kabminКабінет міністрів продовжив на півроку дію мораторію на перевірки всіх суб'єктів господарювання, крім фіскальних перевірок.

Мораторій продовжено на перше півріччя 2015 року / Фото УНІАН

Про це заявив під час селекторної наради в уряді прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.
Він наголосив, що такий мораторій діяв у другому півріччі 2014 року і продовжений на перше півріччя 2015 року.
«Урядом запроваджено заборону на проведення перевірок на 2 роки для суб'єктів малого та середнього бізнесу. І я категорично попереджаю контролюючі органи про відповідальність за порушення цієї заборони, - сказав глава уряду. - Немає необхідності ходити до людей, особливо до тих, хто сам годує свої родини і дає роботу іншим. Крім того, Кабмін запровадив ще на півроку мораторій на проведення перевірок щодо всіх суб'єктів господарської діяльності. Ми в минулі півроку заборонили проведення перевірок суб'єктів підприємництва, тільки ДФС (Державна фіскальна служба - УНІАН) мала право. На наступні півроку також всіх суб'єктів підприємницької діяльності в Україні звільнено від перевірок, крім перевірок, які здійснюють Фіскальна служба і Фінансова інспекція».

http://economics.unian.ua/

 

ukr prodВ Україні можливо мінімум удвічі підвищити ефективність родючості земель. Для цього потрібні інвестиції та доступне кредитування. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко в інтерв’ю телерадіокомпанії "Ера".
"Ми плідно працюємо з європейськими країнами для відкриття європейських ринків. Нам вдалося серйозно підняти експортний потенціал країни в країнах ЄС. Ми плануємо відкрити кордони для експорту яловичини, свинини та молочної продукції у європейські країни. Китай і європейські країни зацікавленні в експорті української продукції. Робимо все можливе, щоб український продукт став брендовим", - заявив Олексій Павленко.
За словами Міністра, планується запроваджувати довгострокові договори оренди, щоб приватний власник оберігав потенціал родючості землі. Аграрії мають планувати свою сівозміну на 5-7 років вперед.

http://minagro.gov.ua/

prezПрезидент Петро Порошенко підписав Указ «Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020».
Стратегія сталого розвитку України на період до 2020 року визначає цілі та показники їх досягнення, а також напрямки і пріоритети розвитку країни. Метою реформ визначено досягнення європейських стандартів життя та гідного місця Україні в світі. «Стратегія–2020» включає в себе 62 реформи. З них пріоритетними визначені 8 реформ та 2 програми. Визначено 25 ключових показників успішності розвитку країни.
Як першочергові визначені реформа системи національної безпеки і оборони, оновлення влади та антикорупційна реформа, судова та реформа правоохоронної системи, децентралізація та реформа державного управління, дерегуляція та розвиток підприємництва, реформа системи охорони здоров’я і податкова реформа.
Серед пріоритетів також реалізація двох програм – енергонезалежності та популяризації України у світі і просування інтересів держави у світовому інформаційному просторі.
Реалізація Стратегії передбачає досягнення 25 ключових показників, що оцінюють хід виконання реформ та програм. Зокрема, планується, що у рейтингу Світового банку Doing Business Україна посяде місце серед перших 30 позицій, рейтинг за зобов’язаннями в іноземній валюті за шкалою рейтингового агентства Standard and Poors становитиме не нижче інвестиційної категорії «ВВВ», валовий внутрішній продукт (за паритетом купівельної спроможності) у розрахунку на одну особу, який розраховує Світовий банк, підвищиться до 16 000 доларів США.
Чисті надходження прямих іноземних інвестицій до 2020 року мають скласти понад 40 млрд доларів США, витрати на національну безпеку і оборону – не менше 3 відсотків від ВВП. За індексом сприйняття корупції, який розраховує Transparency International, Україна має увійти до 50 кращих держав світу.
Головною передумовою реалізації Стратегії є суспільний договір між владою, бізнесом та громадянським суспільством, де кожна сторона має свою зону відповідальності.
Згідно з Указом, Кабінет Міністрів України має щороку до 15 лютого затверджувати план дій щодо реалізації положень Стратегії та щоквартально інформувати про стан виконання плану дій щодо реалізації положень Стратегії.
Коментуючи затвердження Стратегії, Заступник Глави Адміністрації Президента, секретар Національної ради реформ Дмитро Шимків відзначив, що її розробка відбувалась у декілька етапів із залученням широкого кола експертів та громадськості. «Ми почали розробку Стратегії у липні 2014 року із запрошення громадськості надавати свої пропозиції щодо бачення розвитку країни. Після цього ми провели декілька десятків обговорень та консультацій із фахівцями та громадськістю, організували можливість і отримали зауваження та пропозиції до Стратегії онлайн, провели онлайн-опитування про ключові показники ефективності розвитку країни», – сказав Дмитро Шимків. 24 грудня 2014 року на своєму першому засіданні Стратегію схвалила Національна рада реформ.

