Національний банк розпочинає масштабну роботу із фундаментального оновлення системи законодавчого регулювання українського ринку платежів та переказу коштів.

Регулятор має намір гармонізувати з європейським національне платіжне законодавство відповідно до вимог Угоди про асоціацію з ЄС. Зокрема, йдеться про старт процесу імплементації норм європейської директиви PSD2 (щодо Open Banking) у національному законодавстві, що посилить конкуренцію на фінансовому ринку та сприятиме інноваційному розвитку вітчизняного платіжного ринку.

Робота відбуватиметься із залученням зовнішньої юридичної експертизи за технічної підтримки іноземних донорів.

Зокрема, Національний банк планує:

• ●запровадити низку нових платіжних послуг (фінансових та нефінансових). Замість однієї послуги з переказу коштів, що існує сьогодні, з’явиться вісім нових, у тому зокрема шість фінансових (внесення коштів на платіжний рахунок, зняття/списання коштів з платіжного рахунку, переказ коштів з платіжного рахунку, переказ коштів з платіжного рахунку за рахунок кредиту, емісія/еквайринг, грошові перекази) та дві нефінансові (послуга ініціювання платежу та послуга надання консолідованої інформації за платіжним рахунком);
• ●трансформувати суб’єктів переказу коштів та змінити ролі платіжних систем, зокрема скасувати необхідність створення або членства у платіжній системі для надання платіжних послуг (послуг з переказу коштів). Крім постачальників платіжних послуг, на ринку мають з’явитися нові постачальники інформаційних послуг – ініціювання платежу (PISP) та надання консолідованої інформації за платіжним рахунком (AISP);
• ●категоризувати постачальників платіжних послуг, зокрема, платіжні послуги зможуть надавати банки, платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори, державні установи тощо. Також з’являться постачальники обмежених платіжних послуг, наприклад, телеком та інтернет-оператори, соціальні проекти тощо;
• ●запровадити відкритий банкінг(безпечний онлайн-доступ до коштів та даних на клієнтських рахунках для окремих категорій постачальників, що надають послуги ініціювання платежу та надання консолідованої інформації за рахунками);
• ●створити нові правила ліцензування і реєстрації небанківських установ, які надаватимуть платіжні послуги, а також нагляду за ними. Так, йдеться про скасування необхідності попереднього набуття статусу фінансової установи перед зверненням до Національного банку для отримання ліцензії: статус фінансової установи надаватиметься одночасно із видачою ліцензії. Ліцензія на надання платіжних послуг видаватиметься у електронній формі, також у електронній формі відбуватиметься звітність та взаємодія між учасниками ринку. Реєстрація здійснюватиметься через включення інформації до Єдиного реєстру постачальників платіжних послуг та послуг платіжної інфраструктури;
• ●створити нове регулювання у сегменті електронних грошей щодо суб’єктності їхніх емітентів та забезпечення операцій з їхнього обігу, а також надання права небанківським фінансовим установам на емісію та еквайринг платіжних карток, випуск електронних грошей, відкриття платіжних рахунків (для цілей платежів та розрахунків);
• ●упровадити платіжні рахунки разом із процедурою убезпечення коштів користувачів платіжних послуг на таких рахунках, а також посилення вимог до захисту платіжних послуг, зокрема встановлення вимог щодо посиленої клієнтської автентифікації та безпечної віддаленої взаємодії;
• ●підвищити захист прав користувачів платіжних послуг через установлення чітких вимог до постачальників щодо їх обов’язків, запровадження лімітів відповідальності за неавторизованими операціями та інше;
• ●визначити роль НБУ як регулятора ринку платіжних послуг, наділеного правом контролювати надання платіжних послуг, організовувати роботу зі зверненнями користувачів послуг, а також правом здійснювати регулювання рівня ставки міжбанківської комісії за картковими платіжними операціями тощо).

Як зазначив заступник Голови Національного банку Сергій Холод, здійснення таких кроків сприятиме осучасненню державного регулювання у платіжній галузі та надасть позитивний імпульс розвитку інноваційних бізнес-рішень на ринку платіжних послуг.

