Як інформує Мінекономрозвитку, за підсумками 5 місяців 2016 року імпорт товарів у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року скоротився на 6,2% і склав 14,4 млрд дол.

Місячні обсяги імпорту товарів у поточному році менші, ніж у відповідні місяці 2014-2015 років.

У структурі імпорту товарів найбільшу частку склала продукція машинобудування (27,9%), продукція хімічної промисловості (24,2%), мінеральні продукти (18,5%) і продукція АПК та харчової промисловості (11,8%).

Основним торговельним партнером України в імпорті товарів за 5 місяців 2016 року був Європейський Союз (44,6%), при цьому частка Росії становила 12,0%.

За підсумками 5 місяців 2016 року відбулося зростання імпорту товарів з країн Європейського Союзу порівняно з аналогічним періодом 2015 року на 3,3% або на 205,5 млн дол.

В імпорті товарів з країн ЄС спостерігалося зростання обсягів по переважній більшості галузей, за виключенням мінеральних продуктів та різних промислових товарів.

За 5 місяців 2016 року найбільше з ЄС зросли поставки продукції машинобудування (на 650,4 млн дол.), продукції хімічної промисловості (на 241,0 млн дол.), продукції АПК та харчової промисловості (на 52,4 млн дол.), продукції легкої промисловості (на 48,7 млн дол.), продукції металургійного комплексу (на 38,0 млн дол.) і деревини та паперу (на 26,7 млн дол).

Серед регіонів України найбільший негативний внесок у динаміку імпорту товарів за 5 місяців 2016 року спостерігався по Донецькій (-0,9%), Запорізькій (-0,7%), Полтавській (-0,6%) та Дніпропетровській (-0,5%) областях.

Інші 21 регіон України характеризувалися позитивним внеском у динаміку імпорту за підсумками 5 місяців 2016 року.

Найбільший позитивний внесок у динаміку імпорту товарів за 5 місяців 2016 року продемонстрували такі регіони, як місто Київ (+4,5%), Волинська (+1,1%), Львівська (+0,7%), Луганська (+0,5%) та Харківська (+0,5%) області.

Прес-служба / 09.08.2016

Європейський Союз може розглянути питання надання додаткових квот для української сільськогосподарської продукції.

Про це в інтерв’ю виданню «Обозреватель» розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий.

«Щодо квот, мені здається, що ми це питання з мертвої точки зрушили. Коли я приїхав на перемовини, ЄС взагалі не хотів розглядати це питання: угода підписана, про що говорити? Але ми почали пояснювати вплив на наш торговий баланс з боку Росії. Ми використовуємо цей фактор як сильний аргумент», - сказав Кутовий.

Міністр сподівається на зрушення по ряду торгових продуктових позицій.

«Треба відстояти позицію з приводу сертифікації, переконати світ, що в нас дійсно якісна, класна продукція. І паралельно треба здійснювати грамотний тиск у плані збільшення наших ринків», - резюмував Кутовий.

Нагадаємо, що у червні поточного року, Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий здійснив робочий візит до Брюсселю в рамках якого відбулося кілька раундів переговорів щодо збільшення українського експорту до ЄС.

Для української сторони таке рішення дозволило б покращити показники двосторонньої торгівлі та вдосконалити систему контролю безпеки харчових продуктів в Україні.

Зокрема, задля розвитку двосторонньої торгівлі з ЄС Україна працює над ефективною програмою підтримки фермерів, планом реструктуризації сільського господарства та приватизації державних підприємств, а також прозорою реформою ринку землі, що закладено у план реформування галузі «3+5», розроблений Мінагрополітики на чолі з Тарасом Кутовим.

Прес-служба / 03.08.2016

Як інформує Мінекономрозвитку України, за підсумками 5 місяців 2016 року експорт товарів у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року скоротився на 11,5% і склав 13,7 млрд дол. Порівняно з січнем поточного року відбулося суттєве уповільнення темпів падіння експорту (у січні цей показник становив 31,9%). У структурі експорту товарів найбільшу частку склала продукція АПК та харчової промисловості (41,3%), продукція металургії (22,8%) та машинобудування (12,2%). Основним торговельним партнером України в експорті товарів за 5 місяців 2016 року був Європейський Союз (39,4%), при цьому частка Росії становила 8,8%.