http://www.president.gov.ua/

Верховна Рада України ухвалила внесений Урядом та узгоджений парламентською коаліцією закон про реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці (№1573), який передбачає зниження єдиного соціального внеску з 41% до 16%.
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, представляючи законопроект в Парламенті, відзначив надзвичайно конструктивну позицію депутатських фракцій під час його доопрацювання та внесення ключових пропозицій до цього законопроекту.
Глава Уряду наголосив, що ставка єдиного соціального внеску в 41% - це надмірне навантаження на заробітну плату, «і  це жодним чином не спонукає ні працівника, ні роботодавця до детінізації заробітної платні».
Суттєве зменшення ставки єдиного соціального внеску, підкреслив він, може спричинити ризик недоотримання відповідних доходів, «і ми можемо мати діру в Пенсійному фонді»: «Але ми сподіваємось, що український бізнес, який хоче полегшення ведення умов бізнесу, сприйме нашу спільну пропозицію і почнелегалізовувати і виводити з тіні заробітні платні - через суттєве і радикальне зменшення єдиного соціального внеску», - підкреслив він.
«Держава зі свого боку зробила неймовірний крок - зменшення єдиного соціального внеску з 41 до 16%. І ми віримо нашому бізнесу, що бізнес зробить крок назустріч не державі, а людям, - тому що це доходи Пенсійного фонду, виплати пенсій та інших соціальних пільг, - і детінізує заробітні платні, виведе їх в прозорий механізм, перестане платити їх в конвертах, користуватися податковими ямами і таким чином ухилятися від оподаткування і позбавляти громадян України належного пенсійного забезпечення. Адже сьогодні виплата заробітної плати в конвертах означає, що завтра людина буде жити на мінімальну пенсію, а не на ту, яку вона фактично заробила», - сказав Арсеній Яценюк.
«Ми прорахуємо все. Будуть складнощі в адмініструванні. Але це справжня реформа, сильна реформа. І успіх цієї реформи залежить від реальних намірів бізнесу і від справжнього діалогу влади і бізнесу», - підкреслив Глава Уряду.
Арсеній Яценюк зазначив, що в разі, якщо будуть застереження від міжнародних фінансових кредиторів щодо цього закону, його буде переглянуто: «Але сподіваюсь, що нам вдасться довести правильність цієї моделі і вдасться збільшити доходи Пенсійного фонду».
Парламент ухвалив законопроект №1573 із пропозиціями фракцій парламентської коаліції, зачитаними Главою Уряду під стенограму.

