Мінекономрозвитку затвердило план комплексних перевірок підприємств на 2016 рік, який передбачає суттєве поліпшення умов для роботи бізнесу.

З нового року кілька органів державного нагляду (контролю) зможуть перевіряти підприємство тільки одночасно, а не по черзі, як це було раніше.

«Захистити бізнес від надмірного втручання органів державного контролю у діяльність є однім із завдань Мінекономрозвитку», - підкреслює заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України – керівник апарату Юлія Клименко.

До Плану комплексних планових заходів державного нагляду (Наказ Мінекономрозвитку від 30.11.2015 № 1553) увійшли понад 13 тисяч компаній різних форм власності, з різних секторів економіки та з різними ступенями ризику.

Нагадаємо, законопроекти  №2531а, №2418а та №2422а, які передбачають обмеження термінів та кількості перевірок, ще очікують на друге читання у ВРУ. Отже Мінекономрозвитку скористалось ст. 4  чинного Закону України № 877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для прискорення втілення реформи державного контролю.

Вже сьогодні 13 тисяч суб’єктів бізнесу знатимуть, коли до них прийдуть із перевіркою та хто саме прийде. Перевірка відбуватиметься у визначений термін та раз на рік. Усі органи контролю, які запланували перевірити даного суб’єкта, зможуть його перевірити виключно у визначені дати. Суттєва перевага полягає ще й у тому, що планова перевірка не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Сьогодні різні органи держнагляду проводять перевірки суб’єктів господарювання протягом року в довільному порядку, що відволікає ресурси бізнесу. В Плані комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік зазначені: назва суб’єкта господарювання, ідентифікаційний код або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи – підприємця, перелік органів державного нагляду (контролю), які мають перевірити цього суб’єкта господарювання та дата початку проведення комплексного планового заходу.

Кожен орган перевірки, зазначений у комплексному плані, зобов'язаний дотримуватися дати початку перевірки, а також привести у відповідність дату зазначену у його плані заходів державного нагляду (контролю).

Прес-служба Мінекономрозвитку

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України скасувало ГОСТи, які були розроблені до 1992 року. Це один із ключових кроків у реформі системи технічного регулювання, який звільняє бізнес від зайвих обмежень у розробці товарів та послуг, стимулює підприємницьку ініціативу та конкуренцію.

Накази Мінекономрозвитку №№175, 182-188, які було прийнято в грудні, скасовують 12 776 ГОСТів. Більшість із них будуть чинними ще 2 роки до початку 2018 року для того, щоб бізнес встиг пристосуватися до нових умов. "Де юре держстандарти вже були не обов’язковими. Але існував імператив щодо їх застосування, як в текстах самих ГОСТів, так і в численних підзаконних актах. Тому багато підприємств де факто продовжували застосовувати держстандарти в обов’язковому порядку. Відтепер зняття цього обов’язку затверджено чітко й однозначно", – зазначив заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.

За його словами, скасування  ГОСТів є ключовим кроком реформи системи технічного регулювання. Головним завданням реформи є перехід від обтяжливої й неефективної системи обов’язкових державних стандартів до європейської моделі технічного регулювання, яка базується на застосуванні технічних регламентів та добровільному використанні стандартів. Такий перехід відкриває додаткові  можливості для бізнесу, оскільки знімає обмеження щодо розробки товарів та послуг.

"В технічних регламентах містяться всі необхідні вимоги щодо безпеки продукції. Проте, на відміну від застарілих держстандартів, регламенти не висувають вимог щодо конструкції, дизайну виробів. Наприклад, стандарт чітко регулює, скільки ніжок має бути у стільця, якої висоти спинка тощо. А технічні регламенти вимагають лише, щоб стілець був безпечним і виробленим із матеріалу, який відповідає санітарним і екологічним вимогам. Скільки ж ніжок в ньому буде і якою буде спинка, та чи буде в нього ця спинка взагалі – це вже особисте рішення виробника, конструктора, дизайнера", - пояснив Максим Нефьодов.

