Прийнятий нормативно-правовий акт передбачає децентралізацію прийняття рішень про інвестування.

За відповідне рішення проголосували 234 народних депутата, передає УНІАН.

За словами голови парламентського Комітету з питань промислової політики і підприємництва Віктора Галасюка, метою законопроекту є підвищення ефективності державного інвестування в Україні. Ним також передбачено поділ понять державного інвестування і державної підтримки, розмежування загальнодержавних і місцевих інвестицій, введення процедури економічної оцінки до початку інвестування.

Крім того, згідно законопроекту, прийняття рішень щодо інвестування за рахунок коштів місцевих бюджетів передається місцевим органам влади. До того ж буде створений єдиний реєстр державних інвестиційних проектів.

Прес-служба / 23.03.2017.

Україна та Європейська Комісія домовилися про відновлення експорту продукції птахівництва українського виробництва до країн Євросоюзу.

Станом на сьогодні поставка курятини на європейський ринок уже здійснюється. «Питання регіоналізації було одним із найбільш чутливих у комунікації з Європейською Комісією. У результаті обговорень та прийнятих рішень Україна та ЄС вже застосовують принцип регіоналізації при торгівлі птицею та продуктами птахівництва.

На сьогодні експорт української птиці до країн Євросоюзу відновлено», — заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий.

Відновлення експорту птиці стало результатом взаємного визнання принципу регіоналізації в питаннях грипу птиці між Україною та ЄС. Зокрема, досягти домовленості вдалося завдяки зустрічі Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового з Єврокомісаром Вітянісом Андрюкайтісом під час «Зеленого тижня» у Берліні та активній комунікації Держпродспоживслужби з DG Sante та ветеринарними службами країн-членів Євросоюзу.

«Ми налаштовані не лише на спрощення режиму взаємної торгівлі, але й на повноцінну адаптацію законодавства України до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у сфері санітарних і фітосанітарних заходів (SPS) з метою взаємного визнання еквівалентності», — повідомив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Прес-служба 30.01.2017

Українські аграрії мають величезний потенціал щодо експорту бобових на індійський ринок. Про це заявив Манодж Кумар Бхарті, надзвичайний і повноважний посол республіки Індія в Україні, під час конференції «Агробізнес – 2017: фінасові інструменти, інноваційні технології, оцінка та керування ризиками», яка проходить сьогодні у Києві.

«Індія та Україна тісно співпрацюють в аграрній сфері. Індія найбільший імпортер соняшникової олії з України. Але є ще багато напрямків, за якими плануємо розширювати наше співробітництво», - заявив Манодж Кумар Бхарти.

«Населення Індії складає 1,25 млрд чоловік і переважно споживає бобові та чечевицю. Щорічна потреба у бобових в країні близько 90 млн тонн, але з них Індія виробляє лише 9 млн тонн. Тому цю продукцію імпортуємо з Канади, але Україна знаходиться ближче до Індії. Я завжди наполегливо рекомендував фермерам в Україні орієнтуватися на виробництво бобових, щоб експортувати їх на індійський ринок», - сказав посол.

Він повідомив, що у 2016 році з України вперше був експортований великий об’єм бобових до Індії. «Якщо взяти експорт бобових, пшениці та соняшникової олії, то загальний об’єм експорту з України складатиме від 40 до 50 %. Наші країни мають великий потенціал у торгівлі, яка за статистикою за 2016 рік склала 2,1 млрд дол., 1,75 млрд дол. з яких експортувала Україна. Тому українські аграрії повинні звернути увагу на індійський ринок», - зауважив Манодж Кумар Бхарти.

Джерело: http://agronews.ua/node/74349

Прес-служба / 27.01.2017

За повідомленням Мінекономрозвитку Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів зустрівся із султаном бін Саїд Аль Мансурі, Міністром економіки Об’єднаних Арабських Еміратів під час 23-го Саміту Партнерства-2017, який проходить в Індії.

Сторони обговорили можливості для посилення співпраці у торговельно-економічній сфері, енергетиці та енергоефективності, галузі охорони здоров’я, а також інвестицій та інновацій.

Степан Кубів відзначив, що Україна приділяє значну увагу підтримці малого та середнього бізнесу, зокрема зменшенню регуляторного тиску на бізнес та створенню системи ефективного регулювання.

Султан бін Саїд Аль Мансурі погодився, що підтримка малого та середнього бізнесу завдяки інноваційним рішенням дійсно дозволяє стрімкий економічний ефект, особливо з урахуванням світових тенденцій до цифровізації та глобалізації торгівлі. Тому для ОАЕ суттєвий інтерес становить підтримка та інвестиції у МСБ в інших країнах, зокрема в Україні.

