Зернобобові культури є перспективними для виробництва малими та середніми аграріями. Також ці культури є цікавими для тих, хто хоче диверсифікувати своє виробництво, покращити або утримати якість своїх ґрунтів

Про це наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час круглого столу «Бобовий бум: відповідь України на зміни глобального попиту», який відбувся 17 жовтня в ІА «Інтерфакс-Україна».

«Одним із пріоритетів нашої стратегії «3+5» є розвиток виробництва «нішевих» культур. Однозначно зернобобові і бобові овочі я відношу до цих нішевих культур, які можуть нам дати поштовх для диверсифікації аграрного виробництва і аграрного експорту», - повідомила Трофімцева.

За її словами, Індія є одним із найбільших імпортерів зернобобових культур з України. «Однак, на мою думку, наша сьогоднішня статистика експорту зернобобових до Індії не відображає реального потенціалу, який ми могли б використати. Тому ми з індійськими колегами і вирішили ініціювати спільний проект з розвитку виробництва бобових культур саме під потреби індійського ринку. На цьому гігантському ринку нам потрібно конкурувати з такими гравцями, як Канада та Австралія, тому ми маємо шукати варіанти закріплення там», - розповіла заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Головне, вважає Ольга Трофімцева, необхідно шукати нові ринку збуту для цих культур, в тому числі розвивати внутрішній ринок, і одночасно вдосконалювати технології вирощування та переробки. Розвиток ринку бобових культур – це комплексний процес, який дасть поштовх і у інших підсекторах, таких як тваринництво (зернобобові є важливою складовою кормів).

В рамках круглого столу було, в тому числі, домовлено про можливості співпраці Міністерства аграрної політики та продовольства України та Canada Agribusiness Platform в даному напрямку, що дасть можливість залучати до проектів в даній галузі більш активно канадський бізнес.

Прес-служба / 19.10.2016

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України стурбоване спробами окремих міських рад відмовитись від використання електронної система публічних закупівель ProZorro на так званих допорогових закупівлях (до 200 тис грн на товари і послуги і до 1,5 млн грн на роботи). Ефективність системи ProZorro не викликає сумнівів – сума економії завдяки її використанню перетнула межу в 5 млрд грн.

Проте, окремі місцеві органи влади намагаються відхилити використання ProZorro на невеликих тендерах.Так, 25 жовтня міська рада Черкас розгляне питання щодо скасування рішення від 13 травня «Про здійснення електронних закупівель у м. Черкаси». Вказаним рішенням міської ради від 13 травня було встановлено обов’язковість використання ProZorro для закупівель товарів та послуг на суму від 30 тис грн, а на роботи – від 100 тис грн і більше.

Згідно Закону України «Про публічні закупівлі» при закупівлях від 50 тис грн державний замовник зобов'язаний завантажувати у систему відскановані копії договорів. «Але це не означає, що можна направо і наліво без звіту і конкуренції витрачати гроші платників податків. Сама філософія допорогових закупівель в тому, щоб зробити процес закупівель більш гнучким, але з користю для громади. Ви можете встановити власну нижню межу, наприклад, у Черкасах зараз це 30 тис грн, і всі тендери на цю і більшу суму проводити через систему. Хоча досвід доводить, що конкуренція і економія є вже на тендерах вартістю від 5-10 тис грн», - розповів заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

Зрозуміло, що є надзвичайні обставини і термінові закупівлі. «Але не треба прикривати піклуванням про громаду власну неспроможність нормально планувати і витрачати гроші платників податків», - підкреслив Максим Нефьодов.

Позиція Мінекономрозвитку щодо використання ProZorro на допорогових тендерах отримала повну підтримку Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. “Уряд неодноразово наголошував, що всі 100% закупівель за кошти платників податків мають йти через систему ProZorro! Це десятки мільярдів гривень, які можуть бути заощаджені. Якщо якісь керівники в якихось регіонах не розуміють цього, то уряд буде враховувати прозорість та ефективність використання коштів при виділенні ресурсів із державного бюджету. Не мають кошти бюджету йти туди, де ділки будуть сувати в них руки та не звітувати про використання!“, - зазначив Прем’єр-міністр.