Він додав, що ті підприємства, для яких використання ГОСТів є важливим, або надає певні конкурентні переваги, можуть продовжувати їх застосовувати. Але використання цих стандартів відтепер не буде обов’язковим.

Прес-служба Мінекономрозвитку

I.Проведення збиральних робіт

У поточному році у всіх категоріях господарств станом на 04 грудня зернові та зернобобові культури при прогнозі 14,6 млн га зібрані на площі 14,5 млн га (99 відсотків до прогнозу), намолочено 60,3 млн тонн зерна при врожайності 41,5 ц/га (у 2014 році – 43,6 ц/га).

Найбільший вал зерна намолотили хлібороби у Полтавській – 5,1 млн тонн, Харківській – 4,5 млн тонн, Дніпропетровській – 4,0 млн тонн, Вінницькій та Черкаській по – 3,8 млн тонн, Одеській – 3,6 млн тонн, Сумській – 3,4 млн тонн, Кіровоградській та Чернігівській по – 3,3 млн тонн, Миколаївській – 3,0 млн тонн областях.

Найвища урожайність зернових та зернобобових культур у Черкаській – 59,9 ц/га, Полтавській – 57,0 ц/га, Хмельницькій – 55,4 ц/га, Сумській – 54,3 ц/га, Київській – 52,0 ц/га, Чернігівській – 49,8 ц/га областях.

В даний час продовжується збирання кукурудзи на зерно, при прогнозі 4,1 млн га обмолочено на площі 4,0 млн га або 97%, намолочено 22,4 млн тонн при врожайності 56,2 ц/га (у 2014 р. – 59,8 ц/га).

Крім того, зяблевий обробіток ґрунту проведений на площі 13 млн га (94% до прогнозу), в тому числі глибока оранка – 800 тис. га (116%).

ІІ. Посів озимих культур

Посіяно близько 6,7 млн га, або 90% запланованих площ озимих культур. Посів озимих завершено у 14 областях. Поряд з цим у Херсонській області посіяно озимих – 64%, Кіровоградській – 74%, Миколаївській та Дніпропетровській по – 76% до прогнозу. По зоні Степу цей показник складає 82%, Полісся – 100%, Лісостепу – 102%.

Пшениця та тритикале посіяні на площі 5,6 млн га, що становить 91% від запланованої площі, ячмінь – на площі 881 тис. га, або 84%, жито озиме – на площі 145 тис. га, або 92% запланованої площі.

Крім того, озимий ріпак посіяний на площі 649 тис. га, або 79% до прогнозу.

ІІІ. Щодо стану посівів

Обстеження посівів озимих зернових культур станом на 03.12.2015 р. показує, що сходи отримано на площі 5,6 млн га (83% до посіяних), з них в доброму та задовільному стані 3,7 млн га (66%), в слабкому та зрідженому стані – 1,9 млн га (34%), загинуло – 0,08 тис. га. За підрахунками близько 17% посівів (1,1 млн га) не утворили сходів, найбільше таких площ в Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій та Харківській областях.

Крім того, сходи озимого ріпаку отримані на площі 564,6 тис. га (87% до посіяних), з них в доброму та задовільному стані 376,5 тис. га (67%), в слабкому та зрідженому стані – 185,9 тис. га (33%), загинуло 2,2 тис. га, або 0,4%. За підрахунками 13% посівів (84,1 тис. га) не утворили сходів, найбільше таких площ в Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській та Полтавській областях.

Опади третьої декади листопада значно поповнили запаси вологи у ґрунті. Покращення волого забезпечення посівів найбільше було сприятливим фактором для південних областей, де рівень температури повітря дозволяв рослинам повільно рости та розвиватися. На деяких площах з’явилися масові сходи, почалося листоутворення, збільшилися площі із кущінням рослин. У кінці декади за візуальною оцінкою стан посівів по всій території країни був строкатим – від задовільного, місцями незадовільного, до відмінного. При цьому збільшилася кількість площ у доброму стані.

