Дерегуляція аграрного сектору України йде повним ходом та вже дозволила спростити до 50% процедур в галузі. По це йдеться в статті Міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленка «Як відбувається дерегуляція аграрної галузi».

Він підкреслив, що в умовах оборонного бюджету чи не єдиним механізмом підтримки виробників є пожвавлення ділової активності та заощадження підприємцями максимальної кількості коштів для розвитку власного бізнесу. Одна з необхідних для цього умов — дерегуляція. «Надмірна зарегульованість аграрної галузі — пережиток радянського минулого, коли перш ніж розпочати власну справу, чи оформити оренду земельної ділянки необхідно було пройти десять кіл бюрократичного пекла і зібрати кілька стосів необхідних паперів. Наша мета — наблизити порядок ведення аграрних відносин України до передових світових практик», — наголосив Міністр.

Загалом скасовано понад 14 дозвільних документів, ветеринарних свідоцтв та сертифікатів якості, 6 ліцензій, запроваджено понад 50 інших змін до законодавства в аграрній сфері. В перспективі це дозволить виробникам економити до 5 млрд грн.

Наприклад, відчутними змінами в галузі тваринництва та рибного господарства стали скасування ліцензії на торгівлю племінними ресурсами та промисловий вилов риби у внутрішніх водоймах та річках, ветеринарного свідоцтва та свідоцтва виробника про якість, яким супроводжується кожна партія лову, знято обмеження щодо масштабу тваринницьких ферм та комплексів, які можуть претендувати на часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції.

«Наразі процес дерегуляції лише набирає обертів — попереду на нас чекає ще ряд важливих змін у агросекторі. Головне – впроваджувати їх помірковано, не нашкодивши ні бізнесу, ні кінцевому результату — продукції, з якою ми виходимо на міжнародні ринки», — підкреслив Олексій Павленко.

Прес-служба Мінагрополітики

Республіка Вірменія відкрила кордони для українських виробників продукції тваринництва. Загалом, у відповідь на змінення порядку ввезення товарів у Вірменію, українська сторона направила список із 65 переробними підприємствами, які готові постачати власну продукцію відповідно до вимог вірменської сторони та Митного союзу. За результатами його опрацювання Вірменія надала право ввозити продукцію тваринного походження 26 українським підприємствам. Наразі триває відповідна робота щодо ще 39 українських компаній.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька підкреслила велике значення відкриття вірменського ринку для зміцнення експортного потенціалу України. «Відкриття ринку Вірменії — це позитивний сигнал для українських виробників молока та м’яса. Ми рухаємось не лише у напрямку Європейського Союзу, а диверсифікуємо збут продукції тваринництва. Крім Вірменії Україна проводить переговори з Казахстаном з питань експорту племінних тварин, молочної та іншої продукції», — повідомила Владислава Рутицька.

Прес-служба Мінагрополітики

Виступаючи на Фокус-сесії "Агробізнес та інфраструктура", яка проходила в рамках Інвестиційного форуму Україна – США Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко зазначив, що в Україні інфраструктура відстає від вимог часу. Більшість українських зерносховищ були побудовані за радянських часів і на 70% застаріли. Нестача потужностей для зберігання збільшує норми прибутку і, загалом, перетворює зернозберігання на інвестиційно привабливу сферу.

«У нас є розгалужена система залізничних доріг, до якої приєднані усі порти, однак не вистачає якісних вагонів. Ми можемо втратити цю конкурентну перевагу. Ми повинні мати можливість транспортування постійно зростаючих обсягів зерна та олійних культур до обробних підприємств чи для експорту. Потрібно перебудувати широку систему зрошення на півдні України, який отримує менше опадів ніж решта території країни. А, отже, необхідна реконструкція існуючих магістральних і допоміжних каналів, будівництво районних насосних станцій та прокладання мережі водопроводу з таких станцій, щоб оросити сотні тисяч гектарів. Результатом цього проекту буде отримання стабільно високих урожаїв сільськогосподарських культур, фруктів і овочів високої вартості в безпосередній близькості до експортних портів», - зазначив Олексій Павленко. Також, він підкреслив, що інвестори, залучені до цих проектів, вже найближчим часом отримають віддачу зі свого капіталу.

Прес-служба Мінагрополітики

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій у співпраці з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Національною радою торгівлі Швеції за фінансової підтримки уряду Швеції підготував презентацію проекту «Умови та перешкоди для експорту: точка зору малих, середніх та великих підприємств України».

Презентація підготовлена на основі даних опитування, яке було проведено в рамках проекту «Торговельна політика і практика в Україні».

