«2016 року ми продовжили дерегуляцію будівельної галузі. Кількість будівельних норм зменшено більше, ніж удвічі, із них 13% скасовано, 44% – переглянуто, як добровільні. Забезпечено розподіл коштів (3 000 млн грн.) ДФРР, затверджено 810 проектів», — наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіональної політики, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко під час підсумкової колегії Міністерства.

«Майже 24 тисяч багатоповерхових житлових будинків (20%) з 120 тисяч створили ОСББ. Половина з них – за останніх півтора року», — повідомив Зубко.

За його словами, кількість будівельних норм зменшено більше, ніж удвічі, із них 13% скасовано, 44% – переглянуто, як добровільні. «Забезпечено розподіл коштів (3 млрд грн.) ДФРР, затверджено 810 проектів. Розподілено і використано субвенцію на фінансування заходів соціально-економічної компенсації населення на території зони спостереження (115,9 млн грн, 229 проектів) та реалізацію V пускового комплексу реконструкції Бортницької станції аерації», — зазначив Геннадій Зубко.

Серед іншого Геннадій Зубко наголосив на реалізації житлових програм, передбачених видатками спецфонду Держбюджету. «Мінрегіону передбачені кошти на реалізацію програми довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам на селі (40 млн гривень), будівництва доступного житла (9,7 млн грн, 50 угод), пільгового молодіжного кредитування – (94,6 млн грн., 271 угоди)», — зауважив він.

Прес-служба / 21.12.2016

Торгівля аграрною продукцією між Україною та Єгиптом сьогодні стала основною складовою торговельно-економічних відносин. Але обидві країни мають на сьогодні невичерпаний потенціал для розвитку двосторонньої співпраці.

Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Українсько-Єгипетського бізнес-форуму та засідання Українсько-Єгипетської ділової ради, за участі Посла Арабської Республіки Єгипет в Україні Хоссама Ельдін М. Алі та представників єгипетської частини Українсько-Єгипетської Ділової ради та єгипетських компаній.

«За десять місяців 2016 року товарообіг в аграрній сфері між Україною та Єгиптом вже досяг $ 1 млрд. Основними продуктами українського експорту до єгипетського ринку стали зернові та олійні культури. Ця країна є головними «воротами» для виходу українських товарів на інші африканські ринки. Ми зацікавлені не лише в диверсифікації товарної структури нашого експорту до Єгипту, але й у збільшенні імпорту якісної продукції, в якій в нас є потреба, з Єгипту», - заявила Ольга Трофімцева.

Зі свого боку Посол Арабської Республіки Єгипет в Україні Хоссам Ельдін М. Алі запевнив, що єгипетська сторона зацікавлена не тільки у розвитку торгівлі між Україною та Єгиптом. Пан Посол відмітив, що основними напрямками для плідної співпраці можуть стати інвестування в українське аграрне виробництво, туристична галузь, спільні наукові проекти, розвиток співпраці на рівні Урядів та проведення спільних торговельних місій.

Окремо Ольга Трофімцева наголосила про необхідність проведення найближчим часом засідання Міжурядової Спільної Комісії з економічного та науково-технічного співробітництва між Україною та Арабською Республікою Єгипет з метою підписання важливих двосторонніх угод, які мають сприяти подальшому розвитку економічних відносин між двома країнами.

Довідково: За результатами 2015 року товарообіг продукцією сільського господарства між Україною та Єгиптом становив $ 1 060 млрд. Plaukų šalinimas lazeriu Vilniuje gera kaina Експорт склав $ 1 026 млрд, що на $ 366,5 млн. Єгипет зайняв 3 позицію (6,9%) серед країн, до яких найбільше експортувалося української продукції АПК. За результатами 8 місяців 2016 року товарообіг продукцією сільського господарства між Україною та Єгиптом склав $ 816,6 млн дол. США. У порівнянні з аналогічних періодом 2015 року товарообіг збільшився на $ 94,7 млн. Експорт склав - $ 799,1 млн, а імпорт - $17,4 млн.