"Це створить єдині прозорі правила для банківських та небанківських гравців, підвищить конкуренцію за клієнта і, як наслідок, якість платіжних послуг, а також запровадить новий рівень захисту їх користувачів", – наголосив він.

Докладніше можна прочитати на сторінці Національного банку України.

Станом на 1 липня 2019 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 20 638,9 млн  доларів США (в еквіваленті). У червні вони зросли на 6,4% завдяки насамперед розміщенню Урядом єврооблігацій і купівлі Національним банком валюти на міжбанківському ринку.

Загалом динаміку резервів упродовж місяця визначали наступні чинники.

По-перше, операції Уряду з управління державним боргом. Так, у червні надходження від розміщення облігацій внутрішньої і зовнішньої державної позики становили 1 612,4 млн  доларів США. Зокрема, від розміщення єврооблігацій отримано 1,0 млрд євро, від ОВДП - 325,8 млн  доларів США і 148,0 млн євро. 

Частина цих надходжень була спрямована на обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті. Загальна сума таких виплат становила 952,4 млн  доларів США (в еквіваленті). З них 773,6 млн  доларів США сплачено за ОВДП. Платежі Уряду та Національного банку на користь Міжнародного валютного фонду становили 157,5 млн  доларів США. Решта коштів спрямована на виконання інших зобов’язань перед іноземними кредиторами та міжнародними фінансовими організаціями.

По-друге, сприятлива ситуація на валютному ринку, що склалася унаслідок збереження позитивної цінової кон’юнктури для українського експорту, помірних обсягів імпорту та припливу іноземного капіталу в державні цінні папери, номіновані в гривні.

Ці фактори зумовили перевищення пропозиції валюти над попитом і дали Національному банку змогу поповнити міжнародні резерви за рахунок інтервенцій на міжбанківському валютному ринку на загальну суму 322,3 млн  доларів США. Зокрема, 183,0 млн  доларів США було куплено під час здійснення інтервенцій шляхом запиту найкращого курсу та 139,3 млн   доларів США – за єдиним курсом. Інтервенцій з продажу валюти Національний банк упродовж місяця не проводив.

По-третє, переоцінка фінансових інструментів (зміна ринкової вартості та курсу гривні до іноземних валют). У минулому місяці їх вартість збільшилася на 254,6 млн  доларів США (в еквіваленті).

Національний банк України уточнив низку організаційних моментів щодо порядку інкасації коштів та перевезення валютних цінностей банків в Україні. Ці норми містить Постанова Правління Національного банку України від 25 червня 2019 року №84 «Про затвердження Змін до Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей банків в Україні».

Зокрема йдеться про уточнення:

• визначення валютних цінностей з урахування останніх змін у валютному законодавстві;
• розмірів максимальних обсягів валютних цінностей, що інкасуються та перевозяться, з огляду на зростання рівня мінімальної заробітної плати;
• форми бланка службового посвідчення інкасаторів.

Документ набирає чинності з 05 липня 2019 року.

Ознайомитись із повним текстом постанови можна за посиланням.

Станом на 1 травня нараховано 323,6 млн грн спеціальної бюджетної дотації фізичним особам за вирощування молодняка великої рогатої худоби. Кошти вже спрямовані на рахунки структурних підрозділів облдержадміністрацій для виплати населенню.

Станом на 3 липня за кожну наявну на 1 січня корову сільгоспвиробникам нараховано 275,9 млн грн спеціальної бюджетної дотації за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності. Такою підтримкою скористаються 885 суб’єктів господарювання за утримання ними 306 600 корів.

Зокрема, 120,1 млн грн вже спрямовано на рахунки сільгоспвиробникам у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській областях та частині виробників Полтавської області. Решту коштів – 155,8 млн грн буде перераховано одержувачам дотації найближчим часом.

Нагадаємо, що у 2019 році збільшено розмір дотації за утримання корів з 750 до 900 гривень за одну голову (двічі на рік).

Мінагрополітики наголошує, що для отримання дотації заявки та документи подаються виключно у паперовому вигляді. Наступний прийом документів буде здійснений до 1 жовтня.

Для довідки

На 2019 рік Державним бюджетом України за програмою «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» передбачено видатки на суму 3 500,0 млн грн, з яких 700,0 млн грн – за напрямом дотація за утримання корів.