Прес-служба Мінекономрозвитку

ПАТ «Аграрний фонд» має намір розпочати співпрацю з Китайською Народною Республікою. Перспективи співпраці обговорили голова правління ПАТ «Аграрний фонд» Андрій Радченко та радник з питань торгово-економічного співробітництва Посольства Китайської Народної Республіки в Україні Лю Юн (Liu Jun).

«Експортні постачання борошна та культур, що не входять до переліку забезпечення продовольчої безпеки України, є невід’ємною частиною стратегії зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «Аграрний фонд», - зазначив Андрій Радченко.

За словами Андрія Радченка, зовнішньоекономічна діяльність Аграрного фонду обумовлена бажанням надати додаткову підтримку вітчизняним сільгоспвиробникам та збільшити надходження валютної виручки в Україну.

Під час зустрічі мова йшла також про те, що Україна посідає одне з ключових місць серед експортерів зернових до Китаю. 95% продукції, поставленої протягом останніх 5-ти місяців цього року до КНР, мало українське походження.

Під час зустрічі сторони наголосили на важливості започаткування співпраці між ПАТ «Аграрний фонд» та китайськими партнерами.

Прес-центр Мінагрополітики

ПАТ «Аграрний фонд» приєднався до системи електронних державних закупівель «Prozorro» та вже найближчим часом проведе перші торги.

За дорученням Міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленка, на електронну систему державних закупівель мають перейти підприємства та компанії зі сфери управління міністерства. Таку практику вже запровадило Мінагрополітики та ДП «Укрспирт», а також приєднуються інші підприємства.

Система електронних державних закупівель «Prozorro» розроблена на основі грузинської моделі електронних реверсивних аукціонів. Вона спрямована на боротьбу з корупцією та економію державних коштів при закупівлях. Власне, ця система — програмний комплекс для автоматизованого відбору постачальників товарів, робіт та послуг. «Наша мета — зробити торги, навіть найменші, максимально відкритими, прозорими та контрольованими. Тому сьогодні поставлено завдання, щоб до цієї практики електронних торгів у максимально швидко долучились всі підприємства зі сфери управління Мінагрополітики», - наголосив міністр Олексій Павленко.

Вже протягом декількох місяців Мінагрополітики здійснює допорогові торги (проводяться без тендерних процедур) на майданчику NEWTEND. Він розроблявся з урахуванням стандартів передових світових практик програмного забезпечення. Система забезпечує інформаційний захист даних, здійснює перевірку контрагентів.

Прес-служба Мінагрополітики

З 8 червня 2015 року по 6 липня 2015 року банками видано кредитів на заміну газових котлів, енергозберігаючого обладнання та матеріалів на суму майже 60 млн. грн.

Загалом, з моменту реалізації програми стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів, видано кредитів на загальну суму більше 130 млн грн. Кількість кредитів сягає 7 400.

«З початку 2014 року країна стояла на порозі газової кризи: йшлося не лише про вартість газу, а й  його постачання. У зв’язку з цим перед Агентством, Урядом та Державою постало завдання в найкоротші терміни зробити такі кроки, які б дали  можливість замінити газ та скоротити використання всіх енергетичних ресурсів.Для вирішення цього питання Урядом мало не щодня приймалися рішення, які стали запорукою впровадження енергоефективних заходів. А саме, було прийнято механізм стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів, шляхом відшкодування частини суми кредиту на придбання «негазового» котла», - наголосив голова Держенергоефективності Сергій Савчук та додав, що відразу, як програма почала діяти, вона почала користуватися попитом. І на сьогодні вже компенсовано 8,7 млн. гривень.

«Цифри, які ми отримали цього місяця, говорять про те, що ми рухаємося в правильному напрямку. І ми дуже радіємо з того. Україна переживає важкі часи. Для нас українців - це період, коли кожен ставить собі ті запитання, над якими раніше навіть не замислювався: скільки ми витрачаємо енергоресурсів і скільки за них платимо. Тому, для Агентства, Держави і Уряду дуже важливо, щоб кожен громадянин нашої країни не почувався покинутим з власними проблемами», - підкреслив Сергій Савчук.

Зважаючи на успішну реалізацію програми з енергоефективності, з квітня цього року механізм стимулювання поширено на термомодернізацію багатоквартирних та приватних будинків. Для власників індивідуальних будинків програмою передбачено відшкодування частини суми кредиту у розмірі 30% на  придбання енергоефективного обладнання та матеріалів. Для ОСББ та ЖБК передбачено компенсацію у розмірі 40%.

«Коли ми запускали програму, то вірили, що вона буде популярна. Оскільки, це прозорий механізм, простий і доступний для всіх, і кожен має право скористатися програмою з  енергозбереження», - повідомив Сергій Савчук.

