21 червня в Адміністрації Президента України відбулося обговорення концепції «Держава у смартфоні» як одного з важливих компонентів цифрової економіки. На зустрічі були присутні представники міжнародних донорів і проектів технічної допомоги, зокрема Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Представництва Європейського Союзу в Україні, Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA), Швейцарського бюро співробітництва (SDC) тощо.

Президент України Володимир Зеленський скасував указ про обов’язковість носіння шкільної форми. Відповідний указ був підписаний 20 червня.

Президент України Володимир Зеленський підписав укази №418/2019 і №419/2019 про визнання такими, що втратили чинність, низку важливих державних документів. Укази охоплюють період із 1991 по 2001 роки.

Укази, що регламентували різноманітні державні питання, втрачають чинність  21 червня 2019 року.

Зокрема, із дня набрання чинності зазначеним Указом не діятиме Указ Президента від 10 липня 1998 року № 762 «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій», яким установлювалося, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не міг бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії. А до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми, одержані в результаті відчуження майна, що належить громадянам на праві власності за договорами, посвідченими в установленому законом порядку.

Також втрачають чинність укази від 21 грудня 1994 року № 785 «Про встановлення рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні», від 12 червня 1995 року № 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», від 19 червня 1995 року № 459 «Про забезпечення управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності, у процесі його приватизації», від 12 липня 1995 року № 609 «Про марки акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби», від 15 березня 1996 року № 192 «Про додаткові заходи щодо фінансування потреб національної оборони, правоохоронної діяльності та забезпечення безпеки держави» тощо.

Повний перелік указів, які втратили чинність, на сайті Адміністрації Президента.

20 червня 2019 р. у Києві відбувся форум «Діалог бізнесу та влади». У форумі взяв участь Президент України Володимир Зеленський. Він окреслив проблеми країни та шляхи їх подолання.

Постановою Правління Національного банку України  від 18.06.2019 року №76 скасовано  Розділ IІІ «Обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті», що містився у    Положенні  «Про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валют».

Заборона на проведення органами державного нагляду планових заходів щодо здійснення контролю в сфері господарської діяльності подовжено до 31 грудня 2018 року.

30 грудня 2017 року Президент України Петро Порошенко підписав Закон України №2246-VІІІ «Про Державний бюджет на 2018 рік», і відповідні зміни будуть внесені в Закон №1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Тобто, до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду можуть бути здійснені за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду або за рішенням суду, а також у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання, і в разі настання події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя і здоров'я людини, захист навколишнього середовища і забезпечення безпеки держави (відповідно до критеріїв, затверджених КМУ).

Також позапланові заходи державного нагляду можуть бути здійснені з метою перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

За матеріалами: propozitsiya.com

Представники 30 українських і понад 50 хорватських компаній взяли участь в українсько-хорватському бізнес-форумі, що відбувся у Загребі. Вітчизняні підприємці представили різноманітні галузі: машинобудування, сільське господарство, фармацевтику, будівництво, торгівлю тощо. Делегацію очолював президент ТПП України Геннадій Чижиков.

Основні напрями бізнес-інтересів двох країн – постачання продуктів харчування і вин, металу і виробів із нього; кооперація в галузі суднобудування та ремонту суден і яхт; туризм; будівництво і девелопмент; співпраця з метою спільного виходу на ринки третіх країн.

Велися також перемовини щодо прямого авіасполучення. Воно б відкрило нові можливості для розвитку торговельно-економічної та культурно-гуманітарної співпраці України та Хорватії.

Мова йшла й про розширення співробітництва у туристичній галузі, зокрема шляхом збільшення кількості спільних туристичних проектів із метою створення об’єктів туристичної інфраструктури в Україні.

Це вже третій українсько-хорватський бізнес-форум за останні півтора роки. Завдяки зусиллям дипломатів, торгово-промислових палат і бізнесменів України та Хорватії торговельно-економічне співробітництво між країнами поступово посилюється.

Для українських підприємців ринок Хорватії відкриває великі перспективи. Член ЄС з 2013 року, Хорватія надає можливість доступу до капіталу ЄС через бізнес-співпрацю. Найбільші показники товарообігу країна має із Німеччиною, Італією, Австрією, Словаччиною, Угорщиною. Україна у цьому списку поки посідає лише 55-те місце із 14% товарообігу. Цей обсяг торгівлі може бути достатньо збільшений. Візит української делегації, українсько-хорватський бізнес-форум і двосторонні переговори підприємців дадуть серйозний поштовх у цьому питанні.

За інформацією прес-служби ТППУ / 16.06.2017.