Прес-служба / 20.12.2016

За інформацією Мінагрополітики у зиму Україна входить із сформованим клином під озимими зерновими культурами у 6 951,8 тисячі гектарів.

Найбільшу площу відведено під пшеницю та тритікале – 5 911,4 тисячі га. Структура під іншими культурами: жито – 158,1 тис. га, ячмінь – 882,3 тис. га.

Окрім того озимим ріпаком засіяно 845,2 тис. га.

Із засіяних 6,9 млн га, сходи отримано на площі 6,5 млн га. З них: у доброму та задовільному стані 5,4 млн га, у слабкому та зрідженому стані – 1,1 млн га. За підрахунками близько 465 тис. га або 7% посівів не утворили сходів.

Крім того, сходи озимого ріпаку, із посіяних 845,2 тис. га, отримані на площі 782,5 тис. га. З них: в доброму та задовільному стані 642,7 тис. га, у слабкому та зрідженому стані – 138,4 тис. га. За підрахунками майже 62,7 тис. га або 7% посівів не утворили сходів.

Подальший стан посівів особливо тих, що не зійшли, слабких та зріджених у вирішальній мірі буде залежати від сприятливості погодних умов перезимівлі озимих культур.

Прес-служба / 15.12.2016

12 грудня, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України підписало багатосторонній Меморандум з проектами технічної допомоги Western NIS Enterprise Fund і EDGE щодо подальшого розвитку і функціонування Офісу з просування експорту.

У церемонії підписання взяли участь Перший віце-прем’єр міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, Президент і Головний виконавчий директор WNISEF Ярослава Джонсон та Директор проекту EDGE Таня Сенфорд Аммар.

Степан Кубів під час своєї промови підкреслив важливість підтримки реформ нашими західними партнерами та висловив вдячність Урядам США і Канади. Наталія Микольська розповіла про подальші плани розвитку Офісу з просування експорту: “Ми працюємо над практичними рішеннями для українського бізнесу щодо просування експорту на зовнішні ринки. Вперше за 25 років створена окрема проектна команда, яка працюватиме з українськими експортерами: проводитиме практичні тренінги, надаватиме інформацію, організовуватиме торговельні місії. За більше року роботи невеликої команди волонтерів ми вже маємо багато важливих результатів - бізнес-форуми, промо-матеріали, торговельні місії. А зараз отримавши системну підтримку, проектна команда Офісу зможу робити ще більше”.

Підписання Меморандуму прокоментувала також Керівник Офісу з просування експорту Мар’яна Каганяк: “Україна змінюється і ми є частиною цих змін. Завдяки тісній співпраці – з Міністерством та підтримці проектів технічної допомоги – ми маємо амбітні цілі. Наша місія – допомогти бізнесу скористатися тими можливостями глобального ринку, які існують, але про які компанії не знають. Я хотіла би закликати бізнес до активної співпраці з нами – зворотній зв’язок від вас є дуже важливим”.

Прес-служба / 15.12.2016

За інформацією Мінекономрозвитку українську електронну систему публічних закупівель ProZorro було визнано переможцем третьої щорічної премії ініціативи в сфері відкритого врядування Open Government Awards 2016. Оголошення переможців відбулося під час саміту Open Government Partnership (OGP Global Summit), що проходить в Парижі.

Премія відзначає громадські ініціативи, які використовують урядові дані для досягнення соціально важливих цілей. Автори ініціатив повинні були продемонструвати реальні результати прозорого використання урядових даних. Як зазначають організатори премії, система ProZorro «проливає світло на корупційні практики закупівель в Україні».