IV. Щодо прогнозу валового збору зерна

У 2015 році за розрахунковими даними валове виробництво зерна у вазі після доробки очікується близько 60 млн тонн, що повністю задовольнить внутрішні потреби та продовольчу безпеку держави, також збережеться хороший потенціал ресурсів для поставки на зовнішній ринок.

V. Мінеральні добрива

Для проведення комплексу літньо – осінніх польових робіт та виходячи із фінансових можливостей, господарствами заявлено та передбачається використати в межах 614 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив.

Враховуючи перехідні залишки, станом на 04.12.2015, в сільськогосподарських підприємствах є в наявності 662 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив (108 % до заявки), в тому числі азотних - 356 тис. тонн, або 109 % до заявки (у 2014 р. - 97 %), фосфорних - 170 тис. тонн, або 109 % до заявки (у 2014 р. - 97 %), калійних – 136 тис. тонн або 104 % до заявки (у 2014 р. - 94 %).

VІ. Паливо

Технологічна потреба сільгосптоваровиробників у пальному на період осінньо-польових робіт у 2015 році 499 тис. тонн дизпалива та 115 тис. тонн бензину.

Станом на 04.12.2015 придбано 533 тис. тонн дизпалива та 124 тис. тонн бензину, що становить відповідно 107% та 108% до потреби.

Середні оптові ціни склали: на дизпаливо – 16 979 грн./тонну (збільшились проти відповідного періоду 2014 року на 1,3%);

на бензин – 20 260 грн./тонну (зменшились проти відповідного періоду 2014 року на 1,3%).

Кабінет Міністрів України постановою від 13.10.2015 № 916 вніс зміни до чинного Порядку видачі ветеринарних документів. Цими змінами передбачене скасування обов’язкового оформлення ветеринарного свідоцтва Ф-2 для транспортування фуражних культур за межі території України через пункти пропуску на державному кордоні, що відкриті на території

«Відтепер оформлення свідоцтва буде добровільним. Оригінали міжнародних ветеринарних сертифікатів будуть видаватися на підставі звернень вантажовласника або уповноваженої ним особи. Скасування обов’язкового оформлення ветеринарного сертифікату Ф-2 – це один зспільних Мінінфраструктури та Мінагрополітики заходів чергового етапу дерегуляції в морських портах», - зазначив Олексій Павленко, Міністр аграрної політики та продовольства України. «Дерегуляція в портах запрацювала 8 вересня, коли в силу вступила низка спрощень до процедур оформлення суден і вантажів у портах», - додав Міністр.

Після прибуття фуражного зерна до зернового складу в морському порту за відсутності в супровідних документах ветеринарного свідоцтва такий зерновий склад зобов’язаний надати регіональній службі державного ветконтролю та нагляду на державному кордоні та транспорті відповідні товаротранспортні та/або залізничні накладні, в яких зазначається місце походження фуражного зерна. У разі функціонування в морському порту ІСПС зазначені документи передаватимуться в електронному вигляді.

Постанова № 916 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 213 від 14 листопада 2015 року і набуде чинності через 30 днів з дня її опублікування.

Прес-служба Мінагрополітики

Кабінет Міністрів України схвалив проект закону «Про публічні закупівлі», який стане основою для наступного етапу реформи державних закупівель: переведення всіх державних тендерів у електронний формат. Цей крок дозволить поширити ефект пілотного проекту електронної системи ProZorro на всю країну.

Законопроект «Про публічні закупівлі» є черговим кроком у законодавчому забезпеченні реформи після прийняття пакету змін у чинне законодавство про держзакупівлі (законопроект 2087а). Він затверджує  засади роботи в системі електронних закупівель, яка сьогодні працює в пілотному режимі. Після прийняття закону зміниться, зокрема, порядок обміну електронними документами, буде затверджено положення про розкриття інформації після аукціону, введено процедуру оскарження результатів торгів та багато іншого.

