Запрошуємо зацікавлених українських аграрних виробників - експортерів долучитись до першої з низки запланованих до Африки Торговельних місій, що відбудеться з 3 по 10 грудня 2016 року.

Першу Торговельну місію до Кенії та Танзанії очолить заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева та заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України – Торговий представник України Наталія Микольська.

Заявки на реєстрацію до участі у місії направляйте за електронною адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 17.11.2016 року.

Джерело: http://www.minagro.gov.ua/uk/node/22584

Прес-служба / 14.11.2016

ПАТ «Аграрний фонд» розпочинає форвардну програму закупівлі зерна врожаю 2017 року. Планується закупити 760 тис. тонн зерна. З них 700 тис. тонн - пшениця 2 та 3 класу, 50 тис. тонн - жито 1-3 класу, 10 тис. тонн - гречка 1-3 класів.

«Ми плануємо проавансувати сільгоспвиробників на суму близько 2 млрд грн. Укладати договори будемо як з агрохолдингами, так і з малими та середніми підприємствами. При цьому є певні вимоги до обсягу мінімальної партії: для жита - 50 тонн, гречки - 10 тонн, пшениці - 100 тонн», - заявив Андрій Радченко.

Закупівельні ціни, виходячи з яких здійснюватиметься передплата за договорами, для зерна жита складають 3500 грн/т, пшениці 2 класу - 3900 грн/т, 3 класу - 3700 грн/т, гречки - 15000 грн/т.

Розмір попередньої оплати встановлюється рішенням Комісії з ризиків ПАТ «Аграрний фонд» у відповідності до системи оцінки клієнтів, але не перевищує 65% від загальної вартості поставки за договором.

З повним переліком документів, необхідних для укладання договору з ПАТ «Аграрний фонд», можна ознайомитись в розділі «Форвард - 2017».

Прес-служба / 10.11.2016

Диверсифікація ринків збуту для української аграрної продукції – ключове завдання для мене особисто, як заступника Міністра, та моєї команди. Український виробник вже зарекомендував себе, як надійний партнер на багатьох ринках, але відкриття нових географічних напрямків для нашого експорту це одне з основних наших завдань на міжнародному рівні.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час свого виступу «Потенціал українського аграрного експорту до країн Південно-Східної Азії» на міжнародній виставці сільськогосподарської техніки та обладнання «ІнтерАГРО».

«Вже сьогодні Країни Азії займають значну позицію в регіональній структурі експорту української аграрної продукції - понад 45 % (майже $5 млрд). При цьому дві країни є лідируючими імпортерами наших зернових і олійних – Китай та Індія. Але ми занадто мало уваги звертаємо на можливості експорту в даний регіон продукції з доданою вартістю, продукції тваринництва та органічної продукції для високомаржинальних ринків. Таких як Японія, Південна Корея тощо. У випадку Індії великі можливості ми маємо щодо експорту бобових культур», - розповила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

За словами Ольги Трофімцевої, співпраця з країнами Азії має як короткострокову так і довгострокову перспективу для українських виробників. «Ми уважно вивчаємо існуючі дослідження щодо глобальних факторів розвитку сільського господарства, такі як зростання населення за регіонами та зростання купівельної спроможності. Відповідно до даних об’єктивних умов ми і маємо планувати розвиток нашої експортної стратегії. Логічно, що країни Азії та Африки будуть для нас відігравати все більш важливу роль, як ринки збуту нашої аграрної продукції».

Не потрібно також забувати і про важливу роль країн Азії як потенційних інвесторів у наш аграрних сектор. У таких країнах, як Китай або Японія, є як великі державні, так і приватні інвестиційні компанії, які зацікавлені в інвестуванні у конкретні проекти та у створенні спільних підприємств у галузі сільського господарства.

Сьогодні команда Мінагрополітики спільно з представниками МЕРТ, МЗС та Торгівельної Палати налаштовані підтримувати різноманітними інструментами українських бізнесменів, які бажають розвиватися на ринках Азії. Починаючи з надання необхідної інформації, а також залучення партнерів, організації необхідних бізнес-заходів чи торговельних місій в цільові країни тощо. «Все, що необхідно для отримання підтримки - це активна позиція українських бізнесменів та відвертий діалог. Ініціатива бізнесу для нас є ключовою для відкриття будь-якого ринку країни. Азії не є виключенням»,- підсумувала Ольга Трофімцева.