Особливо слід відзначити, що за підсумками 5 місяців 2016 року продовжується зростання експорту товарів до країн Європейського Союзу (обсяг експорту товарів до країн ЄС (28) порівняно з 5 місяцями 2015 року зріс на 4,5% або на 231,2 млн дол.). Слід нагадати, що у січні 2016 року скорочення експорту товарів до країн ЄС (28) складало 11,7%.

В експорті товарів до країн ЄС (28) спостерігалося зростання обсягів по переважній більшості галузей, за виключенням продукції металургійного комплексу, мінеральних продуктів та продукції хімічної промисловості. За 5 місяців 2016 року найбільше до ЄС (28) зросли поставки продукції АПК та харчової промисловості (на 350,0 млн дол.), деревини та паперу (на 64,9 млн дол), машинобудування (на 54,2 млн дол.), різних промислових товарів (на 51,0 млн дол.) та продукції легкої промисловості (на 33,5 млн дол.).

Серед регіонів України найбільший негативний внесок у динаміку експорту товарів за 5 місяців 2016 року спостерігався по Дніпропетровській (-3,8 відсоткових пунктів), Запорізькій (-3,1 в.п.) та Донецькій (-2,8 в.п.) областях. У той же час за 5 місяців 2016 року такі області, як Луганська (+1,1 в.п.), Львівська (+0,5 в.п), Івано-Франківська (+0,3 в.п.), Миколаївська (+0,2 в.п) та Закарпатська (+0,1 в.п.) забезпечили позитивний внесок у динаміку експорту товарів.

Прес-служба / 01.08.2016

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий переконаний в тому, що на державному рівні повинна бути створена комплексна програма підтримки малого та середнього фермера.

«Ми повинні вибудувати політику через грамотну систему підтримки. Нам потрібно створити комплексну програму в рамках якої працюватиме підтримка тваринництва, малого та середнього бізнесу. Без неї ми не зможемо досягнути результату», - зазначив Тарас Кутовий.

На переконання Міністра АПК, як наслідок, із сильних учасників ринку має бути сформований потужний фермерський рух.

Варіант, що може спрацювати, за словами Кутового, - це створення фермерських кооперативів. На його переконання, це саме той кластер, з яким необхідно працювати.

Прес-служба / 28.07.2016

Сьогодні, 27 липня у Києві відбулося урочисте відкриття HI TECH OFFICE UKRAINE за участі Першого віце-прем’єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва, заступника голови Адміністрації Президента Дмитра Шимківа, представників бізнесу та міжнародних організацій.

Оголошуючи про початок роботи HI TECH OFFICE UKRAINE Степан Кубів відмітив, що ключове завдання офісу - підтримка новаторських ідей для розвитку технологій та інновацій, а також втілення проектів на основі інтелектуального потенціалу українських науковців.

Для ефективної взаємодії між бізнесом та державою Мінекономрозвитку буде включено до складу Наглядової ради HI TECH OFFICE UKRAINE. У такий спосіб Уряд матиме можливості до покращення діалогу між бізнесом та владою, налагодженню ефективної взаємодії державно-приватного партнерства.

Довідково:

HI TECH OFFICE UKRAINE це організація створена бізнесом, а саме трьома компаніями: Kyivstar, Vodafone, EPAM, й орієнтована на ринок та на підтримку інноваційних проектів, що приходять з ринку, і можуть бути успішно комерціалізовані.

Прес-служба / 28.07.2016

Український виробник потребує надійної сільськогосподарської техніки для підвищення продуктивності та збільшення вкладу сільського виробника у ВВП України. Про це заявив Джейсон Гейссар Президент Structured Trade Finance Corporation (STFC) на зустрічі з Тарасом Кутовим Міністром аграрної політики та продовольства України.

В ході зустрічі йшлось про доступну сільгосптехніку для українського споживача. Це можна досягти шляхом спільного проекту продажу та купівлі вживаних комбайнів та тракторів зі США та ЄС «Supply of Pre-owned Agricultural Equipment to Ukraine» («Поставка вживаного сільськогосподарського обладнання для України» - ред.)

Джейсон Гейссар відмітив, що у проекті візьмуть участь такі всесвітньо відомі компанії, як John Deer, CNH, Claas. Представник американської сторони наголосив: «Поставка обладнання буде проходити від прямих дилерів. Уживанні сертифіковані комбайни того ж бренду та потужності коштуватимуть половину, чи навіть менше, ніж нові. Якісне технічне обладнання допоможе збільшити продуктивність сільського виробника та об`єми експорту до європейських країн».