Презентуючи законопроект на засіданні Уряду, Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус зазначив, що прийняття документу є вкрай важливим для переходу до наступного етапу повномасштабної реформи у цій сфері. «Наступний рік стане доленосним для реформи державних закупівель. З прийняттям проекту закону «Про державні закупівлі» будуть створені всі підстави для розгортання системи ProZorro до національних масштабів. Електронна форма закупівель стане обов'язковою для всіх державних замовників у країні. Це створить додатковий позитивний ефект до того, що існує вже зараз від системи ProZorro», - зазначив Міністр, додавши, що загальна економія бюджетних коштів від використання електронної системи вже перевищила 400 млн грн.

У назві нового закону термін «державні закупівлі» був свідомо замінений на «публічні закупівлі». Причин для такого ребрендингу декілька. Так, термін «публічні закупівлі» більше відповідає загальноприйнятій термінології ЄС (Public Procurement).

«І ще одна причина ребрендингу – термін «державні закупівлі» давно асоціюється з корупцією і зловживанням. Цього негативного шлейфу треба позбутися», - підкреслив заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.

Законопроект «Про публічні закупівлі» вже пройшов усі етапи узгоджень із громадськими організаціями й іншими стейкхолдерами. 23 жовтня цього року Департамент регулювання державних закупівель оприлюднив законопроект "Про публічні закупівлі" для громадського обговорення. Auksiniai ir sidabriniai papuošalai gera kaina

Очікується, що документ буде схвалений депутатами і підписаний Президентом України до кінця 2015 року. Масштабне розгортання системи електронних закупівель заплановано на I півріччя 2016 року, а повний перехід державних установ на електронну систему закупівель повинен відбутися до січня 2017 року.

Прес-служба Мінекономрозвитку

За 7 місяців поточного року Україна експортувала до країн ЄС сільськогосподарської продукції на загальну суму близько 2 млрд доларів США. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко в статті для Європейської правди «Як сприяти українському агроекспорту до ЄС».

За його даними, найбільшу питому вагу в структурі європейського експорту зайняли зернові злаки (кукурудза, пшениця, сорго), олія (соняшникова, соєва, ріпакова), насіння олійних культур (соя, ріпак, соняшнику, плоди, горіхи.

«Ринок ЄС для нас привабливий географічно, його населення має високу купівельну спроможність, а сам процес виробництва європейської продукції є дорожчим за український, що робить нашу продукцію більш конкурентоспроможною», — наголосив Міністр.

Він додав, що одним з основних факторів стримування експорту до ЄС є відносно невеликі квоти. Наступні ж поставки на загальних підставах обкладаються ввізним митом, що найчастіше стає непосильною ношею для вітчизняних виробників.

Зокрема, станом на кінець вересня за деякими позиціями аграрної продукції Україна або вже вичерпала, квоти або наближаємося до їх закриття. Наприклад, це стосується меду, ячмінної крупи, борошна, обробленого зерна зернових злаків, оброблених томатів, виноградного та яблучного соків, вівса, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці та ячменю.

Крім європейського українські виробники отримали доступ на ринки Ізраїлю, Єгипту, Китаю, Індії, Саудівської Аравії. Є великі перспективи в короткостроковій перспективі розширити експорт в країни Північної Африки, Близького Сходу. «Ми прагнули довести самим собі і цілому світові, що із втратою російського ринку катастрофи у вітчизняному АПК не станеться, адже наша продукція знайде свого споживача. Нам це вдалося», — заявив Олексій Павленко, нагадавши, що наразі доля РФ в загальному українському експорті складає всього 2%.

Прес-служба Мінагрополітики

Завдяки злагодженим та цілеспрямованим діям Мінекономрозвитку зроблено ще один крок для підтримки українського експорту.

30.09.2015 року Офіс торгового представника США оголосив, що, за результатами перегляду переліку товарів, які підпадають під дію Генералізованої системи преференцій США (ГСП), Адміністрацією Президента США прийнято рішення щодо повернення певних товарів українського експорту до США під сферу дії ГСП, що надає можливість їх безмитного ввезення на територію США.