“Пропоную напрацювати дорожні карти для співпраці між ОАЕ та Україною у сфері АПК, сфері енергетики та енергоефективності, а також охорони здоров’я та проектів підтримки малого та середнього бізнесу. Варто неодмінно зробити акцент на розвитку цих сфер саме з урахуванням інноваційних рішень та технологій. Переконаний, що це стане практичним засобом для активізації спільних проектів між нашими сторонами”, - відзначив Міністр економіки ОАЕ.

Султан бін Саїд Аль Мансурі також нагадав, що наприкінці лютого у Дубаї відбудеться міжнародна продуктова виставка "Gulfood", де очікують на участь України на найвищому рівні.

Прес-служба / 27.01.2017

Україна зацікавлена у розширенні експорту української продукції харчової промисловості до Республіки Індія. Наразі Мінагрополітики опрацьовує можливі шляхи спрощення доступу продукції АПК на ринок Індії.

Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий під час зустрічі з Міністром сільського господарства та добробуту фермерів Республіки Індія Радха Мохан Сінгхом, яка відбувалася у рамках всесвітньовідомої виставки «Зелений тиждень» (Grüne Woche) у Берліні.

«Ми зацікавлені у найскорішому узгодженні та підписанні міжвідомчої Угоди про співробітництво в галузі сільського господарства та харчової промисловості між нашими країнами», - розповів Міністр Тарас Кутовий.

Очільник Мінагрополітики зазначив, що важливий інтерес для України та Індії може становити спільна діяльність у тваринництві та рослинництві.

«У рослинництві цікавими для нас є співпраця у сфері вирощування зернових і бобових, обмін досвідом у виробництві насіння за сучасними технологіями, тема з впровадження різних видів зрошення та дослідження щодо ефективності використання різних мінеральних добрив», - повідомив Міністр. Для діяльності у тваринництві, за його словами, важливими питаннями є обмін генетичними матеріалами, співпраця з питань біотехнологій, створення спільних підприємств з виробництва продукції тваринництва.

Всі ці напрями визначені у проекті міжвідомчої Угоди про співробітництво в галузі сільського господарства та харчової промисловості між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством сільського господарства та добробуту фермерів Республіки Індія.

«Підписання цього двостороннього документу надасть новий імпульс для подальшого розвитку взаємовигідного співробітництва між Україною та Індією в галузі сільського господарства», - наголосив Тарас Кутовий.

Довідково:

За 11 місяців 2016 року Індія зайняла перше місце серед країн світу, до яких експортувалася українська аграрна продукція (частка в експорті 9,4%). Головною продукцією експорту є соняшникова олія. Не дивлячись на самозабезпеченість Індії зерновими, для України відкривається можливість налагодити експорт пшениці та кукурудзи на індійський ринок.

Прес-служба / 20.01.2017

Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2017 р. до 1 вересня 2018 року".

Документ установлює на період з 1 вересня 2017 року до 1 вересня 2018 року граничний розмір квоти поставки цукру на внутрішній ринок (квота "А") та мінімальні ціни на цукрові буряки та цукор, який поставляється на внутрішній ринок (цукор квоти "А").

Так, у наступному маркетинговому році, виходячи з науково обґрунтованої норми споживання цукру на душу населення та з урахуванням прогнозної чисельності населення у 2017-2018 роках, внутрішній обсяг споживання цукру оцінюється на рівні 1640 тис. тонн.

Окрім того, на підставі розрахунків Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ і Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут цукрової промисловості», постановою затверджено мінімальну ціну цукрових буряків урожаю 2017 року та мінімальну оптово-відпускну ціну цукру на рівні відповідно 633,10 гривні та 9172,57 гривні за 1 тонну (без урахування ПДВ).

Нагадаємо, що щорічно на виконання Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» Уряд встановлює граничний розмір квоти з постачання цукру на внутрішній ринок (квота «А») та затверджує мінімальні ціни на цукрові буряки та цукор.

Прес-служба / 18.01.2017

Як інформує Мінагрополітики, за попередніми статистичними даними у 2016 році виробництво зернових та зернобобових культур у заліковій вазі склало 66 млн тонн. Цей врожай є рекордним в історії України та на 5,9 млн тонн більше ніж у 2015 році.

Також у 2016 році встановлено рекордні показники за історію незалежної України з урожайності пшениці (42,1 ц/га), жита (27,3 ц/га), кукурудзи (66,0 ц/га) та гороху (31,3 ц/га).

Загалом, середня врожайність склала 46,1 ц/га (більше на 5,0 ц/га ніж у 2015 р.). Зокрема зібрано:

- пшениці – 26,0 млн тонн при урожайності 42,1 ц/га;
- кукурудзи на зерно – майже 28 млн тонн при урожайності 66,0 ц/га;
- ячменю – 9,4 млн тонн при урожайності 33,0 ц/га;
- жита – 391,5 тис. тонн при урожайності 27,3 ц/га;
- вівса – 499,0 тис. тонн при урожайності 23,9 ц/га;
- гречки – 176,4 тис. тонн при урожайності 11,5 ц/га;
- гороху – 745,6 тис. тонн при урожайності 31,3 ц/га;
- рису – 64,8 тис. тонн при урожайності 54,0 ц/га;

Із технічних культур:

- цукрових буряків – 13,9 млн тонн при урожайності 482,4 ц/га;
- соняшнику – 13,6 млн тонн при урожайності 22,4 ц/га;
- сої – 4,3 млн тонн при урожайності 23,1 ц/га.