Прес-служба Держенергоефективності

Відбулася зустріч Міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленка із делегацією Акімату Північно-Казахстанської області (Республіка Казахстан). У ході зустрічі було обговорено перспективи співпраці між Україною та Казахстаном  у галузі сільського господарства, зокрема скотарства.

Метою візиту делегації Казахстану до України є придбання племінної великої рогатої худоби в Україні, а також обговорення можливих подальших напрямків співробітництва в аграрних секторах обох країн.

Міністр Олексій Павленко підтвердив готовність української сторони щодо розвитку співробітництва у галузі тваринництва. «Наші підприємства готові постачати племінну велику рогату худобу до Казахстану", - наголосив Міністр.

За результатами зустрічі сторони домовилися обмінятися комерційними пропозиціями щодо постачання молодняка великої рогатої худоби та продовольства, зокрема сухого молока, сиру, цукру та іншої продукції до Казахстану. Також у ході зустрічі були обговорені перспективи співпраці у галузі конярства та вівчарства.  Сторони домовилися про подальші зустрічі із метою розширення співробітництва у галузі тваринництва.

Міністр Олексій Павленко наголосив, що Мінагрополітики готове надати всебічне сприяння розвитку торговельних відносин України з Республікою Казахстан.

Прес-служба Мінагрополітики

Україна не використала всіх експортних квот на постачання продукції в ЄС з огляду на те, що частина товарних позицій не мала відповідних сертифікатів, частина - не виробляється у великих обсягах, а також через логістичні труднощі. Про це сказала заступник Міністра з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.

«Деякі преференції так і залишаються невикористаними. Це може означати наступне. Перше - відсутність сертифікованого виробництва, друге - аграрії не виробляють продукції у достатньому обсязі. Наприклад, Європа готова придбати 1500 тонн баранини, але не отримала жодної. Третє - складна логістика. Тому і виникає питання із заповненням окремих позицій», - зазначила Рутицька.

Водночас українські аграрії упевнено використовують європейські квоти на постачання меду, зерна, м'яса птиці, фруктових концентратів та іншої продукції.

«Сьогодні Міністерство аграрної політики і продовольства визначає причини за кожною товарною групою, за якою ми не використовуємо квоти. Крім того, ми проводимо інформаційну роботу, «експорт-промоушн» для українських виробників, пояснюючи шляхи виходу на ринки Європи і можливі преференції від експорту в країни ЄС», - додала заступник Міністра.

Так, станом на 30 червня 2015 року квоту з експорту цукру було закрито на 80,6% (з дозволеного обсягу у 20,07 тис. тонн), солоду і пшеничної клейковини - на 0,9% (7 тис. тонн), висівок - на 8,6% (з 16 тис. тонн),  обробленої томатної пасти - на 67,7% (10 тис. тонн), вівса - на 69,9% (4 тис. тонн).

Водночас, на 100% були використані квоти на вивіз меду у 5 тис. тонн, ячмінної крупи і борошна у 6,3 тис тонн. На 99,8% використано квоту на вивіз виноградного і яблучного соку у кількості 10 тис. тонн.

Прес-служба Мінагрополітики

З кінця липня Україна на рівні з іншими державами-бенефіціарами зможе експортувати до Сполучених Штатів Америки близько 5000 найменувань товарів у безмитному режимі. Такі можливості наша країна отримала в рамках поновлення програми Генеральної системи преференцій (ГСП) Сполучених Штатів, що триватиме з 29 липня 2015 року по 31 грудня 2017 року.

Як пояснила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України – Торговий представник України Наталія Микольська, програма ГСП стосується найбільш поширених у виробництві товарів: великої кількості типів продукції хімічної промисловості, мінералів та будівельного каменю, ювелірних виробів, багатьох типів килимів, а також певних видів продукції сільського господарства та рибальства.

Водночас, Наталія Микольська звернула увагу, що для користування перевагами безмитного режиму в Сполучених Штатах за системою ГСП, Україна має продемонструвати наявність ефективного захисту прав інтелектуальної власності та трудових прав, а українські компанії - відповідність критеріям правил походження товару.

«Зі свого боку імпортери в Сполучених Штатах повинні подати заяву на надання преференцій за програмою ГСП. Згідно з останніми змінами, вони також отримали право на відшкодування мит, які було справлено з них щодо охоплених Актом товарів після закінчення терміну програми ГСП у липні 2013 року», - додала Торговий представник України.

З повним переліком  сільськогосподарської та промислової продукції, яка охоплена системою ГСП, можна ознайомитись за посиланням:

- Перелік сільськогосподарської та промислової продукції, яка охоплена системою ГСП