Згідно п.296.10 ст.296 Податкового кодексу платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібно-роздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

В усіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи – підприємці другої та третьої груп зобов’язані застосовувати РРО.

Зазначені зміни відповідно до Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін в Податковий кодекс України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» вступають у силу:
- для платників єдиного податку третьої групи - з 1 липня 2015 року;
- для платників єдиного податку другої групи - з 1 січня 2016 року.

При цьому, згідно п.28 Підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу до 1 січня 2017 року заборонено проведення перевірок дотримання порядку застосування РРО платників єдиного податку другої і третьої груп (фізичних осіб-підприємців), які з 01 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

http://kr.sfs.gov.ua/

Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства».

Документом вносяться зміни до статей 30, 38, 41, 55, якими запроваджується єдиний підхід до зниження кворуму для всіх акціонерних товариств, у тому числі тих, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави і де вона є власником 50% й більше простих акцій.

Цей крок наближає законодавство України до міжнародних стандартів щодо кворуму загальних зборів акціонерних товариств та запроваджує нормальний підхід, коли для прийняття рішення в акціонерному (колективному) підприємстві необхідно 50% голосів акціонерів плюс 1 голос.

Крім того, документом вдосконалюється механізм обрання та діяльності органів акціонерного товариства, забезпечується дієвий механізм виконання рішень товариства щодо виплати дивідендів.

Запроваджені механізми також сприятимуть додатковим надходженням до Державного бюджету України в результаті підвищення ефективності прийняття та виконання рішень про виплату дивідендів акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави. Таким чином, Закон сприятиме захисту інтересів держави.

http://www.president.gov.ua

25 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 63-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу».

Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

Податкові зобов’язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.

На прийняття рішення щодо участі у процедурі податкового компромісу та подання відповідних документів до контролюючого органу платник має 90-денний термін з дня набуття чинності законом. Враховуючи дату введення законодавчого акту в дію, цей термін збігає 16 квітня 2015 року.

З наступного дня після подання платником податків уточнюючого розрахунку застосовується процедура досягнення компромісу, яка, відповідно до закону, може тривати не більше 70 календарних днів.

Детальна інформація щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України в окремому розділі "Податкові зміни - 2015".

Про особливості застосування податкового компромісу можна також прочитати в журналі КРТПП «Зовнішсервіс» №1(042), який вийде друком 20 березня та буде розміщений на сайті регіональної торгово-промислової палати.

За матеріалами прес-служби
ГУ ДФС у Кіровоградській області

Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону "Про ліцензування видів господарської діяльності" (реєстр. № 0934), за якою суттєво зменшується кількість видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (із 56 до 30). Також значно спрощується порядок отримання ліцензій і буде запроваджено сучасні електронні технології їх надання.

Загалом у сфері ліцензування закладається фундамент прозоріших партнерських стосунків між державою та бізнесом, що дозволить підвищити позицію України за класифікацією Світового банку (рейтинг "Doing Business") через створення сприятливіших умов розвитку підприємництва та зростання інвестиційної привабливості України.

Окрім того, конкретизуються й уточнюються поняття, державні принципи ліцензування підприємництва, порядок ліцензування, зокрема, шляхом спрощення видачі ліцензій, контролю за органами ліцензування, застосування заходів впливу й інформаційного забезпечення державного управління у цій сфері.

Прес-служба Мінекономрозвитку

Національний банк України продовжив на три місяці, до 3 червня 2015 року включно, дію обмеження за 90-денним граничним терміном розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Про це йдеться в постанові НБУ від 3 березня №160 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному і валютному ринках України", яка опублікована на сайті регулятора і діє з 4 березня до 3 червня 2015 року включно.

"Встановити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (валютна виручка резидентів за експортними операціями і платежі за імпортними операціями резидентів на умовах відстрочення поставок), здійснюються в строк, що не перевищує 90 календарних днів", - йдеться в постанові.

Раніше голова НБУ Валерія Гонтарєва на брифінгу 3 березня повідомила, що з 4 березня регулятор продовжив вимогу з обов'язкового продажу 75% валютної виручки для експортерів і встановив ще ряд технічних обмежень на валютному ринку, які будуть оприлюднені пізніше. За її словами, обмеження узгоджені з Міжнародним валютним фондом і не зачіпають фізичних осіб.

Як повідомляв УНІАН, Національний банк України ухвалив рішення з 4 березня продовжити дію норми з обов'язкового продажу 75% валютної виручки для експортерів, а також підвищити облікову ставку 30% річних.

Запроваджені обмеження покликані зупинити стрімку девальвацію гривні, яка з моменту переходу НБУ до гнучкого курсоутворення на валютному ринку за 2014 рік і два місяці 2015 року знецінилася до долара США за офіційним курсом в 3,8 разу до нового історичного мінімуму на рівні 30,01 грн./дол.