Джерело: http://www.minagro.gov.ua/uk/node/22558

Прес-служба / 09.11.2016

Як інформує прес-служба Мінекономрозвитку, за підсумками 8 місяців 2016 року експорт товарів у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року скоротився на 9% і склав 22,7 млрд дол., при цьому обсяг імпорту товарів порівняно з минулим роком зменшився на 0,9% (або на 226,9 млн дол.) і склав 24,2 млрд дол.

У структурі експорту товарів за 8 місяців поточного року найбільшу частку склала продукція АПК та харчової промисловості (40,1%), продукція металургії (23,9%) та машинобудування (12,0%), в той час як у структурі імпорту товарів найбільша частка припадає на продукцію машинобудування (29,2%), хімічної промисловості (23%), мінеральні продукти (19,5%) і продукцію АПК та харчової промисловості (10,3%).

Що стосується імпорту до України, то зменшення обсягів імпортних поставок за 8 місяців 2016 року відбулось лише по мінеральних продуктах (на 42,2%, або на 3,4 млрд дол.). При цьому, спостерігалося зростання обсягів імпортних надходжень продукції машинобудування (на 38,5%, або на 2 млрд дол.), продукції хімічної промисловості (на 11,5%, або на 573,8 млн дол.), продукції АПК та харчової промисловості (на 11,0%, або на 248,1 млн дол.), продукції металургійного комплексу (на 13,3%, або на 173,2 млн дол.), продукції легкої промисловості (на 11,4%, або на 133,2 млн дол.), деревини та паперу (на 9,9%, або на 65,2 млн дол.) та різним промисловим товарам (на

У географічному розрізі експортно-імпортних операцій України за 8 місяців 2016 року слід зазначити, що як в експорті товарів, так і в імпорті, основним

Торгівля з країнами ЄС продовжує демонструвати позитивну динаміку. Так, експорт товарів за підсумками 8 місяців 2016 року відносно аналогічного періоду 2015 року зріс на 4,4% (на 365,9 млн дол.), при цьому імпорт товарів з країн Союзу порівняно з аналогічним періодом 2015 року збільшився на 6,6% або на 655,3 млн дол.

В експорті товарів до країн ЄС спостерігалося зростання обсягів по переважній більшості галузей, за виключенням продукції металургійного комплексу, мінеральних продуктів та продукції хімічної промисловості.

У той же час, в імпорті товарів з країн ЄС (28) спостерігалося зростання обсягів по всіх галузях, крім мінеральних продуктів.

Прес-служба / 08.11.2016

Сьогодні Верховна Рада України у другому читанні ухвалила законопроекти 2418а, 2531а щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Ці законопроекти було розроблено на виконання Плану Дерегуляції та зобов’язань України в рамках співпраці з МВФ.

Законопроект 2418а передбачає створення єдиних прозорих правил проведення перевірок для більшості органів (нагляду, контролю) та визначає чіткі правила роботи цих органів. Крім того, він створює інтегровану систему державного нагляду (контролю), а також вводить поняття “презумпції невинуватості”, коли розбіжності в законодавстві трактуються на користь бізнесу.

Законопроект 2531а запроваджує адміністративну відповідальність за порушення порядку здійснення контролю.

Юлія Ковалів, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України, яка супроводжує законопроекти в ложі Уряду: «Я дуже рада, що нарешті в Україні розпочалось перетворення репресивних органів нагляду (контролю) на сервісні. Розпочалось впровадження нових правил роботи для органів нагляду (контролю). Тепер їхня робота буде спрямована на запобігання правопорушень, а не на застосування покарань. Нарешті держава стає на бік бізнесу, а не підтримує та примножує корупцію».

Процедура здійснення державного нагляду (контролю) має стати більш прозорою, оскільки кожний контролюючий орган повинен буде розміщувати на власному сайті уніфіковану форму акту для перевірок, яка містить повний перелік питань, які стосуються суб’єкта господарювання.

Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, який відповідає за реформу державного нагляду (контролю) в Міністерстві, коментує ухвалення законів так: “Завдяки зменшенню тривалості та періодичності перевірок, витрати бізнесу на взаємодію з контролюючим органом скоротяться на 65%, а це, за підрахунками експертів Офісу ефективного регулювання BRDO, близько 539 млн грн на рік”.

Лібералізація системи державного нагляду (контролю) також передбачає створення інтегрованої автоматизованої системи, яка дозволить збирати, накопичувати та систематизувати відомості про заходи державного нагляду (контролю). Акумулювання зазначеної інформації допоможе слідкувати за дотриманням контролюючими органами процедури проведення перевірок. Також за законом, контролюючий орган повинен повідомляти суб’єкт про помилки у звітності, а не одразу проводить позапланову перевірку, а прострочення подання звітності за один період відтепер не є підставою для перевірки.