Другу премію Open Government Awards 2016 отримала платформа API Pemilu (Індонезія), яка централізує дані виборів для більшого залучення громадян і раціоналізації виборчого процесу. Володар третього місця - гондураська філія ініціативи Construction Sector Transparency Initiative (CoST), яка дозволяє краще контролювати витрати уряду на будівництво і інфраструктуру. Минулого року переможцем було визнано проект з Уругваю ("ATuServicio.uy", показники ефективності постачальників медпослуг). Друге місце посіла Індонезія (проект "Pencerah Nusantara"). А третє - Великобританія (проект “Neighborhood Planning”).

Нагадаємо, що в травні 2016 року на церемонії в Лондоні ProZorro отримала найвищу відзнаку в сфері публічних закупівель – міжнародну премію World Procurement Awards. Українська система також рекомендована як успішний зразок реформи публічних закупівель Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР). Наразі ведуться переговори з урядами інших країн щодо впровадження систем e-procurement на основі принципів і підходів ProZorro, за підтримки української команди розробників.

Прес-служба / 12.12.2016

Україна - третій виробник гречки у світі. За обсягами виробництва гречки наша країна поступається лише Росії та Китаю.

Як інформує Український клуб аграрного бізнесу, в останні роки виробництво гречки в Україні характеризувалося різкими коливаннями у межах 140-180 тис. т, що було зумовлено передусім ціною на культуру. Внутрішнє споживання цієї зернової становить 130-140 тис. т. І хоча цього року виробники зібрали 190 тис. т зернової, що на 36% більше, ніж торік, проте Україна була нетто-імпортером гречки і за 10 місяців 2016 року завезла 3,6 тис т зернової на суму 1,8 млн дол. США.

Стабілізувати ситуацію на ринку гречки може розширення ринків збуту. Експорт допоможе зняти залишки зернової на внутрішньому ринку і стане додатковим фактором становлення конкурентного рівня цін для виробника. Перспективним у цьому напрямку є країни Європейського Союзу, які щорічно імпортують біля 50 тис. т гречки (30% українського виробництва). При цьому європейський ринок традиційно є більш преміальним, ніж вітчизняний.

Детальніше про динаміку цін на ринку гречки, світову торгівлю, найбільших експортерів/імпортерів, основні ринки збуту для України, - читайте у дослідженні УКАБ «Нішеві напрямки агровиробництва»: гречка.

Прес-служба / 05.12.2016

Кабінет Міністрів України затвердив розпорядження про запуск пілотного проекту із організації діяльності Централізованої закупівельної організації (ЦЗО). Створення ЦЗО в Україні передбачене Стратегією реформування системи публічних закупівель до 2022 року та дозволяє значно підвищити якість і ефективність публічних закупівель.

Централізована закупівельна організація організовує закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників. Для цього ЦЗО отримує від закупівельників, виключно на добровільних засадах, замовлення на проведення закупівель, об’єднує такі замовлення у великі лоти і кваліфіковано організовує закупівлі. Використання Централізованих закупівельних організацій широко розповсюджено в Європі. Вони допомагають проводити закупівлі тим замовникам, в яких немає великого штату кваліфікованих закупівельників, і вивільняють, таким чином значні ресурси.

“Для замовників використання ЦЗО означає значне спрощення процедур, - пояснив перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов. - Вони можуть своїм добровільним рішенням частково або повністю аутсорсити ЦЗО, наприклад, закупівлі паперу чи побутової хімії, і організація закупить ці товари для них, та ще й дешевше, оскільки ЦЗО об’єднує замовлення по однакових товарах у великі тендери”.

Крім того, замовник не буде витрачати зайвих ресурсів на непрофільну діяльність. При цьому об’єднання лотів і організація регулярних великих тендерів дозволить залучити більше постачальників, оскільки бізнесу цікаво брати участь у великих, якісно організованих закупівлях.

Для цього буде створена державна установа «Професійні закупівлі». На базі установи буде створено перший пілотний проект із впровадження ЦЗО, участь в яких будуть брати Уряд на рівні Секретаріату Кабміну, а також Донецька цивільна адміністрація, яка буде використовувати ЦЗО у питанні відбудови Донбасу. Очікується, що після успішного завершення пілотного проекту досвід ЦЗО буде розповсюджено, зокрема на регіональному рівні.