http://www.kmu.gov.ua/

Верховна Рада України ухвалила Закон про Державний бюджет України на 2015 рік (№1000). За проголосували 233 наданих депутати.
Представляючи проект бюджету в Парламенті, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк наголосив: «Цей бюджет, як і всі попередні бюджети, які приймалися в цих стінах, дуже далекий від досконалості. Саме тому ми при ухваленні проекту закону України про державний бюджет України передбачаємо чітку норму щодо обов’язкового перегляду закону України про державний бюджет в терміни не пізніше 15 лютого наступного року. Ми будемо його коригувати в залежності від результатів перемовин із міжнародними фінансовими організаціями. Також низка статей буде змінюватися в залежності від того, як ми скоригуємо дохідну і видаткову частину і як ми домовимося з нашими міжнародними кредиторами».
Мета цього закону, за його словами, – це, зокрема, фінансування національної безпеки і оборони, на що заплановано «безпрецедентний обсяг» коштів: «Безпосередньо на безпеку і оборону йде 80 мільярдів гривень. Додатково 1,8 мільярда гривень, які ми будемо виплачувати всім мобілізованим, які будуть призвані до лав Збройних Сил і захищатимуть Україну. Додатково 2,9 мільярда - на інші органи безпеки і оборони, 6 мільярдів державних гарантій - на державні компанії «Укроборонпрому» для придбання нової військової техніки і її ремонту для Збройних Сил України. Фактично загальний обсяг фінансування витрат на національну безпеку і оборону – 90 мільярдів гривень».
«Думаю, що з цим завданням ми впораємося. Нам буде складно збирати доходи в сучасній українській економіці - ми втратили 20% економіки держави. І 2015 рік буде дуже складний в питанні економічної стабілізації. Тому це буде спільне завдання - виконати доходи й видатки по Державному бюджету і профінансувати українські Збройні Сили і українських вояків», - наголосив Арсеній Яценюк.
Він повідомив, що під час обговорення законопроекту з парламентською коаліцією піднімалося питання щодо доходів державного бюджету від продажу ліцензій на 3G. Арсеній Яценюк нагадав, що Уряд оголосив відповідний конкурс і закладає в бюджеті доходи від продажу цього радіочастотного ресурсу: «Мінімальний обсяг буде 6 мільярдів гривень. Якщо ми зможемо отримати більші кошти, то вони поступають в статтю, загальний обсяг якої 17 мільярдів гривень, -  кошти від приватизації».
Ще одне питання, яке обговорювалося з представниками коаліції – щодо дивідендів від державних компаній: «Прийнято рішення про розподіл дивідендів компанії «Укрнафта», тому ми включаємо до доходів Державного бюджету загальну суму в розмірі 1,78 мільярда гривень».
За пропозицією коаліції, 3 мільярда гривень із 4,5 мільярда гривень, виділених на капітальні видатки, йде на Фонд регіонального розвиту: «При розподілі коштів на Фонд регіонального розвитку ми хочемо зробити акцент на інфраструктурні проекти на селі, що обов’язково треба зробити».
Глава Уряду повідомив, що при внесенні змін до закону України про Державний бюджет до 15 лютого Уряд врахує субвенцію місту Києву в розмірі 1,9 мільярда гривень на виконання зобов’язань за здійсненими запозиченнями.
30 мільйонів гривень переводиться на програму «Kерівництво та управління у сфері проведення виборів та референдумів», оскільки в 2015 році заплановані вибори до місцевих рад.
Окрім цього, прийнято спільне рішення відправити на добудову лікарні «Охматдит» 500 мільйонів гривень.
Арсеній Яценюк повідомив, що при внесенні змін до Держбюджету Уряд врахує пропозицію коаліції та збільшить фінансування статті по щодо лікування онкохворих дітей і процедури гемодіалізу. Додатково будуть враховані пропозиції щодо придбання цифрових маммографів та ультразвукових діагностичних приладів вітчизняного виробництва.
Глава Уряду наголосив, що із 7 січня Кабінет Міністрів розпочне роботу з міжнародними кредиторами щодо закону про Державний бюджет. Арсеній Яценюк зазначив, що додатково повідомлятиме Парламент, які зміни до бюджету необхідно буде вносити до 15 лютого.

 http://www.kmu.gov.ua/

«Ми повинні прийняти бюджет до початку Нового року. Ми не маємо права поставити від сумнів виплату пенсій та зарплат з першого січня. Люди мають бути впевнені в тому, що держава не залишить їх без підтримки», - заявила Міністр фінансів України Наталія Яресько під час брифінгу в Будинку Уряду.
«Ми просимо Парламент прийняти бюджет до початку нового року. Це критично важливо для держави», - наголосила вона.
Коментуючи роботу Уряду над основним фінансовим документом України, Міністр фінансів зазначила, що у бюджеті на 2015 рік необхідно стабілізувати платіжний баланс, тому Уряд прийняв рішення щодо запровадження додаткового імпортного збору.
«Це – тимчасовий захід. Підкреслюю, тимчасовий, строком на 12 місяців. Цей крок ми узгоджуємо з нашими міжнародними партнерами. Запровадження мита дозволить нам залучити до бюджету понад 17 мільярдів гривень», - наголосила Наталія Яресько. За її словами, додатковий імпортний збір не справлятиметься при ввезенні життєво необхідних товарів.
Міністр також зазначила, що у фундамент бюджету на наступний рік Уряд заклав новий Бюджетний кодекс та принцип децентралізації влади. Як пояснила урядовець, принцип децентралізації державних фінансів  – це революційний крок в економічному житті країни. Місцеві бюджети отримають більше ресурсу і більше відповідальності.
Наталія Яресько також звернула увагу на те, що метою Уряду є зменшення видатків на утримання апаратів міністерств та інших органів виконавчої влади на 10% протягом наступних двох років. «Ми послідовно урізаємо наші видатки на утримання центральних апаратів», - наголосила вона.