«Підтримка малого та середнього фермерства - головне завдання для Мінагрополітики. Сьогодні вони не мають коштів на самостійне придбання дорогої та більш якісної техниіки. Тому одним з гарних рішень є спільна розробка лізингової системи», - підкреслив Тарас Кутовий.

Довідково: У структурі машинно-тракторного парку аграрних підприємств, особистих селянських та фермерських господарств трактори (309 тис. од.) складають: 80 % вітчизняного виробництва та країн СНД; 1,7% компанії «Джон-Дір» ; 1,1 % - Кейс; 0,3 % - Клаас; 5,1% - YTO, Фотон (Китай) та інші. Майже 80 відсотків з наявних технічних засобів відпрацювали амортизаційний термін. Міністерством аграрної політики та продовольства України протягом 2013–2016 років здійснюється супроводження ряду інвестиційних проектів з налагодження виробництва сучасної сільськогосподарської техніки вітчизняними підприємствами сільськогосподарського машинобудування із залученням інвестицій, в тому числі іноземних.

Прес-служба / 27.07.2016

За інформацією Департамента агропромислового розвитку Кіровоградської ОДА у 2015 році рівень рентабельності від реалізації сільськогосподарської продукції аграрними підприємствами області становив 62,3 %. В Україні сільгосппідприємства отримали 45,9 % рентабельності. Найвищий показник прибутковості отримав соняшник (94%). В цілому по Україні рівень рентабельності соняшника становить 80,5 %.

Від виробництва та реалізації продукції тваринництва сільгосппідприємства області, переважно, отримують збитки. Так, рівень збитковості від реалізації великої рогатої худоби становить мінус 12,5 % (по Україні - мінус 17,9 %), молока - мінус 0,7 % (по Україні 12,6 %), яєць - мінус 25,3 % (по Україні - 60,9 %), меду - мінус 1,5 % (по Україні - мінус 5,4%). Це пов`язано із високою собівартістю виробництва продукції. Прибутковим для сільгосптоваровиробників області стало вирощування свиней (3,4 % рентабельності) та птиці (20,4 % рентабельності).

Прес-служба / 21.07.2016

В електронній системі публічних закупівель ProZorro з’явилася довгоочікувана функція перевірки оплати за контрактом. Завдяки зусиллям Мінекономрозвитку, команди ProZorro, Міністерства фінансів, системи Є-Data і проекту .007, кожен бажаючий може ознайомитись не тільки із текстом контракту, який було підписано з переможцем тендеру, а ще й дізнатися, чи була проведена по ньому оплата.

Дані щодо оплати контрактів, як і решту документації по тендеру, можна знайти на сторінці тендеру на сайті prozorro.gov.ua. Додавання цієї функції було одним із побажань, які найчастіше звучали від представників бізнесу, оскільки довгі роки формувався стереотип, що держава є поганим платником. «Дуже важливо відновити довіру бізнесу до публічних закупівель, і функція контролю за оплатою значно додасть впевненості постачальникам. Крім того, це дозволить активістам і правоохоронцям відслідковувати можливі порушення в оплаті і вживати відповідні заходи до замовників, які порушують правила чи намагаються ними маніпулювати», - розповів заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

Функція контролю оплати була розроблена представниками Є-Data і проекту .007, які дозволяють в режимі онлайн відстежувати платежі, які проводяться через державне казначейство, а також збирати аналітику таких платежів за підприємствами, регіонами, ключовими платниками тощо.

«Контроль за фінансами в державі – це дуже важлива складова реформ. Коли ви маєте змогу подивитися, за що і кому сплачує ваша міська рада, а які платежі йдуть погано і «зі скрипом», ви можете вимагати від чиновників пояснень. Це чудовий інструмент для тиску на недобропорядних держслужбовців. Крім того, це безцінне джерело для журналістських матеріалів, особливо для тих, хто активно займається розслідуванням корупції. Інтеграція нашого сервісу з електронною системою ProZorro дозволить ще краще контролювати рівність умов і дотримання правил в держзакупівлях. Все це позитивно вплине на хід реформ в державі», - зазначила Оксана Маркарова, перший заступник Міністра фінансів України.