"Зазначений крок дозволяє потенційно збільшити експорт української продукції до США та надає додаткові конкурентні переваги український продукції", - зазначила заступник Міністра – Торговий представник України Наталія Микольська.

Під дію ГСП будуть повернені товари, які попередньо були вилучені США, як такі, що не відповідали встановленими критеріям, зокрема: макуха та інші тверді залишки виділення жирів та олії з соняшникового насіння (код 2306.30.00); рідкісні гази, крім аргону (код 2804.29.00); частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамваю або рухомого складу (код 8607.19.03).

Довідково.

У 2014 році США імпортували зазначених українських товарів на суму понад 37 млн дол. США. При цьому було сплачено мит на суму понад 800 тис. дол. США. Режим ГСП для вищезазначених товарів набуде чинності з 1 жовтня 2015 року. Дію ГСП відновлено до кінця 2017 року.

З метою використання переваг ГСП 29.07.2015 року Мінекономрозвитку згідно зі встановленою процедурою розмістило відповідне звернення до Офісу торгового представника США  на веб-сайті: www.regulations.gov для повернення під сферу дії ГСП зазначених товарів українського експорту.

Детальна інформація про Генералізовану систему преференцій США на сайті Мінекономрозвитку у розділі: Діяльність » Співробітництво з Cвітовою організацією торгівлі» Генералізована система преференцій США за посиланням: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=34b43efc-b88e-4f72-bb3c-22998b8bb4fa&title=GeneralizovanaSistemaPreferentsiiSsha

 Прес-служба Мінекономрозвитку

27 серпня стартував проект «Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств», загальний бюджет якого складає 1,053 млн доларів США. Проект працюватиме над прискоренням розвитку сектора МСП в Україні шляхом зміцнення потенціалу бізнес-об’єднань, які долучатимуться до активізації діалогу між приватним та державним секторами. Партнерами у реалізації стали Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні (ПРООН) за фінансової підтримки Уряду Швейцарії.

“Бізнес-об’єднання в Україні роздрібнені й з малою кількістю учасників, вони не здатні забезпечити репрезентативне представництво інтересів малих і середніх підприємств, у тому числі і у стратегії розвитку МСП, формуванні нормативно-правової бази та інфраструктури МСП в Україні. Ми сподіваємося, що проект, який ми започатковуємо сьогодні, сприятиме появі міцних об’єднань, які мобілізують МСП та представлятимуть їхні інтереси, та на базі яких у майбутньому будуть створюватися потужні саморегульовані організації  МСП. Я хотіла б особливо подякувати ПРООН, Уряду Швейцарії та Швейцарському бюро співробітництва в Україні за підтримку цієї важливої ініціативи”, - заявила Юлія Клименко, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України, на церемонії підписання проектного документу у Мінекономрозвитку.

Вона нагадала, що у середньому та малому бізнесі в Україні сьогодні зайнято майже 60% працездатного населення, а також відбувається 52,2% продажів товарів та послуг.

“Український Уряд докладає всіх зусиль, щоб зменшити нормативне та адміністративне навантаження на підприємців. Реформи для малого та середнього підприємництва і особливо - комплекс законопроектів з дерегуляції, ставить на меті створити комфортні умови, щоб підприємства займались операційною діяльністю, а не витрачали час та зусилля на отримання дозволів і ліцензій”, - підкреслила заступник Міністра.

Новий проект спрямовує свої зусилля на розробку та впровадження індивідуалізованої програми зміцнення потенціалу бізнес-об’єднань по всій Україні, що сприятиме посиленню їх інституційної, організаційної та фінансової спроможності щодо представництва інтересів приватного сектора та сприятиме здійсненню енергійнішої, ефективнішої та більш професійної співпраці між державним і приватним секторами. Проект передбачає реалізацію чотирьох фундаментальних взаємопов’язаних напрямків:

зміцнення організаційного потенціалу бізнес-об’єднань і збільшення чисельності їхніх членів;

поліпшення послуг, надаваних бізнес-об’єднаннями малим і середнім підприємствам;

зміцнення адвокаційної діяльності та посередницького потенціалу бізнес-об’єднань;

підтримка і заохочення державно-приватного діалогу.