Уряд наполегливо рекомендує всім місцевим органам влади використовувати ProZorro на допорогових закупівлях, оскільки це забезпечує ефективне використання податків. А також сильнішу конкуренцію і, як наслідок, більш якісні товари та послуги для місцевих громад.

Довідка про ProZorro

ProZorro – електронна система публічних закупівель, яка прийшла на зміну паперовим державним тендерам. Державні установи та підприємства закуповують товари і послуги на 250 млрд грн на рік. За оцінками експертів, близько 25 млрд. грн йшло в кишені корупціонерів і ще 25 млрд. грн втрачалось через низьку ефективність закупівель.

З 1 серпня всі публічні закупівлі відбуваються в електронній системі ProZorro. Кожен бажаючий може вивчити тендерну документацію і навіть слідкувати за аукціоном в режимі онлайн. Для бізнесу спрощений доступ до державних тендерів: подання документів і аукціон відбуваються онлайн, переможець обирається за прозорими критеріями, і вся необхідна інформація доступна в декілька кліків. Вже сьогодні ProZorro дозволила заощадити більше 5 млрд грн.

Прес-служба / 19.10.2016

Українське борошно – найдешевше у світі

Україна стала світовим лідером з продажу борошна у 2015-2016 маркетинговому році, з обсягом поставок у 344 тисячі тонн. Порівняно з попереднім роком, експорт зріс на 32,5%, при цьому ціна українського борошна була найнижчою в світі. Про це повідомила Продовольча та сільськогосподарської організації ООН (FAO) з посиланням на радника голови правління ПАТ "Аграрний фонд" Сергія Сакіркіна, передає УНІАН.

"Всього в 2015-2016 МР Україна відвантажила 344 тисячі тонн борошна на суму 72,9 мільйона доларів, ставши одночасно світовим лідером за обсягами поставок і аутсайдером - за вартістю... Середня ціна на борошно вищого гатунку за умовами FCA в 2015-2016 МР знизилася в порівнянні з попереднім роком і становила 193,2 долара за тонну в червні 2016 року", - йдеться в повідомленні.

За даними прес-служби, друге місце в світі за обсягами експорту борошна займають США – у 2015-2016 році вони поставили на світові ринки 303 тис. тонн борошна на суму 151,02 мільйона доларів. Таким чином обсяг коштів, виручених США від експорту борошна, більш ніж в 2 рази перевищує аналогічний показник в Україні.

На третьому місці Росія із 289 тисяч тонн на 87,66 мільйона доларів.

По структурі експорту найбільше борошна з України поставляється в Східну Азію - 48% від загального експортного обсягу борошна в 2015-2016 МР, що на 7 п. п. більше, ніж у 2014-2015 МГ. Далі по списку розташувалися Близький Схід (18% в 2015-2016 МГ проти 26% у 2014-2015 МР), країни СНД (11% проти 15%) і Південно-Східна Азія (11% в 2015-2016 МР, як і роком раніше). Stiklo konstrukcijos gera kaina

Прес-служба / 11.10.2016

Міністерство аграрної політики та продовольства України та корейська компанія «POSCO DAEWOO» підписали протокол про наміри щодо реалізації проекту з оновлення сільськогосподарської техніки в Україні для малих і середніх українських сільгоспвиробників.

Відповідний протокол був підписаний під час другого форуму «Економічне співробітництво Україна – Корея» заступником Міністра з питань євроінтеграції Ольгою Трофімцевою та старшим виконуючим Віце-президентом компанії «POSCO DAEWOO Corp.» Кім Сонгю.