Детальніше про пілотний проект ЦЗО: http://bit.ly/2gAyMAO

Прес-служба / 01.12.2016

В Кабінеті Міністрів України відбувся “дерегуляційний день”, результатом якого стало скасування більше 360 застарілих обмежуючих нормативних актів. Крім того, Уряд значно спростив умови роботи для аграріїв і телеком-ринку.

Рішення, які були розглянуті під час Кабміну, значно спрощують життя малому і середньому бізнесу, мінімізують корупційні ризики і заощадять підприємцям мільярди гривень, зазначив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

“Валовий національний продукт створює підприємництво, реальний сектор, якому ми повинні не заважати, з одного боку, а з іншого боку створювати такі регуляції такі, які б дали можливість нас робити конкурентними. А не так, як іноді це відбувається, коли держава створює штучно бар'єри і бізнес починає вигадувати, як їх обходити. Будь-який чиновник може причепитися, як до стовпа, до будь-якого бізнесу, підприємця, тому що у нього є сотні, тисячі регуляцій, деякі - ще з часів Радянського Союзу, і потім починають нараховувати штрафи, створювати тиск. Ми будемо знищувати такі регуляції, а тих, хто проти, будемо виводити поза межі роботи нашого Уряду”, - наголосив Прем'єр-міністр.

Зі свого боку перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов зазначив, що з допомогою експертів Офісу ефективного регулювання (BRDO), створеного за підтримки Мінекономіки, а також Стратегічної групи радників з підтримки реформ було підготовлено пакет дерегуляційних ініціатив, які значно впливають на розвиток бізнесу. “Деякі з документів будуть повністю скасовані, деякі – оновлені таким чином, щоб краще відповідати сучасним вимогам. Це складна і важлива робота, і сьогодні ми зробили в неї вагомий внесок”, - додав Максим Нефьодов.

Зокрема, під час засідання Уряду було прийнято рішення скасувати 367 незаконних та неактуальних нормативних актів. Це рішення дозволить значно зменшити адміністративний тиск та корупційні ризики при адмініструванні суперечливих норм.

Також було ухвалено рішення щодо скасування мінімального розміру оплати послуг нотаріусів на рівні 1% (Указ №762 від 10.07.1998 р.). Таке обмеження приводило до того, що нотаріуси отримали величезні виплати, навіть якщо були готові отримати менше. За даними експертів, загальний обсяг операцій з нерухомістю у 2014 році склав 55 мільярдів гривень. Це означає, що нотаріуси отримали щонайменше 550 мільйонів гривень в якості оплати послуг (як державні, так і приватні). «Тому цей обов’язковий мінімум у розмірі в 1% має конкретну вартість для держави та інвестора. І його скасування значно зменшить витрати при договорах з купівлі-продажу нерухомості», - підкреслив перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі.

Під час “дерегуляційного дня” Уряд також скасував заборону на змішування зерна різних сортів (правки в Наказ Мін АгроПолітики №661 від 13.10.2008 р.).Сьогодні аграрії несуть величезні втрати через цю необґрунтовану заборону. ЇЇ скасування призведе до зниження логістичних втрат, збільшення потужності елеваторів і портів, і, як наслідок, збільшення валютних надходжень до бюджету. Очікується, що економічний ефект цього рішення для бізнесу до 2020 року складе більше 10 млрд гривень.

Крім того Уряд вдосконалив процедури розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Термін отримання відомостей про грошову оцінку земельної ділянки заявником буде скорочено до 1 дня. Також вносяться зміни до типового договору оренду землі, що дозволить скоротити кількості судових спорів, пов’язаних із колізіями законодавства про оренду землі (наразі 20 тис. на рік).

Очікується, що дерегуляційні дні, на яких будуть розглядатися пакети важливих для бізнесу ініціатив, будуть проводитись в Уряді регулярно.