З 24 лютого цього року регулятор запровадив ряд додаткових обмежень на валютному ринку, включаючи обов'язкову перевірку імпортних контрактів на суму понад 50 тис. дол., що передбачають попередню оплату, обов'язкове оформлення акредитиву для виконання імпортного контракту з попередньою оплатою на суму понад 500 тис. дол., а також заборону на операції з кредитування для купівлі валюти.

Після запровадження цих заходів гривня почала зміцнюватися. Останнє значення офіційного курсу НБУ до долара, встановлене 3 березня, становить 24,8207 грн./дол.

Інформаційне агенство УНІАН

Для поліпшення роботи з сільгоспвиробниками ПАТ "Аграрний фонд" планує змінити систему роботи із страховими компаніями. Про це в інтерв'ю журналу "Компаньйон" повідомив заступник голови правління фонду Андрій Радченко.

Зокрема Аграрний фонд має на меті подолати непрозорі та неефективні умови, за якими раніше ПАТ працювала зі страховими компаніями. "Попереднім керівництвом були визначені три невеликі компанії - "Фініст", "Здорово" та "Укрінстрах". Співробітництво з ними на попередніх умовах призупинено. Ми запускаємо інший процес. Хочу зустрітися з європейськими страховими компаніями, які на основі своїх даних про ринок, вибрали тих, кого з вітчизняних страховиків вони готові перестрахувати", - розповів Радченко.

Андрій Радченко зазначив, що фонд буде співпрацювати з тими страховими компаніями, чиї ризики погодяться перестрахувати іноземні страхові компанії.

"На ринку України працює близько 20 гравців, які мають ліцензії на страхування сільськогосподарських ризиків. Але перестрахувальники готові співпрацювати не з усіма. Ми залишимо тільки тих, чиї ризики будуть перестраховані, навіть якщо мова йтиме про 5-6 компаній. Як тільки визначимо правила з європейськими перестрахувальниками, зробимо публічний конкурс і будемо рекомендувати сільгоспвиробникам страхуватись у них", - зазначив Андрій Радченко.

Ліміт відповідальності для кожної компанії ПАТ "Аграрний фонд" буде рахувати самостійно на основі даних фінансової звітності страхових компаній та методики, що буде затверджена умовами конкурсу.

Прес-служба Мінагрополітики

Голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко провів робочу зустріч з представниками голландської інвестиційної компанії ТОВ «Озон Інвестмент», під час якої обговорювалася можливість реалізації на території області інвестиційного проекту з видобутку та утилізації біогазу на полігонах твердих побутових відходів. У розмові з інвесторами також взяли участь заступник голови облдержадміністрації Сергій Коваленко та директори профільних департаментів.

Генеральний директор ТОВ «Озон Інвестмент» Томас Бретшнейдер поінформував керівництво області про успішне інвестування його компанією проектів у сферах альтернативної енергетики, медицини та сільського господарства. Україна, зокрема Кіровоградщина, приваблює іноземців високим рівнем інвестиційного потенціалу. На сьогодні найперспективнішим напрямком двохсторонньої співпраці є розвиток альтернативної енергетики. Зокрема, видобуток біогазу на полігонах твердих побутових відходів дасть можливість не лише виробляти електричну та теплову енергію, а також зменшити викиди отруйних речовин в атмосферу.

Оскільки загальна кількість полігонів та звалищ, що експлуатуються в області, налічує 413, то така співпраця для нас є дуже своєчасною та актуальною. На цьому наголосив під час зустрічі Сергій Кузьменко. Він також поцікавився, яку допомогу інвесторам може надати керівництво області в реалізації проекту.

За словами інвесторів, у першу чергу їм потрібно отримати детальну інформацію про полігони за допомогою попередньо розісланих у райони опитувальних листів. Потім на потенційних об’єктах буде проведено попереднє буріння, зроблено відповідні аналізи, на основі яких і розроблятиметься проект будівництва та графік подальших дій. Від обласної влади інвестори очікують сприяння у виділенні земельної ділянки на полігоні для розміщення модульного генератора, а також посередництво у вирішенні проблем з місцевими енергетиками стосовно підключення до електромереж. ən yaxşı onlayn kazino saytlarının reytinqi

- Ми можемо організувати вам зустріч з представниками «Кіровоградобленерго» щодо вирішення питання підключення полігону до електромереж, - запевнив Сергій Кузьменко. – Механізм виділення земельної ділянки залежить від того, у чиїй власності вона перебуває. Для вирішення цієї проблеми ми можемо підключити земельне агентство. Тому я не бачу задач, які не можна розв’язати для реалізації спільного проекту.