Тривалість планових перевірок не може перевищувати 10 днів для великих компаній та 5 днів для малого бізнесу. Всі планові перевірки за рік не можуть тривати більше ніж 30 робочих днів (великий бізнес) та 15 робочих днів (малий бізнес).

Крім цього, законом встановлюється періодичність проведення планових перевірок для підприємств усіх ступенів ризику:

• раз на два роки для підприємств з високим ступенем ризику,
• раз на три роки для підприємств з середнім ступенем ризику,
• раз на п’ять років для підприємств незначного ступеню ризику.

Також було ухвалено законопроект 3153, який продовжує мораторій на перевірки бізнесу до 30 червня 2017 року.

Прес-служба / 03.11.2016

За останні декілька років Україна стала надійним постачальником органічної продукції до країн ЄС завдяки своєї якості та конкурентоспроможності. Розвиток виробництва органічної продукції та розширення позицій з нішевими, особливо переробленими продуктами на європейських ринках – це одне з пріоритетних завдань для Мінагрополітики в рамках розробленої стратегії «3+5».

Про це розповіла заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час конференції «Sourcing Organic from Ukraine 2016» (Постачання органіки з України 2016 - ред.). Захід відбувся наприкінці жовтня в м. Франкфурт (Німеччина).

«Сьогодні майже 300 фермерів займаються виробництвом органічної продукції, обсяги якої перевищують внутрішнє споживання. Близько 400 тис. га землі в Україні сертифіковано для органічного сільського господарства. Більше 80% загального експорту даної продукції йде до ЄС. Українська органічна продукція має великий попит у іноземних споживачів. Але сьогодні українські експортери та європейські дистриб’ютори стикаються з низкою проблем у своїй роботі»,- зазначила Ольга Трофімцева у вступному слові на конференції.

Заступник Міністра розповіла, що Мінагрополітики буде працювати над тим, щоб регуляторні бар’єри для імпорту української органічної продукції до країн ЄС були знижені. «Сьогодні триває дискусія щодо доцільності існування подвійної перевірки органічної продукції з України та ще 9 країн при експорті до ЄС. Перша перевірка продукції відбувається перед перетином кордону нашими національними контролюючими органами, а потім перевірка має проводитись і в країні призначення. Ці «добровільні директиви», введені Єврокомісією, додають зайвої роботи та витрат не тільки вітчизняним експортерам, але й іноземним покупцям. Імпортери втрачають час і гроші через додаткові аналізи, а це впливає на конкурентоспроможність наших продуктів»,- резюмувала Ольга Трофімцева.

Заступник Міністра зазначила, що основним «домашнім завданням» міністерства буде створення повноцінного реєстру виробників органічної продукції в Україні, який допоможе мати чітку і прозору картину органічного сектору країни. Команда Мінагрополітики активно опрацьовує цей напрямок.

Також Ольга Трофімцева розповіла, що зараз європейські колеги готують до запуску нову електрону систему сертифікації для імпорту продукції. «Європейська комісія запропонувала створити нову електрону систему сертифікації для імпортної органічної продукції. Це допоможе простежувати продукцію під час транспортування для прозорості торгівлі та зниження ризиків шахрайства. Мінагрополітики активно підтримує цю пропозицію, тому що це надасть можливість підвищити рівень довіри іноземних споживачів до якості української органічної продукції, а також значно знизить рівень витрат для наших контролюючих органів»,- зазначила Ольга Трофімцева та додала, що постанова ЄК про перехід на електронну систему сертифікації вступить у силу протягом 6 місяців, а запуск планується вже у квітні 2017 року.

Під час конференції заступник Міністра закликала європейських імпортерів бути не лише трейдерами, а й інвестувати у відповідну інфраструктуру та логістику для експорту органічної продукції з України. Також було домовлено про постійний діалог з представниками Єврокомісії та національних регуляторів країн ЄС у галузі органіки з метою обміну інформацією, запобігання виникненню критичних ситуацій у двосторонній торгівлі та кращої координації політики в даній галузі.

Довідково: Конференція «Sourcing Organic from Ukraine 2016» відбулась у м. Франкфурт (ФРН) за підтримкою FiBL (Дослідний інститут органічного сільського господарства, Швейцарія), FiBL Projekte GmbH, AFC Consultants International – німецька приватна консалтингова компанія. Мета конференції – обмін інформацією та вирішення ключових питань щодо розширення надійної торгівлі українськими органічними продуктами.

Прес-служба / 01.11.2016

Про це сьогодні заявив Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі України під час брифінгу, присвяченому черговому рейтингу легкості ведення бізнесу “Doing Business 2017”.