Коментуючи дану подію Ольга Трофімцева зазначила, що підписання протоколу з корейською компанією «POSCO DAEWOO» визначає напрями співробітництва між двома державами в аграрній сфері. «Підписанням протоколу сторони погоджуються розробити спільну програму із забезпечення новітньою сільськогосподарською технікою малих та середніх сільськогосподарських виробників в Україні. Вона допоможе зробити важливий внесок у стабілізацію та послідовний розвиток її агропромислового комплексу».

Наступним кроком у співпраці за даним напрямком має стати створення спільної робочої групи з метою розробки плану дій, необхідних для започаткування Програми. Робоча група формується з компетентних фахівців обох сторін і профільних асоціацій України та має на меті:

визначення загальних принципів та умов, які є необхідними для ефективної реалізації програми;

підготовку переліку сільськогосподарської техніки для програми; пошук відповідного українського партнера для реалізації програми;

підготовку проекту детальної та конкретної угоди про терміни і умови реалізації програми.

Прес-служба / 05.10.2016

Зважаючи на пріоритети стратегії 3+5, розвиток галузі садівництва та ягідництва є одним із пріоритетних напрямків для Мінагрополітики. Про це повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева під час ІІ українсько-голландського семінару «Виробництво та експортні можливості українських фруктів та ягід».

За словами Ольги Трофімцевої, ця подія дійсно є символічною, бо фактично являє собою підтвердження європейського вибору України та намагання максимально швидко сприяти євроінтеграційним процесам. В даному випадку в садівничому секторі української аграрної економіки

Заступник Міністра підтримала аналогію ведення бізнесу в садівництві зі спортом, наведену голландськими колегами: "В Україні є багато передумов для того щоб бути успішними у аграрному секторі. В нас є добрі гени - це наші ґрунти, але нам потрібно ще мати й добре «спортивне обладнання» - це технології, високоефективні сорти та гібриди рослин. А також мати добре «місце для тренування» – це наша законодавча база, рамкові умови ведення бізнесу в секторі."

Вона переконана, що буде будемо робити все можливе, щоб саме ті хто займається виробництвом і переробкою ягід чи фруктів та спрямовують продукцію на експорт отримували допомогу від держави. Адже наразі експорт в даному сегменті зростає і за останні 4 роки експорт, наприклад, ягід виріс майже в 4 рази. В 2015 році Україна експортувала свіжих та заморожених ягід на більш ніж 12,5 млн. дол. І основним регіоном, який купує дану продукцію, є саме Європейський Союз. Тому, можна сказати, що багато наших виробників вже виробляють продукцію у відповідності до стандартів якості ЄС. ", - запевнила Ольга Трофімцева.

Довідково:

Український Уряд та Мінагрополітики завжди приділяли увагу розвитку галузі садівництва.

У 2015 році вирощено 2152,8 тис. тонн плодів та ягід, що на 7,7 % більше порівняно з 2014 роком, урожайність зросла з 95,2 ц/га до 104,5 ц/га, а фактичне споживання на 1 особу з 46 до 50 кг на рік.

У 2017 році Уряд планує виділити для підтримки аграрного сектору країни 5,5 млрд гривень, з яких близько 200 млн гривень має бути спрямовано для погашення кредиторської заборгованості суб’єктам господарювання, які займаються садівництвом та виноградарством. А також 75 млн гривень для компенсації витрат у галузях в поточному році. Поряд з цим розроблений фахівцями робочої групи Мінагрополітики проект Закону України «Про розсадництво багаторічних рослин», яким регулюються питання виробництва, сертифікації, поширення та використання садивного матеріалу плодових, за сприяння Посольства Королівства Нідерландів в Україні було надіслано на експертизу до Нідерландської Генеральної інспекційної служби садово-городніх культур Naktuinbouw.