Крім того:

- картоплі – 20,9 млн тонн при урожайності 160,7 ц/га;
- овочів – 9,0 млн тонн при урожайності 208,2 ц/га;
- плодів та ягід - 2 050 тис. тонн при урожайності 99,5 ц/га;
- винограду – 400 тис. тонн при урожайності 95,7 ц/га.

Прес-служба / 16.01.2017

За інформацією Мінагрополітики у 2016 році експорт цукру склав 465,9 тис. тонн, що є рекордним показником за всю історію незалежності України. Відтак, присутність українського бурякового цукру на світовому ринку збільшилася у чотири рази у порівнянні із попереднім роком.

«2016 рік став рекордним за багатьма показниками. Так, до рекордного показника з експорту зернових у 39 млн тонн зерна додалася найбільша за всю історію цифра з експорту цукру – майже 466 тис. тонн. Україна продовжує нарощувати експортний потенціал і підтверджувати світове лідерство», - зазначив Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий.

За вересень – грудень поточного маркетингового року українські виробники цукру експортували 344,1 тис. т цукру. За ці чотири місяці український цукор вперше потрапив на ринки М'янми, Шрі-Ланки, Афганістану, Сомалі, Ефіопії, Південноафриканської республіки, Македонії, Судану, Китаю. Слід зазначити, що відкриття нових ринків збуту для українських виробників відбулося за рахунок планомірного підвищення якості цукру.

Станом на 11 січня всі цукрові заводи завершили виробничий сезон. Всього, від початку виробництва виготовлено 2,008 млн т. цукру з 13,66 млн т. цукрового буряку, що на 40,5% більше за показник минулого року. Виробничий сезон стартував 20 серпня, працювало 42 цукрові заводи.

Прес-служба / 12.01.2017

За інформацією Мінагрополітики станом на 6 січня з початку 2016/2017 маркетингового року Україна експортувала 23 072 тисячі тонн зерна. Цей показник на 1 448 тисяч тонн більше, ніж за аналогічний попередній період.

Загалом, прогнозна пропозиція зерна у 2016/2017 році сформована на рівні 71,6 млн тонн, з яких 64,2 млн тонн – виробництво, 7,1 млн тонн – перехідні залишки, та 0,37 млн тонн– імпорт. За культурами, пропозиція зерна виглядає наступним чином: кукурудза – 29,1 млн тонн, пшениця – 28,8 млн тонн, ячмінь – 10,1 млн тонн, жито – 0,45 млн тонн, гречка – 0,197 млн тонн, інші – 3 млн тонн.

Беручи до уваги, що потреба для внутрішнього використання складає 23,5 млн тонн зерна, експортний потенціал зберігається на рівні 40,2 млн тонн, який вже використано на 57%.

Прес-служба / 11.01.2017

За попередніми підрахунками Мінекономрозвитку, рішення Національного банку України про зниження граничної суми готівкових розрахунків за участю фізичних осіб до 50 тис. грн упродовж одного дня очікувано позитивно вплине на процес детінізації економіки. Детінізація відбуватиметься внаслідок зменшення можливостей легалізації доходів населення (сумнівних або незаконних), зокрема, шляхом операцій по придбанню та продажу цінностей, нерухомості, послуг високої вартості. Крім того, таке обмеження сприятиме істотному зменшенню готівки в обігу в межах обсягів, які перевищують поточні потреби споживача.

Зокрема, вищезазначене відобразиться на результатах розрахунку рівня тіньової економіки за монетарним методом. Як відомо, монетарний метод базується на припущені, що при здійсненні суб’єктами господарювання і населенням незареєстрованої економічної діяльності розрахунки за товари, роботи і послуги проводяться з використанням готівки. Так, після запровадження обмеження орієнтовно можливе зменшення рівня тіньової економіки, розрахованого за монетарним методом, на початковому етапі оцінюється в межах близько 4 відсоткових пунктів, що за інших рівних умов знизить інтегральний показник тіньової економіки на близько 2 відсоткові пункти.

Довідково: за підрахунками Мінекономрозвитку, в І півріччі 2016 року рівень тіньової економіки склав 38% від офіційного ВВП, що на 4 відсоткових пункти менше у порівнянні з показником відповідного періоду 2015 року.

Детальніше у звіті Мінекономрозвитку: http://bit.ly/2jcZ6lI