Представники ТОВ «Озон Інвестмент» сьогодні вже оглянули полігон в місті Олександрії, який потенційно придатний для реалізації проекту, а також полігон у Кіровограді. Фотознімки інших потенційних об’єктів буде надіслано інвесторам найближчим часом для попередньої візуальної оцінки разом із заповненими опитувальними листами. Керівництво області після збору необхідної інформації та вирішення попередніх питань з органами місцевого самоврядування вийде на контакт з інвесторами з метою продовження співпраці щодо реалізації проекту.

http://www.kr-admin.gov.ua/

Україна днями введе 5-10% тимчасовий додатковий збір на імпорт, повідомила міністр фінансів Наталія Яресько.
"Сьогодні ухвалили це рішення. Як тільки будуть готові деякі списки критичного імпорту, медичного й енергетичного (що звільняється від додаткового мита - ІФ), то воно набуде чинності", - сказала міністр на прес-конференції в Києві в понеділок.
Вона уточнила, що йдеться про найближчі дні.
Як повідомлялося, Верховна Рада наприкінці 2014 року за пропозицією уряду ухвалила закон "Про стабілізацію платіжного балансу України", що припускає введення на рік додаткових 5-10% мит на увесь імпорт, окрім критичного, у зв'язку з різким погіршенням платіжного балансу. Він набуде чинності у разі ухвалення відповідного рішення Кабміну, який проводив консультації з торговими партнерами України. Київ також повідомив про готовність провести такі консультації в рамках СОТ.
Згідно з документом, додатковим імпортним збором за ставкою 10% обкладатимуться готові харчові продукти; продукти, жири й олії тваринного і рослинного походження; алкогольні і безалкогольні напої; тютюн і його замінники; оцет; живі тварини (товарні групи 1-24 за УКТЗЕД). Під 5% збір підпадуть усі інші товари, за винятком "життєво важливих", до яких парламент відніс більшість енергоносіїв, а також деякі медикаменти.
Зокрема, Верховна Рада звільнила від додаткового збору електроенергію, неопромінені паливні елементи для АЕС (твели), вугілля, кокс, газ природний (у звичайному і скрапленому стані), нафту і нафтопродукти сирі, бензин і дизельне паливо.
До цієї категорії також належать медичні вироби для проведення гемодіалізу і лікування онкозахворювань, фармацевтична продукція і компоненти для її виготовлення, які не виготовляють в Україні (за затвердженим Кабміном переліком). Не обкладатиметься додатковим збором і безкоштовна допомога Україні від урядів інших держав, міжнародних організацій, закуповуване державою озброєння.
Водночас із будь-яких товарів, що пересилаються (ввозяться) громадянами на територію України і підлягають оподаткуванню, стягуватиметься додатковий імпортний збір у розмірі 10%.
Закон набуває чинності з моменту публікації відповідного рішення Кабміну.
Імпорт товарів в Україну в 2014 році, за даними Держстату, становив $54,38 млрд, впавши порівняно з 2013 роком на 28,3%, тоді як експорт скоротився на 13,5% - до $53,91 млрд.

http://ua.interfax.com.ua/

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі–Закон) встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Зазначене обмеження не поширюється:
- з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари;
- з 1 січня 2015 року на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску (тобто мораторій не поширюється на перевірки з питань легалізації трудових відносин), а також відшкодування податку на додану вартість;
- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) (звільнення їх від проведення перевірок триватиме до 1 січня 2017 року), з питань дотримання порядку застосування РРО.
Крім того, Законом доповнено п. 78.2 ст. 78 ПКУ абзацом другим, згідно з яким контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, передбачені п.п. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 75.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

http://kr.sfs.gov.ua/

10 лютого 2015 р. опубліковано Закон України № 124-VІІІ "Про технічні регламенти і оцінку відповідності". Даний документ опублікований в парламентській газеті "Голос України".

Згідно з документом, цей закон набирає чинності через рік після дня його опублікування, тобто 11 лютого 2016 р.

Цей закон є третьою, останньою складовою європейської інтеграції технічних регламентів, сертифікації відповідності України при адаптації до Європейського союзу, і зобов'язує прийняти повний перелік технічних регламентів.

Також даний закон дозволяє підприємцям самостійно проводити оцінку небезпеки продукції.

Зокрема, якщо небезпека продукції невелика, підприємець самостійно оцінює її небезпеку і перевіряє відповідність. Якщо ж продукція несе велику небезпеку, то підприємець звертається до фахівців.

Крім того, закон скасовує застарілий декрет 1993 р. і зберігає дію нової системи стандартизації та сертифікації України. 

Нагадаємо, 15 січня 2015 р. народні депутати підтримали в першому читанні і в цілому законопроект № 1065 "Про технічні регламенти і оцінку відповідності".

http://www.rbcua.com/