Джерело: сайт Мінагрополітики http://minagro.gov.ua/uk/node/22277

Прес-служба / 27.09.2016

Українські виробники не звертають увагу на продукти із захищеними географічними назвами. Про це в інтерв’ю для одного з українських інтернет-видань розповіла Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції.«Поки що виробники не звернули увагу на продукти із захищеними географічними назвами або традиційною рецептурою (PDO/PGI/TSG). Ми теж можемо їх поставляти до Європи. Наприклад, «Полтавські вареники», яблука «Карпатський коник», вода «Нафтуся» або «Херсонські кавуни», якісь специфічні регіональні наливки, але їх потрібно зареєструвати за європейськими регламентами», - говорить Трофімцева.

За словами заступника Міністра, це ніші, які потрібно використовувати «та заробляти на них».

Нагадаємо, раніше Уряд схвалив пропозицію Міністра Тараса Кутового про призначення Ольги Трофімцевої на посаду заступника Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції. Відповідне рішення було прийняте на засіданні Кабінету Міністрів України в четвер, 8 вересня.

Прес-служба / 13.09.2016

На минулому тижні Міністр фінансів Олександр Данилюк представив Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради робочу версію пакету змін до Податкового кодексу України.

Наразі робоча група, до якої входять депутати, громадські експерти, бізнес, ДФС та Мінфін завершує роботу над документом. Планується подати фінальну версію на Кабмін до кінця вересня.

Головна мета змін - спростити адміністрування, зменшити можливості маніпуляцій у ДФС та відповідно тиск на бізнес.

Ключові зміни включають серед іншого введення податкових канікул на п’ять років для новоствореного малого бізнесу, запровадження прозорого відшкодування ПДВ через єдиний реєстр та передача баз даних від Державної фіскальної служби до Мінфіну. Ліквідація податкової міліції пропонується в окремому законопроекті, який зараз погоджується з зацікавленими органами.

Прес-служба / 12.09.2016

Україна має великий потенціал для розвитку аграрної галузі і збільшення показників врожайності в середньому на 20%. Про це під час звіту про результати та прогнози розвитку галузі на засіданні Уряду повідомив очільник Мінагрополітики Тарас Кутовий.

«Сьогодні лідерами з урожайності є Вінницька, Хмельницька, Черкаська та Київська області. Тоді, як середня врожайність по країні сягає 39 ц/га. Якщо збільшити врожайність до лідерів, а це приблизно 20%, то врожай зернових збільшиться на 8-9 млн тонн»,- зазначив Міністр.

Міністр також повідомив, що експорт зернових цього року може сягнути 39,8 млн тонн, з яких пшениці 14 млн тонн та додав, що аграрії вже зібрали 38,6 млн тонн зернових.

Під час доповіді Міністр вкотре наголосив на необхідності підтримки малого та середнього виробника. Що, на його переконання, суттєво допоможе вийти на кращий результат.

Також Тарас Кутовий озвучив досить оптимістичний прогноз врожаю гречки: «На поточний момент оброблено 61% посівних площ, а прогноз урожаю становить 174 тис. тонн при внутрішньому споживанні 160 тис. тонн. Тому жодних ризиків у контексті виробництва не існує. Тобто, будуть проблеми - треба буде їх шукати на рівні торговельних мереж».

Успішно виконується також програма з посіву озимого ріпаку. Нині вже посіяно 601 тис. га, що складає 83% до прогнозу.

Прес-служба / 09.09.2016

Міністерство аграрної політики та продовольства очікує від депутатів прийняття трьох революційних законопроектів АПК під час п'ятої сесії Верховної Ради. Про це заявив журналістам Міністр агрополітики Тарас Кутовий у кулуарах Верховної Ради після відкриття сесії.

«Сподіваюсь, що всі законопроекти, розроблені в міністерстві, будуть розглянуті та прийняті депутатами вже цієї осені. Ми хочемо внести на розгляд три, на мою думку, революційні законопроекти: про особливості приватизації підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, про земельну реформу та про держпідтримку малого та середнього фермера», - повідомив Тарас Кутовий.