Детальніше про рішення “дерегуляційного дня”: http://bit.ly/2f5SBQ5

Прес-служба / 01.12.2016

Сьогодні, в рамках робочого візиту української урядової делегації під керівництвом Першого віце-прем'єр-міністра України - міністра економічного розвитку та торгівлі С. Кубіва до Японії, відбулась зустріч заступника міністра аграрної політики та продовольства Ольги Трофімцевої та заступника міністра економіки Наталіяї Микольської з віце-міністром сільського господарства, лісництва та рибальства Японії Кацуо Якуро.

Основними темами зустрічі було розширення торговельно-економічних відносин між двома країнами, в тому числі за рахунок перероблених продуктів, таких як сокові концентрати, м’ясні напівфабрикати, томатна паста тощо. Окрім того, великий потенціал на японському ринку, який відрізняє висока ємність та купівельна платоспроможність споживачів, мають українські свіжі та перероблені органічні та нішеві продукти, як наприклад ягоди або мед. Пан Якуро запросив українських виробників продуктів харчування, зацікавлених у виході на японський ринок, відвідати найбільшу профільну виставку FOODEX у березні 2017 року та показати свою продукцію потенційним японським покупцям.

Трофімцева наголосила в ході перемовин з японськім колегою на необхідності більш тісної співпраці профільних міністерств у розвитку інвестиційних проектів, в тому числі з залученням Японського агентства міжнародного співробітництва JICA та запропонувала організувати бізнес-місію для представників японських компаній, зацікавлених не лише в торговельній, але й в інвестиційній співпраці з українськими фірмами, наступного року з метою встановлення прямих бізнес-контактів. Інвестиції в логістику, інфраструктурні об’єкти, зрошення, переробку та лабораторії контролю якості, розвиток smart farming та машини та обладнання для малих фермерів є серед пріоритетних інвестиційних напрямків в аграрний сектор України.

Довідково: товарообіг сільськогосподарською продукцією між Україною та Японією в 2015 році склав 156,6 млн дол., з них експорт – 154,8 млн дол. Основними товарними групами, які експортувались до Японії з України, були зернові та тютюн і вироби з нього.

Прес-служба / 22.11.2016

Загальний експорт продукції АПК у 2016 році, порівняно з січнем-жовтнем 2015 року, зріс на 2,1% до 11,8 млрд доларів США, повідомляє Український клуб аграрного бізнесу.

Проте, нарощення поставок за кордон спостерігається лише по групі товарів «олії та жири» - на 19,6%. За цей період відбулося збільшення обсягів реалізації соняшникової олії на 22,9% (+699,2 тис. т порівняно з січнем-жовтнем 2015 р). Зокрема, за останні 5 років експорт української соняшникової олії зріс на 46,8%, та минулого року становив 3,9 млн т у натуральному обсязі.

Причиною зростання експорту є збільшення попиту на соняшникову олію на світовому ринку олій та жирів. Так, обсяги світового імпорту соняшникової олії зросли на 44,3% у 2015 році, порівняно з 2011 роком, і становили 9,2 млн т. У середньому, впродовж останніх 5 років, обсяги імпорту щороку зростали на 9,6%. У той час як попит на пальмову і соєву олії зростав лише на 4,7% і 2,6% відповідно. Подібна тенденція свідчить про те, що обсяги реалізації української олії будуть зростати і надалі, особливо враховуючи активний попит збоку Китаю.

Основними світовими споживачами соняшникової олії є Індія, що імпортує 16,3% олії з соняшнику, Туреччина – 8,6% та Китай – 7%. Ці країни останніми роками значно наростили імпорт олії, особливо Китай, котрий за останні 5 років збільшив обсяги поставок у 9 разів у натуральному обсязі. Основними покупцями української олії цього року (за 10 місяців) стали Індія (30%) та Китай (14,3%), що разом купили 44,3% всієї української соняшникової олії.

Прес-служба / 18.11.2016