні процедури, зменшується вплив державних органів на діяльність суб'єктів господарювання, підвищується рівень захисту прав інвесторів, удосконалюється механізм фінансування діяльності органів Державної реєстраційної служби.

Закон також підвищує відповідальність дозвільних центрів, що залишилися, за невиконання посадових обов'язків. Зокрема, забезпечується скорочення функцій і вдосконалення процедур адміністративного регулювання економіки, введено прозорі та єдині правила для всіх суб'єктів економічної діяльності і умови для підвищення рівня їх захисту.

Головною метою цього закону є дерегуляція господарської діяльності, приведення законодавства в окремих сферах у відповідність з правовим полем ЄС, що дає можливість Україні підвищити позицію в рейтингу Doing Business.

Цей закон Петро Порошенко підписав 2 квітня. Верховна Рада ухвалила відповідний закон 12 лютого.

http://www.ukrinform.ua/

Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства».

Документом вносяться зміни до статей 30, 38, 41, 55, якими запроваджується єдиний підхід до зниження кворуму для всіх акціонерних товариств, у тому числі тих, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави і де вона є власником 50% й більше простих акцій.

Цей крок наближає законодавство України до міжнародних стандартів щодо кворуму загальних зборів акціонерних товариств та запроваджує нормальний підхід, коли для прийняття рішення в акціонерному (колективному) підприємстві необхідно 50% голосів акціонерів плюс 1 голос.

Крім того, документом вдосконалюється механізм обрання та діяльності органів акціонерного товариства, забезпечується дієвий механізм виконання рішень товариства щодо виплати дивідендів.

Запроваджені механізми також сприятимуть додатковим надходженням до Державного бюджету України в результаті підвищення ефективності прийняття та виконання рішень про виплату дивідендів акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави. Таким чином, Закон сприятиме захисту інтересів держави.

http://www.president.gov.ua

Президент України підписав Закон №191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», який був прийнятий Верховною Радою України 12 лютого поточного року.

Головною метою цього Закону є дерегуляція господарської діяльності, приведення законодавства в окремих сферах у відповідність до правового поля ЄС, що дає можливість Україні підвищити позицію у рейтингу Doing Business.

Цим Законом спрощується процедура започаткування та ведення господарської діяльності, скорочуються дозвільні і погоджувальні процедури, зменшується вплив державних органів на діяльність суб’єктів господарювання, підвищується рівень захисту прав інвесторів, удосконалюється механізм фінансування діяльності органів Державної реєстраційної служби.

Закон стосується інтересів центральних та місцевих органів виконавчої влади, які є органами ліцензування, та може позитивно вплинути на розвиток регіонів, знизить ризики вчинення корупційних правопорушень, позитивно вплине на ринок праці, оскільки Закон спрямований на розширення свободи підприємницької діяльності.

Реалізація Закону забезпечить адаптацію законодавства України, що регулює здійснення адміністративних процедур (надання адміністративних послуг), пов’язаних із одержанням суб’єктами господарювання прав на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, до законодавства Європейського Союзу, а також базового законодавства України, що регулює відносини у сфері дозвільної системи.

Передбачені Законом скорочення функцій та оптимізація процедур адміністративного регулювання господарської діяльності сприятимуть створенню більш сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні та підвищенню рівня захисту суб’єктів господарювання.

Таким чином, буде забезпечено скорочення функцій та удосконалення процедур адміністративного регулювання економіки, запроваджено прозорі і єдині правила для всіх суб’єктів економічної діяльності та умови для підвищення рівня їх захисту.

http://www.president.gov.ua/

25 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 63-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу».

Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

Податкові зобов’язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.

На прийняття рішення щодо участі у процедурі податкового компромісу та подання відповідних документів до контролюючого органу платник має 90-денний термін з дня набуття чинності законом. Враховуючи дату введення законодавчого акту в дію, цей термін збігає 16 квітня 2015 року.

З наступного дня після подання платником податків уточнюючого розрахунку застосовується процедура досягнення компромісу, яка, відповідно до закону, може тривати не більше 70 календарних днів.

Детальна інформація щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України в окремому розділі "Податкові зміни - 2015".

Про особливості застосування податкового компромісу можна також прочитати в журналі КРТПП «Зовнішсервіс» №1(042), який вийде друком 20 березня та буде розміщений на сайті регіональної торгово-промислової палати.

За матеріалами прес-служби
ГУ ДФС у Кіровоградській області

Згідно п.296.10 ст.296 Податкового кодексу платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібно-роздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

В усіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи – підприємці другої та третьої груп зобов’язані застосовувати РРО.

Зазначені зміни відповідно до Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін в Податковий кодекс України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» вступають у силу:
- для платників єдиного податку третьої групи - з 1 липня 2015 року;
- для платників єдиного податку другої групи - з 1 січня 2016 року.

При цьому, згідно п.28 Підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу до 1 січня 2017 року заборонено проведення перевірок дотримання порядку застосування РРО платників єдиного податку другої і третьої груп (фізичних осіб-підприємців), які з 01 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

http://kr.sfs.gov.ua/

Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону "Про ліцензування видів господарської діяльності" (реєстр. № 0934), за якою суттєво зменшується кількість видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (із 56 до 30). Також значно спрощується порядок отримання ліцензій і буде запроваджено сучасні електронні технології їх надання.

Загалом у сфері ліцензування закладається фундамент прозоріших партнерських стосунків між державою та бізнесом, що дозволить підвищити позицію України за класифікацією Світового банку (рейтинг "Doing Business") через створення сприятливіших умов розвитку підприємництва та зростання інвестиційної привабливості України.

Окрім того, конкретизуються й уточнюються поняття, державні принципи ліцензування підприємництва, порядок ліцензування, зокрема, шляхом спрощення видачі ліцензій, контролю за органами ліцензування, застосування заходів впливу й інформаційного забезпечення державного управління у цій сфері.

Прес-служба Мінекономрозвитку