Із метою створення законодавчих підстав для повноцінного обігу і використання як застави прав користування земельними ділянками Мінагрополітики України підготовлено проект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Тарас Кутовий запевнив, що прийняття цього законопроекту створить можливості для залучення додаткових кредитних ресурсів у сільськогосподарську галузь економіки України.

«За моєї ініціативи був розроблений також Проект Закону «Про особливості приватизації підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (виробників спирту етилового)». Я вважаю, що лише приватизація та впровадження ринкових засад забезпечить модернізацію та поступову детінізацію галузі. Хочу увійти в історію як міністр, який зміг подолати монополію в спиртовий галузі, що нині існує лише в Україні та Білорусі», — заявив міністр.

Також Міністерство агрополітики розробило проект Закону України «Про стимулювання розвитку агропромислового комплексу України», який регулюватиме відносини, пов'язані із реалізацією державної політики щодо розвитку агропромислового комплексу України. «Прийняття цього закону дасть змогу застосовувати ефективні інструменти стимулювання розвитку агропромислового комплексу, реалізовувати та провадити цінову політику в аграрному секторі економіки, а також скасувати неефективні методи регулювання, які на практиці себе не виправдали», - вважає Міністр агрополітики.

Прес-служба / 08.09.2016

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Громадська організація «Трансперенсі Інтернешнл Україна» (ТІ Україна) підписали офіційний договір про взаємодію в пілотному проекті з продажу активів неплатоспроможних банків. Також підписано Регламент роботи нової електронної торгової системи. Спільна робота над документами тривала майже два місяці, й їхнє підписання дало офіційний старт впровадженню у життя «пілоту» нової системи продажу активів неплатоспроможних банків «ProZorro.Продажі».

ТІ Україна у рамках реалізації пілотного проекту забезпечує створення та функціонування електронної системи торгів, яка будуються на принципах електронної системи публічних закупівель ProZorro. А найголовніше - здійснює повноваження її адміністратора. Крім того, ще одним обов’язком ТІ Україна стане забезпечення збереження та цілісності даних, внесених до центральної бази даних (ЦБД) системи.

Уже до початку жовтня 2016 року ТІ Україна має підготувати та передати на узгодження Фонду проекти технічних вимог та технічного завдання до нової системи торгів. Прогнозними параметрами продуктивності нової електронної системи передбачається можливість одночасного проведення 20 аукціонів за годину та до 200 аукціонів на добу.

«Документарне забезпечення було одним з найскладніших етапів у підготовці пілотного проекту «ProZorro.Продажі». Нам було важливо ретельно узгодити обов’язки сторін і регламент роботи системи. Решта – справа техніки: відпрацювання процедур, тестування системи, приєднання майданчиків буде відбуватися максимально швидкими темпами», - зазначив Олексій Соболeв, керівник пілотного проекту «ProZorro.Продажі».

Рішення «Про запровадження Пілотного проекту щодо організації продажу майна (активів) неплатоспроможних банків та банків, що ліквідуються» було прийнято виконавчою дирекцією Фонду 7 липня 2016 року. У рамках реалізації проекту 32 організатори електронних торгів уже отримали ключі доступу до прототипу центральної бази даних.

В основу нової системи електронних торгів, розробкою якої у співпраці з Фондом займається команда ProZorro, покладено принцип рівноправного доступу як потенційних покупців, так і організаторів торгів до виставлених на продаж активів. Нова система має підвищити конкуренцію, що у свою чергу сприятиме збільшенню надходжень від продажу активів неплатоспроможних банків та дозволить Фонду у більш повній мірі задовольнити вимоги кредиторів неплатоспроможних банків.

Варто нагадати, що 24 червня відбулося підписання Меморандуму щодо намірів співпраці у побудові в Україні прозорої та ефективної системи реалізації активів неплатоспроможних банків та банків, що ліквідуються. До Меморандуму приєдналися Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк, Міністерство економічного розвитку і торгівлі та «Трансперенсі Інтернешнл Україна».

Прес-служба / 07.09.2016