Головним завданням в процесі інтеграції було поєднати інформацію по конкретних контрактах в системі ProZorro із інформацією по сплаті за цими контрактами Держказначейством. Окрім технічного боку робіт, величезних зусиль потребувало бюрократичного узгодження процедур. Їх швидкому завершенню спряла, в тому числі, підтримка і сприяння Кабінету міністрів. Рішення максимально сприяти інтеграції реєстрів і відкритих баз даних в систему ProZorro було затверджене під час засідання Уряду 1 червня.

Презентація функції контролю сплат доступна за посиланням: http://bit.ly/29B8aJo

Прес-служба / 18/07/2016

Владислава Рутицька завершує роботу на посаді заступника Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції і продовжить свою роботу у якості радника Міністра та керівника проектів, які захищають інтереси українських виробників на іноземних ринках.

Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий.

Він наголосив, що завдяки наполегливій праці Владислави Рутицької у напрямку європейської і міжнародної інтеграції сьогодні ще більше українських компаній присутні на ринках ЄС і інших країн.

Очільник міністерства також подякував Владиславі Рутицькій за участь у виснажливих переговорах у Брюсселі, які відбулися у червні під час офіційного візиту української делегації. Зокрема, тоді під час поїздки було обговорено важливі питання щодо технічної допомоги ЄС у розвитку сільських територій і рибальства, а також участі у реформуванні санітарної та фітосанітарної служб. Більше того, завдяки переговорному тандему Міністра і заступника було досягнуто певних зрушень у питаннях квот для українських підприємців. Також, Єврокомісія виділила майже 3 млн євро на проект розвитку сільського господарства в Україні.

Окрім того, Владислава Рутицька започаткувала та вела ряд важливих проектів. Завдяки її активній позиції Верховна Рада прийняла ряд вкрай необхідних дерегуляційних законів, які дозволили зекономити більше 300 млн дол. США для бюджету країни. Владислава Рутицька була ініціатором проекту зі зрошення у південних областях України (кошторис більше 1 млрд дол. США від Світового Банку). Також Рутицька курувала проект «Аграрні розписки» для малих та середніх виробників за підтримки IFC (залучено більше 50 млн. грн. кредитних коштів). За підсумками 2015 року було відкрито більше 10 нових ринків та розширено номенклатуру аграрної продукції. Було підготовлено та здійснено більше 300 міжнародних двосторонніх зустрічей. Співпраця з Європейським інвестиційним банком щодо кредитування на 400 млн євро для підтримки малих і середніх фермерів знаходиться на завершальній стадії. А з питань гармонізації українського законодавства до Європейських норм міністерство за цей час зайняло передові позиції.

Прес-служба / 13.07.2016

11 липня 2016 року Перший віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів та Міністр міжнародної торгівлі Канади Христя Фріланд підписали Угоду про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою.

З 2009 року Уряди України та Канади вели переговори щодо лібералізації двосторонньої торгівлі, і минулого року переговорній групі від Уряду України на чолі з заступником Міністра економічного розвитку і торгівлі - Торговим представником України Наталією Микольською вдалося довести справу до кінця. Після шести раундів переговорів 14 липня 2015 року переговори було завершено, а текст Угоди - парафовано. Після підписання для набрання чинності Угода також потребує ратифікації парламентами обох країн.

“Угода з Канадою є першою угодою з країною північноамериканського регіону, що охоплює ринок такого масштабу, - зазначив Перший віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів. - Угода України з Канадою є додатковим фактором включення України в глобальний ланцюг виробництва товарів з доданою вартістю у контексті укладання майбутньої Угоди про ЗВТ між Канадою та ЄС”.

Основний зміст Угоди охоплює положення щодо торгівлі товарами, правилами походження, сприяння торгівлі, праці, технічних бар'єрів, державних закупівель, інтелектуальної власності, врегулювання спорів, навколишнього середовища, санітарних та фітосанітарних заходів.

Угода дозволить диверсифікувати торгові потоки з України та залучити канадські інвестиції в Україну. Оскільки Канада відкриває свій ринок для українських товарів на 99%, український бізнес зможе скористатися безмитним доступом на новий ринок. Відповідно до Угоди, українські підприємці отримають підтримку у виході на канадський ринок, зокрема через проект CUTIS (Canada – Ukraine Trade and Investment Support project).

Прес-служба / 13.07.2016