“Україна посіла у рейтингу 80 позицію порівняно з 83 позицією минулого року. Це +3 позиції. Ми сподівалися на кращий результат”, - відзначив Степан Кубів та додав, що деякі проведені реформи не враховані у рейтингу цього року через особливості методики обчислення, однак у чинного Уряду є визначений план для суттєвого покращення рейтингу України найближчого року.

Степан Кубів розповів про ключові зміни в рейтингу, які позначилися на позиції України, серед яких:

захист прав міноритарних акціонерів (+18 місць);
виконання контрактів (+17 місць);
оподаткування (+23 місця);
реєстрація бізнесу (+10 місць);
підключення до електромереж (+7 місць);
міжнародна торгівля (-6 позицій).

Коментуючи інші питання щодо особливостей цьогорічного розрахунку Doing Business для України Степан Кубів зауважив, що Україні через технічні особливості методології розрахунку не зараховані зміни у Податковий кодекс (включно зі зниженням Єдиного соціального внеску), створення відкритого доступу до даних про нерухомість, створення «єдиного вікна» на українській митниці, яке почало працювати після точки відліку для цьогорічного звіту Doing Business. Нарешті, Світовий банк також не відзначив у рейтингу доступ нотаріусів до реєстрів нерухомість в якості реєстраторів, що прискорює реєстрацію права власності.

“Однак це знайде відображення у рейтингу уже наступного року”, - запевнив Степан Кубів. Він додав, що попри значну роботу Уряду та неурядових організацій, основну частину змін необхідно проводити через парламент.

“Для прикладу – спрощення підключення до електромереж потребує законодавчого впорядкування і може бути враховано в Законі про ринок електроенергії”, - наголосив Кубів. Перший віце-прем’єр-міністр України нагадав, що у Верховній Раді зареєстрована низка законопроектів, що мають поліпшити позиції України в рейтингу і саме від народних депутатів значною мірою залежить швидкість просування України вгору по рейтингу Doing Business уже 2018 року.

Інфографіку, презентовану під час брифінгу можна знайти за посиланням http://bit.ly/2dHURfK

Прес-служба /01.11.2016

Україна відкриває нові ринки збуту ріпаку та продуктів його переробки Текст: Юлія Гаркавенко, провідний експерт олійного ринку агентства «УкрАгроКонсалт»

Серед основних змін в географії експорту ріпаку порівняно з минулим сезоном варто виділити незначне зниження поставок в ЄС, скорочення експорту в два і більше разів у Пакистан і ОАЕ на користь збільшення товарних потоків в Бангладеш і Ізраїль.

При цьому існує ряд держав, постачання ріпаку в які припинені повністю — це В'єтнам, Лівія, Болгарія, Латвія, Китай та ін У той же час були відкриті нові ринки збуту: Індонезія, США, Ліван і деякі країни ЄС. Більше 97% всього експортованого в 2015/16 маркетинговому році ріпаку пішло в ЄС, Пакистан, ОАЕ, Бангладеш та Ізраїль.

Аналіз динаміки експорту ріпаку та продуктів його переробки показує закономірне зниження поставок на зовнішні ринки самої культури на користь збільшення експорту продуктів її переробки — ріпакового шроту і ріпакової олії. Це підтверджується нарощуванням обсягів переробки ріпаку всередині країни. Так, в нинішньому сезоні частка переробленого культури в загальному обсязі врожаю досягла 20,2%, забезпечивши додаткові резерви для виходу української продукції на нові ринки. Підтверджуючи вищесказане, експортні поставки продуктів переробки ріпаку в цьому сезоні досягли рекордних показників. Наприклад, експорт ріпакового шроту виріс на 32%, до 170 000 т, а ріпакової олії — на 38%, до 154 900 т.

Основними споживачами ріпакового шроту традиційно залишаються країни ЄС, на їхню частку припадає більше 50% всього експорту. Рекордних показників в 2015/16 маркетинговому році вдалося досягти не лише завдяки збільшенню поставок вже традиційним споживачам — Іспанії, Литві та Ізраїлю, але і за рахунок нових ринків збуту — Італії, Туреччини і Кіпру. Географія експорту ріпакової олії за останні три сезони розширилася на схід. Якщо в минулому сезоні головним, якщо не єдиним напрямком експорту ріпакової олії з України були країни ЄС, то в цьому в числі лідерів вже впевнено тримаються Китай з часткою експорту понад 26%, Індія — 8,7% і Малайзія -2,8%. Причому країни ЄС збільшили свою участь в експорті українського ріпакової олії на 47%, до 82 000 т. На 2016/17 маркетинговий рік «УкрАгроКонсалт» озвучує оптимістичні прогнози виробництва ріпаку на рівні 1,2 млн т.