Український банк Приватбанк у 2019 році став єдиною українською фінансовою установою, представленою в глобальному рейтингу Топ-1000 світових банків, який щорічно публікує британський журнал The Banker.

Згідно із рейтингом, найбільший український державний банк Приватбанк у 2019 році посів 7-е місце в глобальному рейтингу банків, що показали найкращу динаміку переходу від збитків до прибутку.

Національний банк України повідомляє про врегулювання окремих питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті, що спрощує ведення бізнесу в Україні.

Зокрема, йдеться про спрощення в частині розпорядження рахунком завдяки скасуванню вимоги щодо оформлення картки зі зразками підписів. Це суттєво зменшить витрати часу та коштів суб’єктів господарювання на оформлення документів.

Крім того, з метою виконання банками вимог Закону України "Про валюту і валютні операції" щодо валютного нагляду за здійсненням переказу коштів у національній валюті на рахунки отримувачів-нерезидентів передбачена можливість повернення банками без виконання розрахункового документа клієнта-платника, якщо ним не заповнено реквізит "Код країни нерезидента" отримувача.

Відповідні норми містить постанова Правління Національного банку України від 25 червня 2019 року № 83 "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті".

Документ набрав чинності з 27 червня 2019 року.

В Україні  2 липня 2019 року набув чинності закон № 2740-VIII  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання". Це дасть можливість у подальшому запровадити "промисловий безвіз" при експорті українських товарів до країн Єврозони.

Його ухвалення є зобов’язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Також це одна з умов вирішення Європейською Комісією питання щодо укладення з Україною Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА або так званий «промисловий безвіз»). Відповідно до неї українські результати випробувань та сертифікації продукції будуть визнавати на європейському рівні. Очікується, що це значно спростить доступ української продукції на європейські та треті ринки, адже не треба буде подвійно проходити сертифікації та випробування в українських та європейських органах з оцінки відповідності.

Однак тільки закону про технічне регулювання недостатньо. Для початку перемовин про укладання угоди АСАА український парламент має ухвалити ще один законопроект: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення конкурентоспроможності українських виробників та посилення захисту прав споживачів" № 10222.

Українська ІТ-галузь є одним із пріоритетних секторів Експортної стратегії України. Вона є другим експортним напрямком в Україні за об’ємом притоку іноземної валюти - $4,5 млрд в 2018 році. ІТ-сфера налічує близько 180 тис. високопрофесійних фахівців і більше 4 тис. технологічних компаній за даними DOU.ua станом на кінець 2018 року.

Мінагрополітики: П’ята частина аграрного бюджету України передбачена малим виробникам

П'ята частина аграрного бюджету України передбачена малим виробникам. На цьому наголосила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час шостого пленарного засідання на тему «Міграція, сільське господарство та розвиток сільської місцевості» в рамках 41-ї сесії Конференції ФАО у Римі.

«Третина населення України проживає в сільській місцевості, три мільйони з яких зайняті у сільському господарстві. Праця цих людей формує 15% ВВП країни і майже 40% в загальному експорті країни, при цьому на малих виробників припадає практично половина валової продукції сільського господарства. Існує пряма залежність між забезпеченням сільського господарства працівниками та міграційними процесами. Тому ми вітаємо увагу, яку ФАО приділяє питанням міграції, включаючи мінімізацію її негативних наслідків та використання нових можливостей», – доповіла заступник Міністра Олена Ковальова.

Вона додала, що міграція є частиною процесу розвитку, проте важливо створювати умови для формування нових робочих місць в сільській місцевості. І тут пріоритетними завданнями є, по-перше, покращення якості життя сільського населення шляхом реалізації політики розвитку сільської місцевості та зміцнення економічного потенціалу місцевих громад; по-друге, розширення інклюзивної зайнятості в аграрному секторі.

«Питання підтримки малого та середнього аграрного підприємництва, включаючи сімейні фермерські господарства, тут мають вирішальне значення. П’ята частина аграрного бюджету України (програми підтримки) передбачена малим виробникам, втім, право їх участі в інших програмах підтримки не лімітується», – наголосила Олена Ковальова.