Міністерство фінансів

Верховна Рада відправила на доопрацювання законопроект про денонсацію конвенції між Україною і Кіпром про уникнення подвійного оподаткування.
На порядок денний у четвер були винесені три відповідних законопроекти, серед них – урядовий. Співавтор альтернативного документу Борис Тарасюк також запропонував замість власного законопроекту розглядати урядовий.
В свою чергу представники профільного комітету заявили, що урядовий документ ними ще не розглядався, тому не може поки що бути винесеним на голосування.
Співавтор ще одного відповідного законопроекту, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник наполягав, що це питання треба розглядати негайно, оскільки внести будь-які зміни у діючу конвенцію з Кіпром намагалися вже чотири рази, але безрезультатно.
Втім спікер Володимир Гройсман відправив законопроект на доопрацювання в комітет.

Українська правда

 

Як повідомляє ЛІГАБізнесІнформ Народні депутати планують працювати над держбюджетом в неділю і прийняти його в цілому у вівторок, 30 грудня. Такий порядок розгляду проекту закону про держбюджет на 2015 рік підтримали 253 народних депутати.

Раніше повідомлялося, що середній курс, закладений в проекті держбюджету на 2015 рік, складає 17 грн за долар.

 

Кабінет Міністрів ухвалив порядок доступу до майнових реєстрів, який дає можливість кожному українцю отримати інформацію про власників нерухомого майна. Про це під час засідання Уряду повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.
Так, Уряд прийняв порядок доступу до майнових реєстрів відповідно до статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав» у редакції, яка була прийнята Парламентом у рамках антикорупційного пакету законів.
За словами Павла Петренка, цей крок ставить Україну на один рівень із країнами Євросоюзу. Документ дає можливість фізичним та юридичним особам отримати з майнових реєстрів інформацію про нерухоме майно.
«Так само цей порядок надає доступ до реєстрів спеціальним профільним особам: нотаріусам, адвокатам, органам державної влади», - зазначив Міністр юстиції.
Він також повідомив, що відкриття реєстрів матиме антикорупційний ефект. Кожен зможе перевірити, наскільки інформація, яку чиновники вказують у деклараціях, правдива, і чи відповідає вона їхньому реальному майновому стану. Крім того, відкриття реєстрів пожвавить інвестиційний клімат.
«Основний ефект, який отримували наші східноєвропейські сусіди від відкриття реєстрів, полягав у тому, що через доступність інформації з майнових реєстрів компанії могли дізнатися про об’єкти, їх власників та стан. Завдяки цьому покращувався інвестиційний клімат», - сказав Павло Петренко.
Разом з тим він наголосив, що доступ до реєстрів майнових прав для усіх бажаючих буде відкритий з початку наступного року. А інформацію можна буде отримати як в електронному, так і в паперовому вигляді.
Водночас очільник Мін’юсту наголосив: наступним кроком реформ стане удосконалення системи реєстрів. Адже нині в державі діє 36 реєстрів, які містять інформацію про майно і майнові права громадян та юридичних осіб.
«Разом із європейськими інституціями та міжнародними організаціями ми розробляємо механізм скорочення кількості основних реєстрів до 4. Вони консолідуватимуть інформацію про громадян і їхній майновий стан, а також дані, потрібні для надання державою послуг цим громадянам. Це крок до дебюрократизації системи», - резюмував Павло Петренко.

Прес-служба міністерства юстиції

Журнал "ЗОВНІШСЕРВІС"

Журнал ЗОВНІШСЕРВІС 067 2021.jpg
" "