Враховуючи велику кількість підприємств з переробки рапсу, стає очевидним, що тенденція скорочення експорту ріпаку на користь продуктів його переробки стане ще більш вираженою. Крім того, істотне зниження прогнозу виробництва ріпаку в європейських країнах у новому сезоні буде сприяти зростанню попиту європейських імпортерів як на український ріпак, так і продукти його переробки. При цьому актуальним питанням залишиться нарощування обсягів поставок на азіатські ринки.

http://landlord.ua/aziatskaya-rapsodiya/

Прес-служба / 26.10.2016

У минулому році на поновлювані джерела енергії припадає більше половини приросту всіх енергетичних потужностей.

Міжнародне енергетичне агентство заявило, що світові можливості по виробленню енергії з відновлюваних джерел обігнали можливості вугільної енергетики. Про це повідомляє ВВС.

За даними агентства, наведеним у новому звіті, в минулому році на поновлювані джерела енергії припадає більше половини приросту всіх енергетичних потужностей. За інформацією доповіді, в 2015 році в світі щодня встановлювалися півмільйона сонячних панелей, а в одному тільки Китаї щогодини встановлювали в середньому по дві вітрові турбіни.

Відновлювані джерела енергії, наприклад, енергія Сонця, вітру, гідроенергія, вважаються ключовим елементом у міжнародних зусиллях по боротьбі зі змінами клімату.

При цьому поновлювані джерела енергії непостійні - так вони, приміром, залежать від сонячного дня чи зміни вітрів, тоді як вугільна енергетика може виробляти енергію цілодобово. Саме тому відновлювальні технології неминуче виробляють менше енергії від власних змодельованих потужностей.

Тому у звіті Міжнародного енергетичного агентства зазначено, що у даному випадку мова йде не про кількість реально виробленої відновлюваної енергії, а лише про те, що потужності відновлюваної енергетики обігнали можливості вугільної.

"Ми спостерігаємо трансформацію глобального енергетичного ринку, яку очолюють поновлювані джерела енергії", - заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол.

Як кажуть в агентстві, розвиток відновлюваної енергетики призводить до зменшення вартості встановлення вітряних турбін і сонячних панелей. У звіті називають цю тенденцію вражаючою і припускають, що вона буде продовжуватися. Це зниження вартості було "немислимим всього п'ять років тому", кажуть доповідачі

Саме сонячну та вітряну енергію називають відповідальними за три чверті зростання потужностей відновлюваної енергетики в майбутньому, тоді як гідроенергія буде рости трохи повільніше.

Інший фактор сприяння поширенню відновлюваної енергетики - це зміна державної політики країн, наприклад, США, Китаю, Індії і Мексики, який буде надавати стимули поновлюваних джерел енергії.

При цьому саме Китай в Міжнародному енергетичному агентстві називають "беззаперечним лідером у поширенні відновлюваної енергетики, відповідальним за майже 40% її зростання".

http://news.liga.net/news/world/13311747-moshchnosti_vozobnovlyaemoy_energetiki_obognali_ugolnuyu_smi.htm

Прес-служба / 26.10.2016

Українським фермерам слід задуматися про вирощуванні такою невибагливою культури, як солодка трава стевія. Культура має великі перспективи на ринку, адже екстракт стевії набирає все більшої популярності у світі як альтернатива цукру.

Про це повідомляє НАЦУ "Укрцукор".

За прогнозами аналітиків компанії Grand View Research Inc, до 2024 р. світовий ринок екстракту стевії зросте до $556,7 млн. А в минулому році він склав $337,7 млн.

Як підкреслює Національна асоціація кондитерів (NCA) США, це зростання пов'язане як з підвищеним інтересом до здорового харчування, так і з підвищенням цін на цукор.

Крім того, в світі збільшується кількість діабетиків, які використовують екстракт стевії для заміни цукру. Також його додають в якості підсолоджувача в безалкогольні напої, цукерки та хлібобулочні вироби.

Для довідки: екстракт стевії в 200-300 разів солодше цукру — чверть чайної ложки екстракту може замінити 1 склянку цукру. Стевія росте на всій території України у відкритому грунті. У липні стевію зрізують і сушать, як лікарську траву. Кореневище на зиму викопують, бо воно не витримує морози. Навесні його знову висаджують у грунт.

Прес-служба / 20.10.2016