“Ми очікуємо, що проект позитивно вплине на здатність бізнес-об’єднань ефективно працювати, покращить їхню організаційну та фінансову стабільність і допоможе їм зростати, щоб вони могли виконувати свою природну роль як компонент інфраструктури підтримки МСП”, - сказав Янтомас Хімстра, Директор ПРООН в Україні. “Понад 20 років ПРООН працює в Україні, щоб подолати бідність, зменшити нерівність і підвищити рівень життя, зокрема шляхом підтримання ініціатив із розвитку приватного сектора, і ми готові й далі надавати всю можливу технічну допомогу Уряду в його реформаторських зусиллях”, - додав він.

«У рамках нової прийнятої стратегії співробітництва Швейцарії з Україною на 2015-2018 роки ми прагнемо допомогти у створенні більш сприятливих умов для бізнесу. Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань виділив 1 млн дол. США на підтримку розбудови спроможності бізнес-асоціацій, які могли б належним чином представляти інтереси МСП та всіх макрорегіонів України, зокрема й східних», – заявив Гуідо Бельтрані, директор Швейцарського бюро співробітництва в Україні.

Прес-служба Мінекономрозвитку

Міністерством аграрної політики та продовольства України було внесено на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України «Щодо внесення змін до деяких Законів України щодо скасування мінімальних цін на цукор та цукрові буряки». У середу, 26 серпня 2015 року КМУ підтримав дану ініціативу.

Наразі законодавством України встановлено мінімальну ціну на цукор квоти А, нижче якої заборонено реалізовувати продукцію на внутрішньому ринку. Так, якщо власник цукру реалізує цукор за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, то з нього стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку.

"Мінагрополітики України запропонувало скасувати такий механізм контролю за ринком цукру. Для споживача це означає, що держава дозволить реалізовувати на ринку дешевий цукор. При цьому, ця норма не вплине на зростання цін на солодкий продукт, оскільки спрямована на контроль нижнього рівня цін. Для підприємств скасування даної норми означатиме розвиток конкуренції, оскільки цукрові заводи отримають стимул для здешевлення своєї продукції", - наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко.

Мінагрополітики пропонує внести відповідні зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" та Закону України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції".

Прес-служба Мінагрополітики

Мінекономрозвитку впроваджує прозоре та ефективне управління Держрезервом України та закликає бізнес до відкритої співпраці.

У свою чергу, Державне агентство резерву України наголошує на готовності завоювати довіру українського бізнесу, а також забезпечити гідний рівень прозорості роботи держпідприємств та якість їх корпоративного управління.

Як зазначив заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Руслан Корж: “Діяльність цієї державної установи довгі роки була закритою від очей громадськості та підприємництва. Після призначення нового голови відомства, триває його реформа. Результатом впровадження цієї реформи стане відповідність української структури європейській моделі системи державного резерву”.

За словами голови Державного агентства резерву України Вадима Мосійчука, понад 30 підприємств відомства, що працюють у сфері приймання, зберігання та переробки зерна, а також мукомельних послуг, володіють складськими, холодильними приміщеннями й об’єктами зберігання нафтопродуктів - відкриті до співпраці з реальним сектором економіки.

«Державне Агентство резерву України зобов’язується забезпечувати максимальний рівень прозорості та надійності відносин із своїми партнерами», - наголосив голова Держрезерву. «Ми готові завоювати довіру українського бізнесу і відкрити нову сторінку відносин із підприємцями», – підкреслює голова Держрезерву В. Мосійчук.

Ініціатива є кроком у реалізації Стратегії підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженої Кабінетом Міністрів України 27 травня 2015 року. Вона відповідає європейській моделі системи державного резерву. Очікується, що завдяки такому партнерству вдасться забезпечити рівні умови діяльності компаній на ринку, підвищити рівень прозорості роботи держпідприємств та якість їх корпоративного управління.

Прес-служба Мінекономрозвитку