Для цілісності процесу імплементації директив ЄС в Україні, представлення питань сталого розвитку в усіх аспектах торговельних відносин, для того, щоб результати євроінтеграційної політики відчувало все суспільство, бізнес і, насамперед, МСП, а також з метою надання рекомендацій щодо імплементації глави 13 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, за ініціативи ТПП України створено Дорадчу групу з питань сталого розвитку української сторони.

Дорадча група з питань сталого розвитку – це команда експертів галузей економіки України, що працюватиме задля грамотної, свідомої побудови всіх євроінтеграційних реформ, від планування до моніторингу й оцінювання. Вона створена з урахуванням критеріїв, застосованих при формуванні Дорадчої групи європейської сторони. На сьогодні до її складу входить 29 організацій. Група відкрита до діалогу і вступу нових членів. Узагальнювати досвід і презентувати його на міждержавному рівні – ось головний меседж новоствореного об’єднання.

На прес-конференції, проведеній 9 червня, повідомили, що Дорадча група за участю ТПП України вже презентувала себе європейській спільноті, взявши участь у Першому Форумі громадянського суспільства у Брюсселі, що проходив 29-30 травня 2017 року в рамках першого засідання Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку, де вони окреслили подальші кроки щодо розбудови інституції в Україні.

За інформацією прес-служби ТППУ / 13.06.2017.

В Україні заснували Міжнародну раду палат і бізнес-асоціацій, яка об’єднує іноземний та національний бізнеси, з метою залучити більше інвесторів до України.

Урочиста церемонія підписання меморандуму про її створення відбулася 19 квітня в Торгово-промисловій палаті України, повідомляється на офіційному сайті ТППУ.

Американсько-Українська ділова рада, Китайська торгова асоціація, Міжнародна турецько-українська бізнес-асоціація, Німецько-Українська торгово-промислова палата, Торгово-промислова палата України та Франко-Українська торгово-промислова палата ухвалили рішення об’єднатися задля поліпшення умов для самоврядування бізнесу в Україні. Долучитися до спільноти висловила бажання й Британсько-Українська торгова палата.

Міжнародні торгові палати й асоціації іноземного бізнесу спільно захищатимуть бізнес-інтереси іноземних і вітчизняних інвесторів в Україні,а також співпрацюватимуть із мето активізації та поглиблення рівня бізнес-діалогу з урядом.

Новоутворена платформа загалом об’єднує близько 9 тисяч компаній, із яких 8 тисяч – члени ТПП України, що представляють національний бізнес,і майже тисяча іноземних інвесторів, які працюють в Україні.

Рада збиратиметься регулярно для обговорення актуальних питань, рамкових умов для інвестування та готуватиме пропозиції уряду України щодо вдосконалення можливостей самоврядування, економічної ситуації та бізнес-клімату, вирішення системних проблем, що заважають іноземним і вітчизняним інвесторам в Україні.

У заході також взяли участь керівники дипломатичних установ зарубіжних країн, акредитованих в Україні.

Прес-служба / 25.04.2017.

Офіційне звернення щодо необхідності втрутитися та терміново розв’язати проблему на початку березня цього року прем'єр-міністрові направила Торгово-промислова палата України.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман дав доручення Міністерству економічного розвитку і торгівлі, Міністерству інфраструктури, Укрзалізниці й Антимонопольному комітету України напрацювати пропозиції щодо вирішення кризової ситуації, що склалася зі збереженням торговельно-економічної присутності України в регіоні Центральної Азії у зв’язку з транзитною блокадою, яку застосовує Росія проти України.

Торгово-промислова палата України, від імені бізнес-спільноти, висловила занепокоєність з приводу того, що наразі українські експортери для доставки продукції в Центральну Азію і Сіньцзян-Уйгурський автономний район Китайської Народної Республіки вимушені використовувати альтернативний маршрут через Чорноморську і Каспійську поромні переправи. Але низка проблем ставить під сумнів його ефективність.

Палата пропонує три варіанти вирішення проблеми, повідомляє офіційний сайт ТППУ. Так, для підвищення конкурентоспроможності альтернативного маршруту в обхід Росії необхідно активізувати роботу з узгодження єдиної конкурентної тарифної політики маршруту і запровадження єдиного наскрізного маршруту через транзитні країни.

Крім того, доцільно оптимізувати тарифи чорноморських поромних переправ і зменшити ставки портових зборів (на 50%).

Керівництво ТППУ, яке діє в інтересах малого та середнього українського бізнесу, висловлює сподівання, що найближчим часом це питання буде врегульовано з урахуванням чинних нормативних актів, економічної ситуації та можливих соціально-економічних наслідків.

Прес-служба / 6.04.2017.